Презентація на тему:
Вступ до психодiагностики

Вступ до психодіагностики Лекція до навчальної дисципліни “Психодіагностика” Викладач: канд. психол. наук, доцент Кайріс О. Д.

План лекції 1. Поняття про психодіагностику, її мету, предмет, задачі. 2. Специфіка психодіагностичних методів. 3. Поняття про “психологічний діагноз”. Області використання результатів психодіагностичної роботи. 4. Галузі психодіагностики. 5. Зв’язок психодіагностики з іншими науками.

Психодіагностика – галузь психологічної науки, що розробляє і використовує на практиці методи виявлення і вимірювання індивідуально - психологічних особливостей людини.

теоретична практична принципи розробки психодіагностичних засобів, їх конкретне втілення в психодіагностичних методиках використання на практиці психодіагностичних методик Предмет психодіагностики (2 складові) Психодіагностика

Задачі психодіагностики В компетенцию теоретичної психодіагностики входить: розробка вимог, яким повинні задовольняти методики, конструювання методик, розробка правил проведення обстеження, засобів обробки і інтерпретації результатів, обговорення можливостей і обмежень тих або інших методів.

Практична психодіагностика займається: апробацією - перевіркою методик по основних психометричних критеріях (валідність, надійність, репрезентативність…..) застосуванням методик для виміру індивідуально-психологічних особливостей людини

Мета психодіагностики - дати інформацію про різні сторони людської психіки, показати, чим одна людина відрізняється від іншої, тобто, дати матеріал для психологічного заключення (психологічного діагнозу). Від цієї інформації залежить успішність будь-якої діяльності (навчальної, спортивної, професійної, тощо) 1

Психодіагностіка здійснюється на основі спеціальних методів. У психології існує більше 15 тис. психодіагностичних методів, які використовуються на практиці . Головними методами психодіагностики являються ТЕСТи.

Специфіка психодіагностичних методів дозволяють зібрати діагностичну інформацію в відносно короткі строки ч чітка орієнтація на вимірювання індивідуально- психологічних особливостей інформація дається в вигляді, що дозволяє дати якісне і кількісне порівняння результатів психодіагностичні методики збірають інформацію адресно, про ті чи інші особливості людини інформація може використовуватися для вибору засобів подальшої роботи психолога

Психодіагностика ще визначається як наука і практика постановки психологічного діагнозу. Діагноз - слово грецького походження, воно означає “визначення”, “розпізнавання”.. Психологічний діагноз – це кінцевий результат діяльності психолога, спрямований на виявлення індивідуально-психологічних особливостей людини. Він робиться з метою оцінки актуального стану людини, прогнозу її подальшого розвитку і розробки рекомендацій, що визначаються задачами психодіагностичного обстеження.

Предмет психологічного діагнозу – встановлення індивидуально-психологічних відмінностей в нормі та патології. Найважливішим елементом психологічного діагнозу являється виявлення того, чому дані прояви мають місце в поведінці (діяльності) досліджуваного, які їх причини та наслідки. В вузькому розумінні під психологічним діагнозом розуміють конкретні причини відхилень в діяльності з метою усунення цих причин шляхом відповідних конкретних впливів.

Психологічний діагноз для самого психодіагноста для іншого спеціаліста для досліджуваного Хто і як буде використовувати психологічний діагноз? Для кого він призначений? (суб’єкти користування) В залежності від мети психодіагностичної роботи, доля психологічного діагнозу може бути різною:

Області практичного використання результатів психодіагностичної роботи

Галузі психодіагностики

Зв’язок психодіагностики з іншими галузями психології

Зв’язок психодіагностики з іншими науками (В. П. УСТІНОВ) Зв'язки першого рівня: психофізіологія, психіатрія, мат.статистика, експериментальна педагогіка, експериментальна соціологія та ін. Зв'язки другого рівня: філософія, біологія, медицина, соціологія, педагогіка, математика, ергономіка, лінгвістика та ін.

Отже, психодіагностика – наука, яка займається розробкою, апробацією і застосуванням методик для виміру індивідуально-психологічних особливостей людини. Вона являється першим кроком, з якого починається будь-яка діяльність психолога: консультативна, профорієнтативна, корекційна та ін.

Література з теми: 1. Анастази А. Психологическое исследование./ Под ред. К.М.Гуревича, В.И.Лубовского – М., 1982. 2. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика:Учебник СПб.:Питер,2004. 3. Гуревич К.М. Психологическая диагностика. – М.,1981. 4. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика: Навч. пос. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2005. 5. Моргун В.Ф., Тітов І.Г. Основи психологічної діагностики. Навч.посібник для студентів вищих навч. закладів. – К: Видавничий Дім «Слово», 2009. – 464 с. 6. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений: В 3 кн.: Кн.3: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. – М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. – 512 с. 7. Общая психодиагностика./ Под ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. – МГУ, 1987. 8. Психодиагностика. / Под ред. К.М.Гуревича. – М.,1981. 9. Скребець В.О. Основи психодіагностики: Навч. пос. К.:ВД»Слово», 2003.