Презентація на тему:
Що їли наші предки?

Чи потрібні нам давні звичаї? Підготували учениці 9 – А класу Керівник вчитель трудового навчання Колосунова Т.І.

Після уроку трудового навчання ми вирішили дослідити про традиційні основи харчування українців та символічне значення їжі української кухні. Аліна та Катя вивчають символічне значення каші в обрядовій їжі української кухні. Іринка та Олена – про хліб та вироби з тіста в українській обрядовості. Потім вони по одному з рецептів готують обрядову страву.

Розпитавши бабусь та навідавшись до архіву Аліна та Катя дізнались: “бабиною кашею”зустрічали новонародженого; кашу варили наречений і наречена, це було частиною весільної церемонії, звідси пішло: з ним (з нею) каші не звариш; кашею “коливом” поминали померлих, проводили їх в останню путь; каша “кутя” є неодмінною стравою на Святий вечір (багата кутя) і на Водохреща (голодна кутя)

Іринка та Оленка сходили на екскурсію до хлібопекарні, вивчили допоміжну літературу і дізнались, що: Коровай – це обрядовий весільний хліб, який оздоблюють виробами з тіста: шишками, голубками, жайворонками, квіточками та колосками. Калита – це обрядовий хліб, який готували на свято Андрія (13 грудня). Паска – це весняний обрядовий хліб, готували до Великодня. Мандрики – це обрядове печиво, що готували на Петра (12 липня)

Калита від Оленки та Іринки Готуємо її так: 3 яйця розтираємо з 3 ложками меду, з 1 склянкою цукру та 100 грамами масла, додаємо запарений мак та 12 ложок молока. Все це виливаємо у 6 склянок борошна і замішуємо круте тісто. Розкачуємо його завтовшки 4см, вирізаємо круглі коржі з діркою посередині та витискуємо орнамент вишнями, посипаємо маком та горіхами. Смачного!

Кутя на Святвечір від Аліниної бабусі. Вимочуємо пшеничну крупу. Кип’ятимо воду (3,7л на 1кг крупи). Солимо воду і всипаємо в неї крупу. Варимо на слабкому вогні і час від часу помішуємо. Промиваємо кашу і заправляємо молотим маком, медом, горіхами, родзинками, узваром. Смачного!

Провівши це дослідження ми можемо зробити висновки: Багато страв традиційної української кухні побутують і в наш час. В українських обрядах та традиціях бринить душа народу. Однак в обрядовій їжі послаблюється чи зовсім втрачається релігійно-магічна символіка. В той же час посилюється естетична та розважальна функції.

Література, яку ми вивчали: Дмитренко М.К. Уроки народознавства. К., Редакція часопису “Народознавство” 1995. Павлюк С.П. Українське народознавство. Л., “Фенікс” 1994. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія.К., 1977.