Презентація на тему:
Міста в Київській Русі

Міста в Київській Русі Давній Київ. Реконструкція

Історик О.Бойко про розвиток міст Київської Русі «Гради» (городища) — своєрідні зародки майбутніх міст — виникають у східних слов'ян ще в VI ст. Тоді вони виконували роль міжплемінних центрів з обмеженими функціями — пунктів збору данини, прикордонних укріплень, місць общинних культових зібрань тощо. Поступово під впливом посилення державних структур, бурхливого розвитку ремесла та торгівлі малочисельні тимчасові поселення перетворюються на постійні залюднені міста, що стають економічними, політичними, адміністративними та культурними центрами, своєрідними вузлами зв'язку Давньоруської держави. Літописи повідомляють, що в IX—X ст. існувало понад 20 міст (Київ, Чернігів, Білгород, Вишгород, Любеч, Смоленськ, Новгород та ін.). У XI ст. згадується ще 32 міста. Напередодні монгольської навали на Русі налічувалося понад 300 «градів», з яких майже 100 були справжніми містами. У зв'язку з цим не дивно, що варяги ще на межі IX—X ст. називали Русь «Гардаріки» — країна міст (замків).

Виникнення міст Причини: 1. об’єднувалися навколо княжих дворів (Київ, Чернігів); 2. засновувалися князями(Юріїв); 3. виникли зі сторожових фортець; 4. Були центрами племінних княжінь. Київ в XI—XII ст.

Особливості будови міста центром міста був добре укріплений замок (дитинець); навколо розташовувався торговельно-ремісничий посад; у княжому місті всі вулиці вели до дитинця; великі площі міст були зайняті городами і садами; будинки були невисокими, рідко які князівські споруди сягали трьох поверхів; користувалися переважно річковими шляхами. Град давніх слов’ян. Реконструкція

Дитинець Дити нець — центральна укріплена частина міста в Давній Русі. У дитинці розміщувалися князівські та боярські двори, житла військових та духовенства, міські собори. Там зосереджувалися органи влади і управління. Після запровадження християнства в Києві розмістилася резиденція глави Руської церкви – митрополита. Фрагмент дерев’яного дитинця

Окольний град Окольний град займав більшу частину давньоруського міста, де мешкали ремісники й торговці, розміщувалися боярські садиби, церкви, монастирі. Окольні гради у великих містах сягали 100 га і були укріплені міцними валами й стінами – основною оборонною лінією. Вулиці здебільшого сходились до брам. Стародавній Поділ. Фрагмент макета. Садиба XI ст. Київ, Поділ. Реконструкція за П.Толочко.

Місто Білгород Літописець Нестор пише, що Білгород закладений князем Володимиром у 992 р. Але місто увійшло в історію іншими чинниками: це єдина древлянська фортеця Х ст., що збереглася майже цілком; це єдина руська фортеця Х ст., що в такому вигляді дійшла до наших днів; це найбільша зі збережених руських фортець тієї епохи. Конструкція укріплень Білгорода-Київського. Рис. М.Ієвлєва. Будівництво міста Білгорода. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Матеріал створив Гук Олександр Іванович, учитель Київського спортивного ліцею-інтернату Використана література: Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: Видавничий центр « Академія», 2002; Історія України. 7-9 класи: Наочний довідник/ Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. – К.; Харків: Веста, 2007; Літопис руський/ Переклад з давньорус. Л.Махновця. – К.: Дніпро, 1989; Свідерський Ю.Ю., Ладиченко Т.В., Романишин Н.Д. Історія України: Підручник для 7 кл. – К.: Грамота, 2007; Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – 2-ге вид., перероблене та розшир. – К.: Критика, 2005; матеріали електронної енциклопедії Вікіпедія.