Презентація на тему:
Китайський живопис

Китайський живопис

Китайський живопис , або Гохуа , термін для позначання традиційного китайського живопису з традиційним же використанням основи, матеріалів та інструментів.

Виникнення терміну Назва Гохуа (живопис нашої країни) виникла лише на зламі 19-20 століть як протиставлення назві Сиянхуа (західноєвропейський, тобто заморський, живопис). Є ще одна позначка живопису за технікою виконання - Шуймохуа( тобто живопис чорною тушшю, притаманний Китаю )і Юхуа ( заморський живопис олійними фарбами ).В Китаї в 20 столітті було співіснування обох різновидів живопису. Є майстри, що дотримуються традиційних матеріалів і техніки ( Сюй Бейхун, 1885-1953 та ін.)і ті, що перейшли на олійні фарби. До 20 століття Гохуа пройшов довгий шлях розвитку. В китайському живопису є і стінописи (фрески), і живопис на речах домашнього вжитку (китайські ширми, віяла тощо).

В Гохуа є свої традиційні умовності, як в західному балеті чи пекінській опері. Так, носієм кольору виступає особливий різновид туші - так звана китайська туш. Розтерта на порох і розведена водою, туш дає багато відтінків чорного - від найслабшого сірого до вугільно-чорного. Слабкі відтінки сірого використовуються для умовної позначки перспективи, бо Гохуа не притаманна перспектива італійського зразку. Водночас умовність поширена і на багатоколірність.

Усе розмаїття кольорів зведено у проміжок від найслабшого сірого до вугільно-чорного.А вже уява глядача допомагає здогадатися, що чорне листя - зелене, сірі квіти - рожеві і червоні тощо. Цікавою особливістю було і використання незвичних для Європи форматів - вузьких і видовжених, вертикальних чи горизонтальних, а також сувоїв з панорамними краєвидами. Є і використання різних кольорів на зразок акварелі.

Ще однією умовнистю Гохуа виступає активне використання художньої порожнечі і фрагментарності. Для натяку на зображення весняних квітів дикої червоної сливи було не обов'язковим зображення усього дерева. Було досить дати лише одну гілку з поодинакими квітами і бутонами.

Майже обов'язковими були написи ієрогліфами. Напис часто мав віршовану форму. На картині ставився і підпис майстра, але особливою, особистою печаткою і в контраст з чоною тушшю -червоною фарбою. Основою для Гохуа виступали шовк, хлопкова( коттон ) або пенькова тканина,і особливий папір. Пензлі робили з бамбуку і хутра тварин.

Жанрова різноманітність Релігійний образ Портрет (офіційний чи приватний) Історична картина Міфологічна картина Пейзаж Побутова картина Натюрморт

Гохуа і постмодернізм Гохуа ( китайський живопис ) давно перетнув кордони Китаю. Його століттями вивозили в Японію, де він отримав свій розвиток і національне, японське забарвлення.

Зразки китайського живопису масово вивозились в Західну Європу з 19 століття. Свій вплив мав китайський живопис і на майстрів постмодернізму. Агресивний і дещо всепоглинаючий постмодернізм забрав у свій репертуар і незвичний формат полотен, і фрагментарну подачу речей, і художню порожнечу, і створив свої зразки абстракціонізму. Китайський живопис Гохуа давно предмет колекціонування великими музеями світу. Його зразки мають музеї Китаю, Японії, США, Франції, України, Росії тощо.

Одним з найвідоміших представників гохуа є Чжан Дачань. Серед сучасних представників користується визнанням Ґу Інчжі та інші.