Презентація на тему:
Україна та українці, які приймали участь у Другій світовій війні та Великій Вітчизняній війні

Українські військові формування періоду Другої світової війни та у повоєнні роки Заняття 1: Україна та українці у Другій світовій війні та Великій Вітчизняній війні.

Навчальні питання лекції: Українці в арміях держав антигітлеровської коаліції. Участь українців у війні на боці Вермахту.

Література: Коваль М. Україна 1939-1945.Маловідомі і непрочитані сторінки історії. – К., 1995. Коваль М. ОУН і УПА у другій світовій війні. – Укр. істор. журнал, 1994. - № 2,3,4,5. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Львів, 1993. Кучер В. Друга світова війна: коротка історія. – К., 1995. Трубайчук А. Друга світова війна: коротка історія. – К., 1995. Мірчук П. Українська повстанська війна: - Львів, 1991. Киричук П. Історія УПА. – Тернопіль, 1991. Муковський І., Лисенко О. Звитяга і жертовність. Українці на фронтах Другої світової війни. – К., 1997. Гунчак Т. У мундирах ворога. – Львів, 1995. Українська дивізія “Галичина”. Історико-публіцистичний збірник. – Київ-Торонто, 1994.

Вступ Українське питання в міжнародній політиці напередодні та з початком Другої світової війни Утворення трьох груп країн, які зацікавленні у вирішенні українського питання: І група – СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина; ІІ група – Англія, Франція і частково США; ІІІ група – Німеччина та Угорщина.

1. Українці в Червоній армії в роки Другої світової війни 1940 р. - в радянських військах : 61% - росіян, 19,6% - українців, 4,1% -білорусів, 15,3% - інші представники. Кінець 1943 р. - початок 1944 р.: І Укр. фронту – 200 тис. українців, ІІ Укр. фронту – 66332,3, ІІІ Укр. фронту – 140882. На середину 1944 року – 33,93%, кожен третій воїн - українець (кожен другий – росіянин).

Українці в національних військових формуваннях та з'єднаннях: 310 стрілецька дивізія - 25% українців. 316 стрілецька дивізія – 7,2% українців. 213 стрілецька дивізія – 40% українців. Значне місце посідали українці серед командного та начальницького складу Червоної Армії – 300 генералів українського походження.

Нагороди українців Герої Радянського Союзу – 18,2% - українці (серед 2072 чоловік); Тричі Герой Радянського Союзу – Іван Кожедуб; 32 українця з 115 – двічі Герої Радянського Союзу.

І окрема Чехословацька бригада – з 15 тисяч чоловік - 11 тисяч закарпатських українців; І піхотна дивізія ім.Тадеуша Костюшко – 20% українців; В канадській армії служило від 35 до 50 тисяч українців ( 11,4% канадських українців); Українці в складі іноземних військових формувань:

2. Участь українців у війні на боці Вермахту Всі формування, які працювали з німецькими частинами поділялись на дві групи: І – українські й неукраїнські військові угрупування, що виникли на базі політичних концепцій, такі як українські легіони (“Нахтігаль”, “Роланд”), дивізія “Галичина”, УНА; ІІ – охоронно-вартові, допоміжні, спеціальні та поліцейські підрозділи.

Батальйони “Нахтігаль” та “Роланд” та дивізія “Галичина” Квітень 1941 року утворення батальйонів: “Роланд” – 350 чоловік (командир Євген Побігущий); “ Нахтігаль” – 330 чоловік (командир Роман Шухевич). 2. 28 квітня 1943 р. – створення організації Добровольчої дивізії СС “Галичина”.

Висновки ( друге питання) За даними деяких експертів, у вермахті служило близько 1 мільйона вихідців з СРСР, з них 250 тис. українців. Українські підрозділи часто перетасовувались не лише всередині вермахту, але й, власне, у національних “східних” з'єднаннях – це ускладнювало підрахунок загального числа українців.

УПА поділялась на 4 групи: УПА – Північ (Волинь, Полісся). УПА – Захід (Галичина, Буковина, Закарпаття, Закордоння). УПА – Південь (Камя’ нець-Подільська, Житомирська, Вінницька і південна частина Київської області). УПА – Схід (Північ Житомирської області, Вінницької і півдня Київської області). ’

Поділ груп УПА : УПА - Північ УПА–Захід УПА- Південь -”Турів” -”Лисоня” -”Холодний Яр” -”Заграва” -”Говерла” - “Умань” “Волинь- - “Чорний - “Вінниця” Південь” ліс” - “Махівка” - “Буг” - “Сян”

Військові звання УПА : Козаки – козак, вістун. Підстаршини – десятник, старшина, десятник, підхорунжий. Молодші старшини – хорунжий, поручик, сотник. Булавна старшина – осавул, майор, підполковник, полковник. Генеральна старшина – генерал-хорунжий.

ВИСНОВКИ Збройний супротив німецьким окупантам і антирадянська резистенція під егідою ОУН не були явищем, насадженим згори. Починаючи повстанський рух знизу, українська громадськість активізувала зусилля провідників ОУН у пошуку можливостей до створення незалежної української держави. З сучасної думки той рух був приречений: надто вже сильними були тоталітарні системи, що зійшлися у вирішальній сутичці, - Німеччина та СРСР. Ідеологи і вожді цих країн не залишили жодного шансу на створення незалежної української держави.

5. За роки війни через УПА пройшло від 300 до 400 тисяч чоловік, сотні тисяч співчували та посильно допомагали повстанцям. 6. Втрати ОУН і УПА та їх прихильників лише за період з літа 1944 до кінця 1946 рр. склали 56,6 тисяч вбитими і 108,5 тисяч полоненими та заарештованими. 7. В наслідок бойових дій та репресій проти національно-визвольного руху в західних областях загинуло понад 25 тисяч радянських військовослужбовців. ВИСНОВКИ

Гостроту болю не зменшили ані референдум 1 грудня 1991 р., який реалізував головну мету ОУН і УПА – створення незалежної Української держави, ані увічнення пам’яті полеглих у боротьбі за неї в тих місцях, де гриміли бої за національні ідеали. Шлях до громадського миру й згоди важкий і тернистий. Але кожен має пройти свій відрізок цієї “дороги до храму”. Вже час “збирати каміння”.

Вiйськове виховання виконує наступнi функцiЇ 1. Формуючо-розвиваюча 2. Функцiя мобiлiзацiї 3. Профiлактична функцiя 4. Функцiя перевиховання 5. Спонукання до самовиховання

Висновок: Завдання виховання полягає в тому, щоб у кожного громадянина нашої держави жила думка про те, що він є сином української землі, представником українського народу, нації і держави. Військове виховання – складний, різноплановий процес. Він знаходиться у нерозривному зв'язку з усіма іншими напрямками підготовки збройних захисників Батьківщини.