Презентація на тему:
Українське мистецтво другої половини ХVІІІ століття

Українське мистецтво другої половини ХVІІІ століття

Мистецтво є одним із способів спілкування між людьми. Л.М.Толстой

АРХІТЕКТУРА Стилі - бароко - рококо - класицизм

Бароко Бароко — стиль, який дав можливість пишно й урочисто віддзеркалити соціально-економічну ситуацію суспільства, в Україні його було названо козацьким. Це найменування покликане підкреслити, що в Україні архітектура бароко набуває своєрідних мистецьких форм і національного колориту

Архітектор Іван Григорович-Барський (1713-1785) Покровська церква В Києві

Надбрамна церква з дзвіницею в Кирилівському монастирі Фонтан Самсона (Архітектор Григорович-Барський)

Архітектор І.Григорович-Барський Церква Миколи Набережного Красногірський монастир

Собор на замовлення Наталії Розумовської, матері Кирила та Олексія Розумовських ( архітектори І.Григорович-Барський та А.Квасов)

Архітектор Степан Ковнір (1695-1786) Ковнірівський корпус, що органічно завершив ансамбль головної площі Києво-Печерської лаври.

Собор Різдва в Козельці ( архітектори І.Григорович-Барський та А.Квасов)

Архітектор Яким Погребняк Найцікавіша пам'ятка дерев'яної культової архітектури - дев'ятиверхий Троїцький собор (1773 - 1778 рр.) у Новомосковську (тепер Дніпропетровської області), поставлений на замовлення запорожців відомим майстром Я. Погребняком.

Троїцький собор у Новомосковську (сучасний вигляд)

В УКРАЇНІ ПРАЦЮЮТЬ РОСІЙСЬКІ ТА ІНОЗЕМНІ ЗОДЧІ І.Мічурін, Й Шедель, В.Старов, В.Растреллі, А.Квасов, П.Неєлов, Д.Кваренгі, Ч.Камерон, Ж.Деламонт.

РОКОКО - реверсований стиль щодо бароко, що в другій половині 18 століття дійшов (з Франції і Австрії) в Україну — до Києва, Львова, а звідси у 1760 — 1770-их pp.по всій Україні. Творчим рушієм доби рококо у всіх ділянках культури було еспрі («esprit») на противагу чуттєвості («sensibilité») бароко чи рації («raison») класицизму.

Класицизм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI—го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті ХІХ ст. Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підґрунтям класицизму була антична теорія поетики і насамперед «Поетика» Арістотеля, теоретичні засади якого втілювала французька «Плеяда» (XVII ст.). У виробленні своїх загальнотеоретичних програм, особливо в галузі жанру і стилю, класицизм спирався і на філософію раціоналізму.

Андріївська церква в Києві Преображенський собор У Великих Сорочинцях (Полтавщина)

Маріїнський палац (архітектор В.Растреллі) кінець 18 століття 20 століття

Костел домініканців у Львові

Успенський собор лаври в Почаєві (Тернопільщина) (нім.арх. Г.Гофман) Церква Різдва Богородиці В Козельці Арх. І.Григорович –Барський, А.Квасов.

Палаци та палацово-паркові ансамблі “Софіївка” м.Умань

Рожевий будинок Грот Венери

Палац Лопухіних в м.Корсуні

Палац Грохопольського Маєток Галаганів

Палац Самчики

Садиба в Качанівці - нині селищі Ічнянського району Чернігівської області

Резиденція Кирила Розумовського в Батурині

Скульптура та живопис

Живопис та скульптура др. пол.ХVІІІ ст. також увібрали найкращі досягнення бароко — багатий декор, позолоту, складну композицію, поєднавши їх із традиціями народної творчості. Поряд з відомими культурними центрами - Львовом, Києвом - сформувалися нові художні школи в Чернігові, Новгород-Сіверському, Жовкві. До храмових розписів входять пейзаж, портрет, жанрова картина. Доба бароко залишила велику кількість пам'яток різьбярства, дерев'яної скульптури, дивовижних багатоповерхових іконостасів, що прикрашались особливо пишно.

Скульптори С.Шалманов Фесінгер Осінський Пінзель С.Стражевський М.Філевич М.Полейовський І.Оброцький І.Равич Прикрашали монастирі, дзвіниці, іконостаси, мідні оправи книжок

Скульптор С.Шалманов (собор в Полтаві, Мгарський монастир, Св.Покрови в Ромнах) Мгарський монастир Іконостас Мгарського монастиря

Геракл на Бучацькій ратуші Собор святого Юра у Львові

Брама Заборовського (західні ворота)

Будівля Малоросійської колегії в Глухові (архітектор А.Квасов)

Гравюри Григорія Левицького

Художник Олекса Антропов Автопортрет Портрет Катерини ІІ

Художник Дмитро Левицький Автопортрет

Художник Володимир Боровиковський

Портрет Лопухіної ( В.Боровиковський) Лізонька і Дашенька (В.Боровиковський)

Художник Антон Лосенко Аврам приносить в жертву Володимир перед Рогнедою

Портрет актора Волкова Антон Лосенко

Театр та музичне мистецтво

Українська музика доби бароко - найвище досягнення національного мистецтва. Провідним жанром став багатоголосний партесний спів (лат. partes - голоси). На противагу католицькому богослужінню (з хором, солістами, органом) православна церква розвивала хоровий спів акапела - хоровий спів без інструментального супроводу. Помітну роль у його поширенні відіграли братські школи. Цю течію представляли композитори Є. Завадовський, М. Замаревич, І. Зюска, І. Календа, К. Коньовський та ін.

Кріпосний театр у Глухові Співацька школа в Глухові Хор і оркестрКиєво-Могилянської академії Хорові капели в навчальних закладах 1751 в Глухові збудовано приміщення театру

Найвизначніші композитори Максим Березовський був одним з творців українського хорового стилю у духовній музиці. Він віртуозно грав на скрипці, чудово співав. Перебуваючи на стажуванні в Італії (1769 - 1773 рр.) він брав уроки композиції у видатного теоретика музики Д. Мартіні. У 1771 р. витримав іспит у Болонській філармонічній академії на звання академіка-композитора і став членом Болонського філармонічного товариства. М. Березовський створив оперу “Демофонт” на лібретто італійського поета і драматурга П. Метастазіо (1698 - 1782 рр.). В Італії 1772 р. він також написав сонату для скрипки і чембало. Опера “Демофонт” і соната - перші відомі зразки оперного й камерно-інструментального жанрів у вітчизняній музиці.

Дмитро Бортнянський Дми тро Степа нович Бортня нський (26 жовтня 1751, Глухів, Чернигівское — 10 жовтня 1825, Санкт-Петербург) — російський композитор и дирижер. Один із перших засновників класичної россійської музичної традиції. Автор партесного хорового концерта. Вихованець , а потім управляючий Придворною співочою капелою в Санкт-Петербурзі. Видатний майстер хорової духовної музики. Автор опер «Сокол» (1786), «Син-суперник, або Новая Стратоника» (1787), «Алкід», «Квінт Фабій», «Креонт», фортепіанних сонат, камерних ансамблів.

Автор партесного хорового концерта.Вихованець , а потім управляючий Придворною співочою капелою в Санкт-Петербурзі. Видатний майстер хорової духовної музики. Автор опер «Сокол» (1786), «Син-суперник, або НоваСтратоника» (1787), «Алкід», «Квінт Фабій», «Креонт», фортепіанних сонат, камерних ансамблів.

Артем Ведель Народився в сім'ї київського міщанина Лук'яна Власовича й Олени Григорівни Ведельських, можливо, у квітні, бо цього місяця, 13 і 29 числа за старим стилем, церква відзначає великомучеників Артемона й Артемія. Садиба родини Ведельських містилася на Подолі у парафії Різдво-Предтечинської (Борисоглібської) церкви. Хата з городом і садком стояла на розі сучасних вулиць Братської та Андріївської. Тут Ведель жив до 1788, з квітня 1792 до весни 1796 та з літа 1798до серпня 1799.

Тут і закінчив свій земний шлях. Батько Веделя Лук'ян Власович Ведельський (1730—1815) був художником-різьбярем, мав власну майстерню, виготовляв іконостаси. Прізвище композитора Ведель — вірогідно, скорочена форма від Ведельський. Так композитор підписував власноручно написані листи, на прізвище Ведель виписані його військовим документом. Батько ж композитора в листі до київського генерал-губернатора пише: "Маю однородного в себе Артема Ведельського" і підписується: "Київський міщанин Лук'ян Ведельський".

ПІДСУМОК Розвиток української культури у ІІ пол. XVII ст. є послідовним, об'єктивно зумовленим процесом, процесом засвоєння та успадкування традицій культури Київської Русі, процесом зародження в духовному житті українського народу нових явищ, органічно пов'язаних з впливами ідей гуманізму, ренесансу, Реформації, а дещо пізніше й бароко та просвітництва. Йдеться про процеси творення культури нового часу, де ці ідеї та впливи на місцевому, українському ґрунті дали оригінальні зразки інтелектуальних надбань у сфері освіти й педагогіки, наукових знань і книгодрукування, літератури, архітектури, образотворчого та музичного ми стецтва.