Україна в кінці XVIII на початку XX століть. Визвольні змагання 1914-1921 рр.: відродження Української держави
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Лекція 3. Україна в кінці XVIII на початку XX століть. Визвольні змагання 1914-1921 рр.: відродження Української держави. План лекції Україна в кінці XVIII на початку XIX століть. Промисловий переворот в Російській імперії у другій половині XIX ст. – на початку XX ст. Рух народників та політичне відродження України в кінці XIX на початку XX ст. Суспільно-політичне та економічне становище України на початку XX ст. Україна в Першій Світовій війні. Українська Центральна Рада у боротьбі за автономію і незалежність України. Україна в період Гетьманату і Директорії. Західно-Українська Народна Республіка та занепад української державності.
Російсько-турецька війна 1768— 1774 рр завершилася підписанням Кючук-Кайнарджийської мирної угоди. До Росії відійшли частина Керченського півострова, Азов із прилеглими землями, територія між Дніпром і Південним Бугом.
російсько-турецька війна 1787—1791 рр. Очаків (1788 р.) фортецю Ізмаїл (1790 р.). підписано Яську мирну угоду: Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, включаючи Очаків. Туреччина остаточно визнала приєднання Криму до Росії, а також кордон по р. Кубань у Передкавказзі.
1776 р. засновано Катеринослав, у 1778 — Херсон — перший порт на Чорному морі, у 1783 — Севастополь. 1784 р. на землях Кримського ханства створено Таврійську область.
1788 р. Миколаїв, де почали будувати кораблі Чорноморського флоту, у 1794 р. на місці колишньої фортеці Хаджибей — Одеса, яка стала центром усієї південноросійської торгівлі. Населяли міста люди різних національностей, але переважали українці.
перший поділ Польщі У 1772 р. Росія отримала Полоцьке, Вітебське, Мстиславське і частину Мінського воєводства. Австрія 1774 р. Буковину.
Другий поділ Польщі 1793 р. Росії Правобережна Україна — Київщина, Брацлавщина, Волинь, Поділля, Мінське воєводство. Пруссія отримала м. Гданськ і території по річках Варта і Вісла в західній Польщі
Третій поділ Польщі 1795 р. Росії відійшли Західна Волинь, східна частина Холмщини, частина Білорусі, Литви. Південна Польща з Любліном і Краковом відійшла до Австрії. Пруссія здобула Центральну Польщу з Варшавою.
Наполеонівська війна 1806 – 1814 рр. За час наполеонівських війн Україна була територією, де велися військові дії між ворогуючими сторонами. Українці служили на боці російського царя у війні з Наполеоном. Але були і ті, які підтримували і Бонапарта.
Декабристський рух 1821 – 1825 рр. Через 5 років воно розкололося на окремі групи. Північне товариство в Петербурзі розвивало республіканські цілі, а Південне товариство з центром в Тульчині на Пд. України, яке очолив полковник російської армії Пестель.
програма «Руська правда» передбачала скасування нерівності, модернізацію господарства країни, сувору централізацію правління.
листопад 1830 року таємне товариство молодих польських офіцерів підняло повстання проти росіян. 1831 році повсталі рушили на Волинь. гасло «За вашу і нашу свободу».
В листопаді 1831 р. цар Микола 1 утворив у Києві соціальну комісію у справах західних губерній. Закриті польські школи, навчання російською мовою. В Києві засновано російський університет Св. Володимира.
товариство «Руська Трійця» - Шашкевич, Вагилевич і Головацький, які прагнули звільнити українську мову від церковних діалектів і довести її до літературної мови.
«Русалка Дністрова» містила вірші, пісні, оповідання українською мовою без діалектів. З 1837 р. Шашкевич емігрував в Будапешт, де продовжив видавати альманах.
Кирило-Мефодіївського товариство 1845 – 1847 рр. історик Костомаров, письменник П. Куліш та поет Т. Шевченко.
Реформи Олександра II 19 лютого 1861 р. – ліквідацію кріпацтва; 1864 р. – земська реформа, передбачала появу місцевого самоврядування в більшості регіонів Російської імперії; 1864 р. – судова реформа; 1864 р. – реформа системи народної освіти
1864 р. – Військова реформа На Україні створювалися Київський, Одеський і Харківський військові округи. У 1888 р. уряд ліквідував Харківський округ, а чотири губернії були приєднані до Київського округу. Відповідно до статуту 1874 р. вводився загальний військовий обов'язок і термін військової служби скорочувався: в сухопутній армії — до 6 років, на флоті — до 7 років.
Промисловий переворот в Російській імперії переважання іноземного капіталу в інвестуванні промисловості (90% від загальної кількості капіталів); високий ступінь концентрації виробництва (відразу створювалися великі підприємства з великою кількістю робітників); високі темпи промислової революції: на Донбасі промисловий переворот був здійснений за 20 років;
велика роль держави в підтримці та заохоченні приватних підприємців; нерівномірність економічної модернізації (поєднання сучасного промислового виробництва у центрах індустріалізації із відсталими, архаїчними формами господарювання в сусідніх з ними районах); дешева робоча сила.
1894—1900 рр. в Донбасі були побудовані металургійні заводи: Дружбівський, Петровський в Єнакієві, Донецько-Юзівського металургійного товариства в Алчевську, Ольховський, Краматорський, Кадієвський Алмазного кам'яновугільного товариства, Макіївського Нікополь-Маріупольського гірничого і металургійного товариства, Маріупольського бельгійського товариства, Таганрозький.
За період з 1863 по 1897 р. населення десяти українських губерній збільшилося з 13,4 млн. чоловік до 23,4 млн.
Рух народників 60—80-ті XIX ст. роки 1873—1874 рр. демократична інтелігенція під виглядом вчителів і майстрів почала масове «ходіння в народ». народницькі групи діяли у Києві, Одесі, Харкові, Житомирі, Чернігові, Полтаві, Херсоні, Миколаєві
У кінці 70-х років народницький рух розколовся на дві течії: Поміркований «Чорний переділ», радикальний — «Народна воля», В березні 1881 р. вбивство царя Олександра III.
ідеологія марксизму сформувалася соціал-демократична течія. В. І. Ленін у 1895 р. створив петербурзький «Союз боротьби за звільнення робітничого класу»: об'єднання робітників у Києві, Катеринославі, Миколаєві.
1898 р. у Мінську відбувся І з'їзд Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП)
1903 р. у Брюсселі та Лондоні проходив II з'їзд РСДРП, на якому були прийняті Статут і Програма цієї партії; РСДРП розкололася на дві фракції — більшовиків ( з Леніним) і меншовиків (на чолі з Мартовим).
Столипін Петро Аркадійович [2(14).4.1862 - 5(18).9.1911] Російський державний діяч, реформатор. Активний захисник самодержавства. У квітні 1906 призначений міністром внутрішніх справ, а в липні 1906 - головою Ради Міністрів. У червні 1907 уряд на чолі з Столипіним розпустив II Державну Думу. Столипін проводив політику переселення населення на неосвоєні сибірські землі. Столипін підготував і провів аграрну реформу, яка мала вирішити земельне питання в Російській імперії. Більша частина реформаторських заходів Столипіна була не завершена. Діяльність Столипіна викликала незадоволення крайніх правих, які в 1911 поставили питання про його відставку. У вересні 1911 Столипін був убитий у Київському оперному театрі агентом охранки есером Д. Богровим.
Перша Світова війна (1914 – 1918 рр.) 1 серпня 1914 року у місті Сараєво – вбивство наслідника австрійського престолу Франца Фердінанда, що послужило початком війни.
Перша Світова війна (1914 – 1918 рр.) Протистояння двох блоків держав: Четвертного Союзу (Німеччина, Австоро-Угорщина, Болгарія і Туреччина) і Антанта (Англія, Франція і Росія). Втягнуто у війну 38 країн світу.
Левицький Кость (18.11.1859-12.11.1941) Визначний український громадсько-політичний і державний діяч, адвокат і публіцист. В 1899 виступив співзасновником, а згодом обраний і головою Української Національно-Демократичної Партії. В 1907 обраний депутатом австрійського парламенту. Під-час Першої світової війни в серпні 1914 очолив Головну Українську Раду у Львові, а з травня 1915 - Загальну Українську Раду у Відні. 9 листопада 1918 Левицький обраний головою уряду ЗУНР - Державного Секретаріату ЗУНР-УНР.
Коновалець Євген (1891-1938) Полковник Української галицької армії (УГА), голова проводу ОУН (1929 - 1938). Представляв студентство в ЦК Української національно-демократичної партії. У 1917 р.- один з організаторів куреня, полку, дивізії, корпусу січових стрільців. Влітку 1921 р. керував Українською військовою організацією (УВО) у Львові. З грудня 1922 р.- в еміграції, ініціатор створення українських організацій соборного характеру у Франції, Німеччині, Австрії.
Петлюра Симон Васильович (1879—1926) один із лідерів Революційної української партії (РУП), яку в 1905 р. було перейменовано на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). Секретар (міністр) Генерального Секретаріату у військових справах Центральної Ради (1917), у квітні—грудні 1918 р.— голова Київського губернського земства і Всеукраїнського союзу земств, один з організаторів Директорії і головний отаман військ УНР, з лютого 1919 р.—голова уряду України—Директорії.
Перша Світова війна (1914 – 1918 рр.) початок вересня 1914 року російські війська прорвали австрійську оборону і окупували значну частину Східної Галичини.
Перша Світова війна (1914 – 1918 рр.) весною 1915 року наступ австро-німецьких військ змусив російську армію відступити з Польщі, Литви та Західної України.
Початок революції в Росії 1917 року. 23 лютого 1917 року в Петрограді пройшли масові страйки. 24 і 25 лютого 1917 року в приміщенні Тавріческого палацу, де засідала Держдума, була утворена Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів. Представники інтелігенції сформували Тимчасовий комітет Державної думи..
Микола II (1894 – 1917 рр.) Останній російський імператор, син Олександра III. На відміну від своїх попередників був поступливим щодо режиму абсолютизму. За його правління була утворена Державна Дума і проведена Столипінська аграрна реформа. Був досить освіченою та інтелігентною людиною. Але за його правління країна зазнала великих невдач: дві революції 1905 – 1907 рр. та 1917 року, а також Перша Світова війна, яка теж не принесла Росії перемогу. В 1917 році під тиском складних обставин та чисельних повстань народних мас відрікся від престолу і був розстріляний в Єкатеринбурзі.
Утворення Центральної Ради 20 березня 1917 року в Києві пройшли збори делегатів від громадських організацій, на яких було утворено Українську Центральну Раду.
Грушевський Михайло Сергійович (1866 - 1934) Президент УНР. З 1897 - голова Наукового товариства імені Шевченка, яке очолював до 1914 року. Грушевський заснував (1908) Товариство українських поступовців (ТУП). З березня 1917 р.—голова Центральної Ради та її виконкому. З квітня 1918 р.—Президент УНР. За Гетьманщини перебував у підпіллі. У 1919 р. емігрував за кордон (Прага, Берлін, Відень, Женева, Париж).
Перший Універсал Центральної Ради I Всеукраїнський з’їзд селян підтримав курс УЦР на проголошення автономії України. 23 червня 1917 року Українська Центральна Рада проголосила I Універсал, в якому проголошувалася автономія України в складі демократичної Росії.
Другий Універсал Центральної Ради 16 липня 1917 року Українська Центральна Рада приймає свій II Універсал, яким закріплювалася автономія України в складі Росії
Революція в Росії 1917 року 7 – 8 листопада 1917 року в Петрограді відбулося збройне повстання робітників, солдат і матросів.
Третій Універсал Центральної Ради 20 листопада 1917 року УЦР видала свій III Універсал, в якому проголошувалася утворення Української Народної Республіки (УНР). Формально УНР не розривала стосунки з Росією.
З’їзд більшовиків. 17 грудня 1917 р. Рада Народних Комісарів в Києві скликала Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих і селянських депутатів.
З’їзд більшовиків. 21 – 25 грудня 1917 р. у Харкові більшовики провели Перший з’їзд Рад, проголошено Українську Радянську республіку, а 25 грудня 1917 р. обрано Центральний Виконавчий Комітет України і перший уряд Народний Секретаріат.
Четвертий Універсал Центральної Ради 24 на 25 січня 1918 р. УЦР проголосила свій IV Універсал в якому проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки
Бій під станцією Крути 29 січня 1918 року під станцією Крути біля Києва 420 студентів військової школи загинули в нерівному бою з військами Червоної армії полковника Муравйова.
Договір у Бресті 9 лютого 1918 року у Брест-Литовську було підписано мирну угоду із Австро-Угорщиною, яка визнавала УНР і зобов’язалась в обмін на продовольство надати військову допомогу Українській Центральній Раді
Проголошення Гетьманом України Скоропадського 29 квітня 1918 року на з’їзді скликаному у Києві Лігою землевласників генерала Скоропадського проголошено Гетьманом
Скоропадський Павло Петрович (1873 - 1945) учасник російсько-японської війни. З 1912 р. - генерал-майор. В 1914 - 1917 рр. – командир гвардійських кавалерійських частин. В 1917 р. обраний почесним військовим отаманом Вільного Козацтва. В квітні-грудні 1918 р. – гетьман Української держави. Сприяв поступу науки, культури, освіти в Україні. За свого гетьманства мав намір встановити твердий і усталений державний лад, об'єднаний постаттю монарха. З 1918 р. - в еміграції в Німеччині. Співзасновник Українського наукового ін-ту (Берлін 1926 -1945).
Гетьманат П. Скоропадського Жовтень 1918 року в Києві і Кам’янці-Подільському відкриті університети. Національний архів, Національна бібліотека і Українська Академія Наук, президентом якої був академік В.І.Вернадський
Махно Нестор Іванович (1889-1934) Керівник селянського збройного руху на півдні України в 1917-1921 рр. Воював практично з усіма владами і режимами, обстоюючи інтереси селян. Кілька разів загони, очолювані Махно, приєднувалися до Червоної Армії. З 1921 р. - в еміграції в Румунії, Польщі, Франції. Помер у Парижі.
Гетьманат П. Скоропадського 14 листопада 1918 року Скоропадський призначив новий кабінет міністрів, що складався з російських монархістів і проголосив Акт федерації – об’єднання України з небільшовицькою Росією.
Відновлення влади Директорії 14 грудня 1918 року війська Директорії під командуванням Симона Петлюри увійшли до Києва. Директорія оголосила відновлення УНР
Утворення ЗУНР Восени 1918 року на території Західної Галичини утворилася держава – Західно-Українська Народна Республіка. 9 листопада 1918 року було призначено Генеральний секретаріат на чолі з Костем Левицьким
Акт Злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року відбулося формальне об’єднання ЗУНР і УНР, яке мало велике значення в історії України.
Наступ більшовиків на Україну. 5 лютого 1919 р. більшовики встановили радянську владу в Києві. Введена політика «воєнного комунізму» проти якої піднялися народні маси
Наступ Військ УНР та Антанти. Травень 1919 року наступ військ Денікіна на Москву. В червні-липні 1919 р. захопили Донбас, Крим, Київ. Проти більшовиків виступили війська УНР під командуванням С. Петлюри.
Захоплення більшовиками України. Грудень 1919 року радянські війська потіснили армію Денікіна на Україну і до середини лютого 1920 року оволоділи її територіями.
Останній наступ військ УНР. 22 квітня 1920 року Петлюра підписав договір з польським урядом Президента Пілсудського.
Література: Основні: 1. Грушевський Михайло. Ілюстрована історія України. – К. 1990. 2.Крип'якевич І. П. Історія України. – Львів, 1990. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. – К. 1992. Субтельний Орест. Україна. Історія. - К 1993. Історія України / Керівник авторського колективу Ю.Зайцев. – Львів,1996. – 488с. 5. Історія України / Під редакцією В.А.Смолія. – К 1997. –423 с. Додаткові: 1. Котляр М.Ф., Смолій В. А. Історія в життєписах. – К. 1994. 2.Крип'якевич І. Історія України. – Львів, 1990. 3.Довідник з Історії України. Т. 1. - К. 1993.
Схожі презентації
Категорії