Презентація на тему:
Кого не манить краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним життям, той нічого не дасть математиці.

Кого не манить краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним життям, той нічого не дасть математиці.

Зарицький Мирон Онуфрійович (21.05. 1889 – 19.08 1961) Український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1927 р.), фундатор української математичної культури. http://aida.ucoz.ru

Зарицький Мирон Онуфрійович (21.05. 1889 – 19.08 1961) Кого не манить краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним життям, той нічого не дасть математиці. Поезія не ріжниться від математики вищим летом уяви, а математик ріжниться від поета лиш тим, що все і всюди розуміє... Але як у мистецтві, так і в математиці лише твори гарні переживають століття і виховують цілі покоління. http://aida.ucoz.ru

Зарицький Мирон Онуфрійович (21.05. 1889 – 19.08 1961) Наукові інтереси Зарицького охоплюють, головним чином, теорію множин з алгеброю логіки та теорію функції дійсної змінної. Крім того, М.О.Зарицький займався теорією вимірних перетворень множин. Наукові висліди Зарицького стояли на передньому краї світової науки. Наука була для М,О.Зарицького хлібом насущним, потребою і насолодою, працею і відпочинком. На науку він дивився в першу чергу як на правду і красу, що підносить людину на вищий щабель її духовного розвитку. Недаремно Мирона Онуфрійовича називали "поетом формул" http://aida.ucoz.ru

Боголюбов Микола Миколайович (8.3.1909 - 13.2.1992) Математик і фізик-теоретик, засновник наукових шкіл нелінійної механіки, статистичної фізики та квантової теорії поля. Академік АН УРСР (1948), академік АН СРСР (1953), заслужений діяч наук УРСР (1970), лауреат Ленінської премії (1958), Державних премій СРСР (1947, 1953, 1984), двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1979). * *

Боголюбов Микола Миколайович (8.3.1909 - 13.2.1992) Дослідження вченого стосуються варіаційного числення, функціонального аналізу, теорії диференційних рівнянь, теорії ймовірностей, математичної фізики, статистичної механіки, квантової теорії поля і теорії елементарних частинок. Створив наукові школи у містах Київ, Москва та Дубна. Почесний член багатьох іноземних академій наук. Президією НАН України засновано премію ім. М. Боголюбова, його ім’я присвоєно Інституту теоретичної фізики НАН України. http://aida.ucoz.ru

Слуцький Євген Євгенович (1880 — 1948) Найбільш видатним економістом-математиком, який справив величезний вплив на розвиток сучасних економіко-математичних досліджень, був Є. Слуцький викладач Київського комерційного інституту (1913—1926). Він зробив визначний внесок у розвиток математичних, математико-статистичних досліджень http://aida.ucoz.ru

Слуцький Євген Євгенович (1880 — 1948) Ідеї Є. Слуцького, з дещо модернізованим математичним апаратом, широко використані у творах зарубіжних економістів Р. Аллена, Дж. Хікса, Хауттакера, Дебре, Ерроу та інших. В останній період свого життя Слуцький перейшов до чистої математики, опрацьовуючи такі теми, як аксіоматизація теорії імовірностей та частоти подій у послідовності незалежних вибірок, теорія неповної ґамма-функції та оберненої неповної бета-функції і т. д. В математиці Слуцький вважався основоположником теорії випадкових функцій. http://aida.ucoz.ru

Остроградський Михайло Васильович (1801-1862) Видатний український математик, походив із козацько-старшинського роду Остроградських. ЮНЕСКО у 2001 році внесла М.Остроградського до переліку видатних математиків світу. http://aida.ucoz.ru

Остроградський Михайло Васильович (1801-1862) За образним висловом М. Є. Жуковського, «Остроградський став ланкою, яка з'єднувала нашу вітчизну з тогочасним центром математичного світу. Своїми вченими працями він розширив та поповнив ідеї французьких геометрів, а своїми блискучими лекціями він насаджував ці ідеї серед російських молодих вчених». http://aida.ucoz.ru

Остроградський Михайло Васильович (1801-1862) В. А. Панаєв: «Остроградський читав у нас аналітичну механіку, його улюблену науку, в якій завдяки йому розв'язано головну її задачу загального руху… Остроградський був творцем не в одній тільки науці про рух… Як геометр-філософ він не переносив окремих вирішень питань: його геній вів до розв'язків загальних, абсолютних. Публічні лекції, які він читав у середині 50-х років, відкрили неосяжний, новий горизонт та нескінченне поле для математичного аналізу… Слухати його лекції було справжньою насолодою, він умів піднімати дух слухачів. Читав він з великим запалом, писав величезними буквами… Вся зовнішність Остроградського справляла враження сили. Дивлячись на його благородне високе чоло, на його приємне обличчя, яке виражало глибокий розум і твердість, ви відчували, що бачите перед собою могутнього мислителя…» http://aida.ucoz.ru

Вороний Георгій Феодосійович (1868 - 1908) Російський математик українського походження. Народився в селі Журавка, нині Варвинського району Чернігівської області. http://aida.ucoz.ru

Вороний Георгій Феодосійович (1868 - 1908) Справжнє значення започаткованих ним наприкінці минулого - початку нинішнього століття нових напрямків у галузі теорії чисел розкривається лише в наш час. Праці Георгія Вороного набули особливо великого значення за останні двадцять років. Це пов'язано із розвитком комп'ютерної графіки, молекулярної біології, радіаційної фізики, космології, творенням штучного інтелекту. За своє коротке (40 років) життя Г.Вороний написав усього 12 наукових робіт, але 8 з них успішно використовуються саме тепер. Це - унікальне явище, зокрема в математиці, де будь-які відкриття вже через 2-3 роки вважаються застарілими. http://aida.ucoz.ru

Вороний Георгій Феодосійович (1868 - 1908) Епітафією життя цієї великої людини можуть служити слова його доньки Марії: «Мій дід, батько, його брати і діти – вони були справжніми, тому що у нас у сім'ї учили ніколи не думати про багатство – та й багатіями ми ніколи і не були, - і навіть ні про славу, а тільки про славу України.» http://aida.ucoz.ru