Презентація на тему:
До 200-річчя великого Кобзаря

Усний журнал До 200-річчя великого Кобзаря “Т.Г.Шевченко - художник”

1 сторінка “Велике щастя бути вольним чоловіком” Т.Г.Шевченко народився в с. Моринці, Київської губернії 9 березня 1814 року, в сім’ї селянина-кріпака Тарас: У тій хатині, у раю, Я бачив пекло…Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають. Там матір добрую мою Ще молодою у могилу Нужда та праця положила. Там батько, плачучи з дітьми (А ми малі були і голі); Не витерпів лихої долі, Умер на панщині…А ми Розлізлися межи людьми Мов мишенята.

Дитинство Тараса ►Тяжко жити сиротою в наймах! Ким він тільки не був: і пастухом, погоничем, і нянькою, і воду носив школярам. ►Коли випадала вільна хвилина – малював і читав. Ховався по за- кутках, щоб ніхто не бачив. ►Думка знайти людину, яка б нав- чила його малювати, не покидає хлопчика. Так він потрапляє до хлипківського маляра, який дає згоду вчити його малювати.

Навчання у Санкт-Петербурзі

Божий дар ►Пан Енгельгард забирає Тараса в Петербург і нарешті, оцінивши талант козачка, дозволяє вчитися малювати у майстра Василя Ширяєва, досить відомого у Петербурзі майстра по розпису. ►Вирішальне значення для Тараса мала зустріч у Літньому саду із земляком, учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком. Іван Сошенко перший спостеріг істинний талант в ранніх Тарасових малюнках. ►І. М. Сошенко знайомить талановитого кріпака з українськими та російськими відомими діячами мистецтва та літератури, що жили в Петербурзі: поетом і письменником, викладачем словесності Євгеном Павловичем Гребінкою, професором Академії мистецтв художником Карлом Брюлловим, з відомим російським поетом Василем Жуковським.

«Живу, учусь, нікому не кланяюсь, окремо Бога – велике щастя бути вольним чоловіком!» ► «По рассмотрении рисунков постороннего ученика Шевченко Комитет нашел оне заслуживающими похвалу и пожелал иметь его на будущее время». (Із журналу засідання товариства заохочування художників, 1835 рік.) ► К. Брюллов та В. Жуковський знайшли спосіб зібрати необхідну суму - 2500 карбованців. 2 квітня 1837 ро ку К. Брюллов почав малювати портрет В. А. Жуковського. Через рік портрет було завершено. Він був розіграний в лотерею в імператорській родині. Виграла портрет імператриця Марія Федорівна. ► Із травня 1838 року Т. Шевченко почав навчатися в Петербурзькій Академії мистецтв у класі історичного живопису, яким керував Карл Брюллов. Тарас став улюбленим учнем Брюллова.

2 сторінка “Образи жінок” ►Образи жінок у творчості Т.Шевченка Марія Максимович Лукерія Полусмакова Ганна Закревська

3 сторінка «Віч-на-віч з собою» ►Створювати автопортрети Шевченка спонукало бажання пізнати самого себе, свою душу, а потім розповісти про це людям.

4 сторінка « Свою Україну любіть!» ►Український національний пейзаж у творах Т. Г. Шевченка. Почаївська лавра У Решетилівці

Альбом офортів “Мальовнича Україна” ►Офорт – гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри. У Києві Дари в Чигирині

5 сторінка Світова велич Т.Г.Шевченка Джон Кеннеді. Президент США «Я радий, що можу додати свій голос до тих, хто вшановує великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуєм його за великий внесок у культуру не тільки України, яку він так любив, так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини» Роккуел Кент, американський художник «Я американський художник і американець плоттю і кров'ю, але те, що я бачив з творів Шевченка-художника, те, що я знаю про нього як про поета, викликає найглибші почуття щирого захоплення його талантом і творчістю . Я люблю і ціную Шевченка».

“І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим тихим словом.” ►Кожна країна народжувала своїх геніальних людей. Україні ж було послано Т.Г.Шевченка – великого митця, який уособив розум і талант українського народу. ►Творча спадщина великого сина України, його життя – явище невичерпне, незбагненне і вічне. Ми здається все знаємо про Кобзаря. Та це лише ілюзія, бо нам ще віки і віки йти до нього. ►Благословенна хай буде година, І тая хата і село, Що Україні принесло З великих найбільшого сина… Богдан Лепкий