Презентація на тему:
Звичайні дроби і їх функціональні особливості

Фрагмент уроку вивчення нового матеріалу Уявлення про звичайні дроби Розробила вчитель математики НВК “ЗОШ №3 - колегіум” м. Смілa Ткаченко Надія Миколаївна

Мета уроку: Домогтися засвоєння учнями змісту поняття “звичайні дроби”, “чисельник дробу”, “знаменник дробу”, “дробова риска”. Розвивати логічне мислення, математичну мову учнів, інтерес до математики. Виховувати уважність, доброзичливість та відповідальність за результати своєї роботи.

З давніх давен людям доводилося не тільки рахувати предмети(використовуючи натуральні числа), а й вимірювати довжину, площу, час, вести рахунок купленого або проданого товару. Не завжди ці виміри можна було виражати натуральними числами. Доводилося мати справу з частинами і частками. Так і з'явилися дроби.

На день народження до тебе прийшло 10 друзів. Святковий пиріг розділили на 10 рівних частин. Яку частину пирога отримав кожен? Правильно, одну десяту частину пирога. За допомогою чисел це можна записати Такий “двоповерховий” запис використовують для позначення дробових чисел.

Якщо троє твоїх гостей не полюбляють солодкого, то це буде становити від всього пирога. Частину пирога, яку було з'їдено гостями, можна записати у вигляді . Записи виду називають звичайними дробами або просто дробами.

Число, записане над рискою, називають чисельником дробу, число,записане під рискою, називають знаменником дробу. чисельник знаменник Знаменаменник дробу показує на скільки рівних частин поділили щось ціле, а чисельник дробу – скільки таких частин взяли.

Яка частина фігури зафарбована ….. кольором? 2. 3. 4. 5. 6.

Записати у вигляді дробу число: Дві п'ятих; Одна третя; Три четвертих; Шість десятих; Шість чотирнадцятих; Вісім дев'яносто других; Тридцять чотири сорок третіх.

Прочитати дроби:

Чи вірно, що… 1. 2. 3. 4. 5.

Яку частину всіх ягід поклали в миску?

Історична довідка В російській мові слово дріб з'явилося у VIII столітті. Воно походило від слова ”дробити”- розбивати, ламати на частини. У перших підручниках математики (у VII ст.) дроби так і називалися - “ламані числа”. Сучасне позначення дробу бере свій початок в древній Індії, його стали використовувати і араби, а від них в ХІІ – ХІVст. і європейці. Риску дробу постійно стали використовувати лише приблизно 300 років тому. Запис дробів запровадив італійський купець і мандрівник Фібоначі( Леонардо Пізанський) у 1202 році. Ним було запропоновано слово “дріб”, а назву “чисельник” і “знаменник” - грецьким ученим математиком Максимом Плаундом у ХІІ ст.