Презентація на тему:
"Археологічні знахідки рідного краю"

Роботу виконав: Дем'янович Тарас Миколайович, учень 11 класу Сокальської гімназії імені Олега Романіва Науковий керівник: Мусій Світлана Степанівна АРХЕОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ РІДНОГО КРАЮ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ ( НА ПРИКЛАДІ СОКАЛЬЩИНИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Структура роботи СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ ВСТУП РОЗДІЛ 1 «З ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ РОЗВІДОК НА СОКАЛЬЩИНІ» РОЗДІЛ 2 «АРХЕОЛОГІЧНА КОЛЕКЦІЯ ПАВЛА БУГАЯ - БЕЗЦІННЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО МИНУЛОГО КРАЮ» РОЗДІЛ 3 «РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПРОЕКТІВ НА СОКАЛЬЩИНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ» ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

Предмет дослідження – особливості археологічних досліджень різних років, які проводилися на території Сокальщини. Об'єкт дослідження – археологічна спадщина Сокальщини

Актуальність роботи проявляється в завданні зберегти й донести всім матеріальні й духовні надбання наших предків. Мета роботи - дослідити історію проведення археологічних розкопок Сокальського пасма і визначити роль місцевого археолога і дослідника краю Павла Бугая у даному процесі.

Завдання, які ставимо перед собою: на основі досліджень Сокальщини різних років систематизувати історію археологічних розвідок на теренах рідного краю; дослідити відомості про діяльність археологів різних періодів для вивчення історичної минувшини; організувати зустріч з місцевим археологом і методом інтерв’ю, аналізу його доробку, ознайомлення з артефактами, зробити висновок про діяльність Павла Васильовича Бугая;

Особливості розвитку археології на Сокальщині: Перші археологічні розвідки проводили, як українські, так і польські експедиції. Перші знахідки на територію Сокальського пасма буловиявлено в с. Ульвівок (у 1890 р. Селяни натрапили на кам’яну гробницю культури кулястих амфор). Перерив досліджень у зв’язку із початком Першої світової війни Активні археологічні дослідження після Другої світової війни Проведення спільних археологічних досліджень польськими і українськими експедиціями по всій території басейну р. Варенжанки у 2011р.

Вклад Павла Бугая в розвиток археології нашого краю Видав книжку “Пам’ятки археології Комарева та Волиці (Сокальщина)” де систематизував усі археологічні знахідки на цій території. Створення колекції археологічних знахідок.

Карта урочищ Комарева та Волиці 1 - ур. Подолячка 9 - ур. Байорові дуби 2 - ур. Острів 10. - ур.Перед цвинтарем 3 - ур. Пирова парина 11. - ур. Горб 4 - ур. Гатка 12. - ур. Перед мостом 5 - ур. Київська дорога 13. - ур. Груша 6 - ур. Вулиця Шевченка 14. - ур. За церквою 7 - ур. Стара річка 15. - ур. Щипи 8 – ур. Город Павла Бугая 16. - ур. Висока нивка

Польсько-український проект Археологічні дослідження, здійснені весною 2011 року на польсько-українському пограниччі стали першим спільним польсько-українським проектом, виконаним на такому рівні. Автори проекту «Археологія польсько-української річки Варенжанки» з Польщі та України висловлюють надію на продовження досліджень і в інших ділянках пограниччя.

Новизна одержаних результатів дослідження : Це перша спроба узагальнити дані про археологічні розкопки, які проводилися на території Сокальщини у різні часи, а також проаналізувати особливості дослідницької діяльності місцевого археолога Павла Васильовича Бугая. Дане дослідження матиме не тільки величезне практичне значення для вивчення історії рідного краю, й стане надбанням археології України в цілому: активізується увага до особи П.В. Бугая і його надбань, зібраних роками; напрацювання краєзнавця зможуть використати педагогічні колективи Сокальського району для навчання і виховання підростаючого покоління.

Висновок За результатами досліджень видно що через особливі природні чинники в Сокальському пасмі сформувався характерний тип господарства давнього населення — осілий, скотарський. Сировинний характер місцевого господарства, відсутність цінних мінералів, віддаленість віл цивілізаційних чи державницьких центрів, розміщення на стику північно-західного й південного та південно - східного масивів населення, майже завжди - антагоністичних в своїй основі, сформували у краї й відповідний тип археологічних пам’яток. Це невеликі, майже завжди — багатошарові селища під захистом лісів і великих заболочених річкових заплав. Основним обрядом поховання є – трупоспалення. Найбільш перспективним на території Сокальщини є дослідження періодів епохи бронзи й раннього заліза. Перспективними можуть бути розкопки і можливі відкриття давніх виробничих площадок в місцях значного скупчення кременевих виробів (урочища Біля Київської дороги, Біля мосту, За церквою). Не засвідченим археологічно залишається період раннього середньовіччя, його актуальність насамперед через слов’янський характер населення регіону загалом у цей час. Відсутність типових ранньослов’янських пам’яток у краї мусить привести або до активізації пошуків їх у цій місцевості, або до пояснення відсутності слов’ян у цьому мікрорегіоні. ,

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!