Презентація на тему:
Україна у післявоєнний період (1945 – 1985) рр.

Лекція 8. Україна у післявоєнний період (1945 – 1985) рр. План: 1. Період відбудови в післявоєнний період 1945 – 1950 – і рр.. 2. Хрущовська «відлига» і Україна (1954 – 1964 рр). 3. Брежнєвський застій у економіці. Інакомисліє і дисиденство.

29 червня 1945 р. між СРСР та Чехословаччиною укладено угоду про возз'єднання Закарпаття з Українською РСР.

Радянське керівництво на конференції в Думбартон-Оксі (США, серпень-жовтень 1944 р.) поставило питання про прийняття всіх республік СРСР до майбутньої міжнародної організації ООН. була досягнута домовленість про те, що дві радянські республіки — Україна і Білорусія — стануть одними з членів-фундаторів ООН.

В Україні в післявоєнний період залишилося непошкодженим 19% промисловості. Продуктивність праці повинна зрости на 36 %. Лютий – березень 1946 р. Сталін висунув лозунг перехід до комунізму.

Поглинення Зх. України позначилося великими репресіями проти греко-католицької церкви і УПА. 8 березня 1946 р. скликано синод, щоб розглянути питання зв’язків з Римом. Результатом було розрив Берестейської унії і приєднання до православ’я. Дії проти УПА мали масовий характер в 1945 – 1947 рр. У березні 1947 р. загін УПА вбили зам-міністра оборони Польщі Кароля Сверчевського, що послужило повному розгрому УПа з-боку польсько-радянської армії.

СРСР здійснювали і культурний вплив на українське суспільство. Сталін доручив своєму раднику по культурі Жданову провести програму культурного розвитку УРСР. Зокрема вводилася російська мова і російська культура. Зокрема критиці була піддана праця Петровського «Історія України», опера Данькевича «Б.Хмельницький», вірш В.Сосюри «Любіть Україну» звинувачений у націоналізмі.

Відбудовували металургійні комбінати «азовсталь», «Запоріжсталь»,Кременчуцький та Єнакіївський металургійні заводи. Відбудовано Дніпровську ГЕС. Відновлено щахти Донбасу, Харківський тракторний завод, авіаційні, хімічні, машино-будівні заводи, транспортна системп. Збільшувалося число вугільних заводів.

Після смерті Сталіна 5 березня 1953 р. боротьба за крісло генсека розгорілося між Берією, Хрущовим і Малюнковим. У червні 1953р. Берію було засуджено і звинувачено у шпигунстві і розстріляно. У вересні 1953 р. Першим секретарем обрано М. Хрущова. З квітня 1953 по лютий 1956 рр. було переглянуто політичні справи післявоєнного часу. Тисячі людей були повернуті додому. В червні 1953 р. новим секретарем УРС став О.Кириченко. Головою Президії верховної Ради УРСР став Коротченко. В 1954 р. передано Крим до складу УРСР. В органах влади зросла чисельність українців. Зросла зовнішньо-політична діяльність.

14-25 лютого відбувся XX з’їзд КПРС, де Хрущов виступив з промовою розвінчування культу особи Сталіна. Однією з реформ було реформування народного господарства. Утворювалися Ради народного господарства раднаргоспи. Їм підпорядковувалися усі фабрики і заводи, що працювали в країні. Україна лідирувала у важкій промисловості по виплавці чавуну, сталі, але відставала по продуктивності праці і рівню життя населення. За період з 1951 по 1965 рр. було збудовано в Україні 1960 великих підприємств. Підвищувалося технічне оснащення, ріс рівень НТР, розвивався транспорт як сухопутний так і річковий, вводилися нові верстати, напівмеханізовані машини-роботи.

Хрущов звертав увагу на рівень життя населення, на розвиток легкої і харчової промисловості. Відновили роботу Донецька трикотажна фабрика і Червоноармійська панчішна, швейні фабрики в Кіровограді, Артемівську, Дрогобичі і Миколаєві, Луганська взуттєва фабрика. Херсонський бавовняний комбінат став найбільшим у країні.

У Львові виникли перші виробничі об’єднання – фірми «Прогрес» і «Світанок» (шкіряна). До 1966 р. в системі легкої промисловості було 27 виробничих об'єднань. Розвивається чорна металургія, виробництво чавуну, сталі, розвивалась хімічна промисловість. Збудований Лисичанський хімічний комбінат, Сумський суперфосфатний завод, Дніпропетровський шинний, Черкаський штучного волокна.

За 1959- 1965 в Україні було введено в дію і реконструйовано близько 33 діючі шахти. В 1951-58 роках будуються нові електростанції. 1955 р. Каховська Гідроелектростанція, 1956 р. Риська ГЕС в Закарпатті. В 60-х рр. з'являються тепловози і електровози, збільшується розвиток поїздів, електрифіковано залізниці. Збільшується комп’ютеризація. В 1959 – 1962 рр. протяжність авіаліній подвоюється.

В 1954 -1956 рр. Хрущов починає освоєння цілинних земель – 13 млн. га земель освоюється в Заволжі і Казахстані для обробітку. 100 тис. студентів їхали в ці території для обробітку земель і її оселення. Це вивозило українців з їхньої території. Вирощування кукурудзи теж мало одіозні наслідки.

У культурі відбулися позитивні зміни. У 1957 р. вийшов «Український історичний журнал”. З 1959 – 1965 рр. виходить 17-ти томна праця «Української радянської енциклопедії», «Словник української мови», «Історія української літератури», «Історія місті сіл УРСР».. видавалися твори Малишка, О. Гончара, М. Рильського, Бажана, Воронька, О.Вишні і С.Олійника.

У середині 60-х рр.. в Україні назріває рух шістдесятників або дисидентів. У травні відбувся судовий процес над Українською робітничо-селянською спілкою, організованою в 1959 р. Л. Лук”яненком. Спілка мала на меті вийти Україні зі складу СРСР на основі статті конституції УРСР про самовизначення. Суд присудив замінити розстріл на 10 річне ув’язнення. В жовтні 1961 р. Хрущов поставив нову програму партії побудови комунізму в СРСР. В березні 1962 р. він провів реорганізацію с\г комплексу. На пленумі ЦК КПРС Хрущова було позбавлено лавр ГЕНСЕКА.

З усуненням в 1964 р. від влади М.Хрущова і закінчення так званого "великого десятиліття" настала майже 20-літня "ера" Л.Брежнєва. Вона почалася за знайомим сценарієм: звинувачення попередників, заяви нового керівництва про свою глибоку відданість народу і рішучість негайно виправити становище, подолати кризові явища, підняти життєвий рівень населення і, звісно, забезпечити динамічне просування країни шляхом комуністичного будівництва.

“Брєжнєвській застій”. Швидко зростала чисельність робітників, однак приріст промислової продукції постійно падав. Якщо за 1966— 1970 рр. він становив в Україні 50%, то за 1981— 1985 рр. — лише 19%.

з 1965 по 1985 р. посівні площі в Україні зменшилися більш ніж на мільйон гектарів. Найбагатші землі нерідко передавалися під капітальне будівництво або ставали дном штучних морів.

протягом 1966— 1985 рр. чисельність сільських жителів України зменшилась на 4,6 млн осіб. Залишковий принцип фінансування призвів до зубожіння у сферах освіти, науки, культури, медицини. величезні ресурси направлялися на розвиток військово-промислового комплексу.

Правозахисний рух Виявом протесту проти збанкрутілої політики правлячої партії стало посилення правозахисного руху. Жертвами стали В. Чорновіл, Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба, М. Осадчий, В. Стус, І. Калинець, Н. Світлична, Ю. Шухевич.

Новим кроком у розвитку українського правозахисного руху стало створення в 1976 р. Української Гельсінської групи, до якої входили М. Руденко, О. Бердник, П. Григоренко, І. Кандиба, Л. Лук'яненко, О. Тихий, Н. Строката, М. Матусевич

“Брєжнєвській застій”. Швидко зростала чисельність робітників, однак приріст промислової продукції постійно падав. Якщо за 1966— 1970 рр. він становив в Україні 50%, то за 1981— 1985 рр. — лише 19%.

з 1965 по 1985 р. посівні площі в Україні зменшилися більш ніж на мільйон гектарів. Найбагатші землі нерідко передавалися під капітальне будівництво або ставали дном штучних морів.

Правозахисний рух Виявом протесту проти збанкрутілої політики правлячої партії стало посилення правозахисного руху. Жертвами стали В. Чорновіл, Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба, М. Осадчий, В. Стус, І. Калинець, Н. Світлична, Ю. Шухевич.

Смерть Л.Брежнєва в 1982 р. поклала край його "ері", але не змінила загальної ситуації в країні. Наступником Брежнєва став тяжко хворий Ю.Андропов. У 1984р. він помирає. Ю. Андропова змінив тяжко хворий К. Черненко, який у березні 1985 р. приєднався до своїх попередників.

Дякую за увагу!