Презентація на тему:
Культура України в роки незалежності

Руська трійця

На початку 30-х років XIX ст. виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання "Руська трійця". Його засновниками були троє друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії: М. Шашкевич (1811-1843), І. Вагилевич (1811-1866) та Я. Головацький (1814-1888). Маркіян Шашкевич Іван Вагилевич Яків Головацький

, Свою діяльність члени гуртка розпочали з вивчення життя, традицій та історії власного народу. Із записниками в руках Я. Головацький та І. Вагилевич побували в багатьох містечках та селах Галичини, Буковини та Закарпаття. Наслідком цього своєрідного "ходіння в народ" стали не тільки численні добірки матеріалів з народознавства, фольклористики, історії та мовознавства, а й знання реального сучасного становища українського народу під іноземним гнітом.

Першою пробою сил для членів гуртка став рукописний збірник власних поезій та перекладів під назвою "Син Русі" (1833), у якому вже досить чітко пролунали заклики до народного єднання та національного пробудження. Збірник містив 14 віршів, підписаних переважно криптонімами, серед них М. Шашкевича («Слово до читателей руського язика», «Дума»), М. Мінчакевича, О. Глинського та ін.

Наступним кроком "Руської трійці" став підготовлений До друку збірник "Зоря" (1834), який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Лейтмотивом збірки було засудження іноземного панування, уславлення визвольної боротьби народу, оспівування козацьких ватажків - Б. Хмельницького та С. Наливайка. Прозвучав у збірці і заклик до єднання українців Галичини і Наддніпрянщини. Слід зазначити, що видання цієї книжки було заборонене і віденською, і львівською цензурою.

"Трійчани" енергійно виступали проти латинізації письменства, всіляко підтримували повернення рідної мови в побут національної інтелігенції. У 1836 р. М. Шашкевич підготував підручник для молодших школярів -"Читанку", написаний живою розмовною українською мовою (термін "читанка" належить самому М. Шашкевичу). Щоб довести, що українською мовою можна висловлювати навіть філософські та релігійні ідеї, Шашкевич в 1836 році виголосив першу українську промову в музеї семінарії перед духовною владою і запрошеними гістьми. До того часу такі промови виголошували тільки польською, німецькою або латинською мовами. Це сподобалося всім семінаристам, і від того часу деякі з них стали розмовляти українською мовою.

Наприкінці 1836 р. у Будапешті побачила світ альманах, з якого почалася нова українська література в західній Україні "Русалка Дністровая". Він вийшов загальним тиражем 1000 примірників. Це був новаторський твір і за формою, і за змістом. Він написаний живою народною мовою, фонетичним правописом, "гражданським" шрифтом. Зміст "Русалки Дністрової" визначають три основні ідеї: визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до ЇЇ поновлення; позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків — борців за соціальне та національне визволення; пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності. Цілком очевидно, що автори збірки певною мірою вийшли за межі культурно-просвітницької діяльності у політичну сферу.

Зміст "Русалки Дністрової" визначають три основні ідеї: визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до ЇЇ поновлення; позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків-борців за соціальне та національне визволення; пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності. Цілком очевидно, що автори збірки певною мірою вийшли за межі культурно-просвітницької діяльності у політичну сферу.

Коли членам "Руської трійці" влаштували допит, вони з гідністю заявили, що мають право писати і друкувати будь-які твори українською мовою. М.Шашкевич висловився так:"Я випробував свої сили руською мовою, бо це моя рідна мова, яка значно відрізняється від церковної і великоросійської (московської), і хотів закласти наріжний камінь для її подальшого розвитку й тим зарадити нестачі руської літератури". По суті, альманах став політичним маніфестом українського національного руху.

"Русалка Дністровая" стала підсумком ідейних шукань та своєрідним піком діяльності "Руської трійці". Незабаром це об'єднання розпадається. Діяльність "Руської трійці" залишилася пам'ятною віхою в історії національного руху в цілому, і зокрема в Східній Галичині. Академік О.Ілецький назвав її першим виявом "галицько-руського відродження", а "Русалку Дністрову« – першою заявою "народу Західної України про своє існування, про свою національну гідність".

Наслідками існування "Руської трійці" було те, що після скасування у 1848 році панщини у Львові утворилася перша українська культурно-політична організація "Руська Рада". Всі члени цієї організації одноголосно вирішили, що їхньою мовою буде мова якою почав писати в Галичині Маркіян Шашкевич. У 1893 році після перепоховання М.Шашкевича, австрійська влада видала розпорядження, що в школі повинні вчити писати лише фонетикою. Це був поклін праці і пам'яті М. Шашкевичу.

http://www.history.vn.ua/article/124.html http://www.ukrlit.vn.ua/article/183.html http://zolochiv.net/wp-content/uploads/2010/11/1.jpg http://vpu11.at.ua/_nw/1/51201504.jpg http://upload.wikimedia.org/wikipedia http://www.ifnmu.edu.ua/images/stories/novunu/myz3/DSC_8971.JPG Литература