Презентація на тему:
Українське бароко

Українське бароко

Європейській стиль бароко впроваджувався в Україні досить своєрідно

Бароко В перекладі з італійської означає “ чудернацький ” В архітектурі України стиль бароко поширюється з другої половини ХVІІ ст. і досягає свого розквіту у ХVІІІ ст., набувши яскраво виражених національних рис

За стильовими особливостями українське зодчество того періоду можна поділити на дві архітектурні школи: західну (Львівщина, Рівненщина. Тернопільщина, Івано-Франківщина); східну (Київщина, Чернігівщина, Полтавщина та Слобожанщина)

На західноукраїнських землях, де був відчутним вплив католицької Польщі, він майже не відрізнявся від латинського першоджерела. Водночас у центральних і східних регіонах під впливом місцевих традицій набув національних самобутніх рис і називався козацьке бароко

Західна школа була зорієнтована на застосування художніх прийомів західноєвропейського мистецтва. Для західноукраїнської архітектури того часу характерними елементами є стіни, багато прикрашені різьбленими карнизами, пілястрами, вишуканою ліпниною та скульптурними фігурами. Головний вхід зазвичай прикрашався фронтоном і колонами по боках

Першою спорудою в стилі бароко на території Правобережної України є Львівський єзуїтський костел Петра і Павла (арх. Дж. Бріано), зведений за зразком Римської церкви Іль Джезу

Серед кращих зразків західного українського бароко варто насамперед згадати Домініканський костел у Львові арх. Я. де Вітт, К. Фесинджер

На теренах України в західноєвропейських традиціях споруджено Андріївську церкву і Маріїнський палац у Києві (архітектор В.Растреллі)

Андріївська церква

Маріїнський палац

У кам'яних спорудах Правобережжя переважало “ загальноєвропейське “ бароко. Однак і тут найвидатніші пам'ятки не позбавлені національної своєрідності, як, наприклад, собор Святого Юра у Львові, Успенський собор Почаївської Лаври

Собор Святого Юри у Львові

До барокових пам'яток західноукраїнської архітектурної школи належить Успенський собор Почаївської лаври. Але собор дещо відрізняється від попередніх зразків. Головний фасад храму виконаний у традиціях католицького зодчества, а загальна композиція дуже подібна до архітектурних пам'яток козацького бароко

Найбільше споруд у стилі козацького бароко збудовано за правління гетьмана Івана Мазепи, десяток храмів споруджено його коштом

Видатними пам'ятками козацького бароко є

Троїцька церква Густинського монастиря

Спасо-Преображенський собор в Ізюмі

Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві

Церква Св. Катерини в Чернігові

Хрестовоздвиженський собор у Полтаві

Покровський собор у Харкові

Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях

Муровані храми відтворювали в цеглі традиції народного дерев'яного будівництва. Вони позбавлені надмірної декоративності західноєвропейського бароко, у всьому панує міра і смак

Риси бароко яскраво виявилися у пластичному мистецтві, яке набуло найбільшого розвитку на західноукраїнських землях. Скульптурам і рельєфам притаманні декоративно-театральні композиції, а також ефекти освітлення

До найвидатніших митців барокової доби належить Іоан Георгій Пінзель, автор скульптур львівського собору Св. Юра, ратуші в Бучачі

Національна самобутність стилю яскраво виявилася в українському живописі

Мистецтво іконопису стверджується як суто національне явище, не схоже на аналогічне мистецтво інших країн

На Львівщині у Жовкві вирізнялася постать Івана Рутковича. На Волині тоді ж працював Йов Кондзелевич

Деякі ікони наближені до світських картин, як, наприклад, популярні Покрови. У нижній частині таких ікон малювали реалістичні зображення гетьманів, представників козацької старшини, кошових отаманів

Покрова Пресвятої Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького Ікона XVII ст

Ікона поч. ХІХ ст Богородчанського району Івано-Франківщина

Покрова Пресвятої Богородиці XVII ст.

Ікона Покрови Божої Матері на Запорозькій Січі.

Покрова Пресвятої Богородиці Кінець XIX — початок XX ст Дерево, олія

Покрова Олександр Охапкін

У музичному мистецтві доби бароко на зміну одноголосному знаменному розспіву приходить партесний спів, а згодом виникає партесний концерт

Найвідоміший автор партесних концертів Микола Дилецький створив “ Мусікійську граматику ” (1675) – першу вітчизняну працю про особливості партесного співу

Становлення й розвиток українського шкільного театру припадає на ХVІІ – ХVІІІ ст. Обґрунтував принципи шкільної драми Феофан Прокопович – реформатор барокового театру