Презентація на тему:
"Періодична система хімічних елементів"

Корми тваринного походження та їх характеристика Виконала: студентка 2 курсу Т-17-1 Кучеренко Надія Юріївна

Зміст Загальна характеристика. Корми молочної промисловості. Корми м’ясної промисловості. Корми рибної промисловості.

Загальна характеристика Корм — їжа тварин і домашньої худоби; продукти рослинного і тваринного походження та промислового синтезу, які містять у засвоюваній і нешкідливій для тварин формі органічні і мінеральні поживні речовини які не впливають негативно на здоров'я тварин та якість одержуваної продукції. Корми характерні їстівністю, перетравністю, фізіологічною дією на тварин. У сільському господарстві переважають корми рослинного походження. Основні вимоги щодо якості кормів встановлені державними й галузевими стандартами. Корми — це продукти тваринного, рослинного, мікробіологічного та хімічного походження, у тому числі готові корми та комбікорми, що використовуються для годівлі тварин самостійно або в суміші, містять поживні речовини у засвоюваній формі і не справляють негативного впливу на здоров'я тварин.

Для зручності використання під час вирішення низки організаційних питань годівлі тварин, планування кормової бази корми класифікують за певними ознаками на окремі групи. За походженням корми поділяють на рослинні, тваринні, комбікорми, мінеральні, синтетичні препарати, біологічно активні добавки, харчові відходи. За вмістом енергії та клітковини в одиниці маси корму їх класифікують на: концентровані — містять в 1 кг сухої речовини 0,65 к. од., або 7,3 МДж обмінної енергії й менше ніж 19 % клітковини і 40 % води[1]; об'ємисті — містять в 1 кг менше ніж 0,65 к. од., більш як 19 % клітковини і 40 % води.

Об'ємисті корми поділяють на сухі (грубі), вологі (соковиті й водянисті): сухі (грубі) — не більше ніж 22 % води і понад 19 % клітковини: сіно, солома, полова, стебла й стрижні кукурудзи, кошики і лушпиння соняшнику, трав'яне борошно та інші відходи рослинництва з високим умістом клітковини і гілковий корм. вологі соковиті корми — містять понад 40 % води, основна маса якої перебуває у зв'язаному стані й входить до складу протоплазми або рослинного соку. Це зелені корми, силос, сінаж, коренебульбоплоди, баштанні культури, різні овочі. вологі водянисті — залишки промислової переробки рослинницької сировини, до яких вода надходить як домішка в технологічному процесі й перебуває в кормі у вільному стані: свіжий і кислий жом, брага, пивна дробина, картопляні та плодові вичавки.

Корми тваринного походження — комплекс поживних речовин, основу яких становить білок тваринного походження, у тому числі: борошно м'ясне, рибне, кров'яне, кісткове, м'ясо-кісткове, живі корми для риб, молочні продукти та їх похідні тощо.

Корми молочної промисловості Корми молочної промисловості - це переважно відходи переробки продуктів тваринництва, які за своїм складом близькі до складу тіла тварини і тому характеризуються високим вмістом білків, а також мінеральних речовин та вітамінів. До цієї групи відносять молоко і відходи його переробки.

Молозиво У молозиві містяться всі поживні та біологічно активні речовини, необхідні для росту і розвитку молодняку. Воно багате каротином, вітамінами, мінеральними речовинами, особливо солями магнію, які сприяють виділенню меконію у першу добу життя, що забезпечує травлення у новонароджених тварин. Молозиво перший раз випоюють новонародженому молодняку не пізніше 1 години після народження у кількості 1,0–1,5 кг. Тривалість молозивного періоду становить 5–7 днів. У цей період телят необхідно напувати молозивом не менше 4 раз на добу у кількості 1,6–2 кг за одне випоювання. Молоко за своїм складом відрізняється від молозива. Воно містить 12–13 % сухої речовини, 3,3– 3,5 % білка, 3,2–4 % жиру, 4,5–5 % цукру, 0,6–0,8 % золи.

Незбиране молоко Незбиране молоко– найцінніший після молозива корм для сільськогосподарських тварин усіх видів, але найчастіше його згодовують телятам до 6-ти місячного віку та поросятам до 2-х місячного віку у відповідності з схемами годівлі. У 1 кг незбираного молока міститься біля 0,3 к. од., або 2,9–3,1 МДж обмінної енергії, 30–33 г перетравного протеїну. Загальна поживність молока є низькою, а протеїнова високою. Концентрація енергії у 1 кг сухої речовини складає 2,4 к. од., мінеральна та вітамінна поживність є достатньою для забезпечення новонародженого молодняку. Для телят у перші 4–5 тижнів добова норма молока становить близько 6 кг на голову, а для поросят – 0,2–0,3 кг. У неблагополучних щодо хвороб господарствах молоко, яке випоюють тваринам, необхідно пастеризувати.

Збиране молоко(молочні відвійки) одержують як залишок після видалення жиру з молоком при виготовленні вершків. У збираному молоці залишається майже така кількість білка, цукру, мінеральних речовин і вітамінів (крім жиророзчинних), як і у незбираному молоці. Маслянка(сколотини, пахта) – одержують як залишок після виготовлення масла із вершків. За своїм складом вона відрізняється від вершків значно нижчим вмістом жиру (близько 0,5 %). Сироватка– є залишком, який отримують при виготовленні сиру. За хімічним складом вона значно поступається молоку за вмістом жиру (0,2–0,3 %) та білка (0,5–0,8 %). У маслянці та сироватці залишається майже весь цукор (лактоза), більшість мінеральних речовин та всі водорозчинні вітаміни. За енергетичною поживністю збиране молоко та маслянка майже у двічі є нижчою, ніж збиране молоко, а сироватка, у три рази. Таким чином, загальна поживність цих кормів єнизькою, а протеїнова – високою (крім сироватки).

Корми м'ясної промисловості М'ясне і м'ясо-кісткове борошно виготовляють на м'ясопереробних підприємствах та утильзаводах із м'яса непридатного для харчування людини, та трупів тварин, що загинули від незаразних хвороб, кісток, внутрішніх органів та інших м'ясних відходів. Ці відходи подрібнюються, при необхідності знезаражуються і висушуються. Борошно, вміст золи в якому не перевищує 12 % відносять до м'ясного, а понад 12 % – до м'ясо-кісткового. У залежності від маси кісток у сировині значно змінюється загальна, протеїнова та мінеральна поживність борошна. М'ясне та м'ясо-кісткове борошно містить близько 90 % сухої речовини. У м'ясному борошні вміст протеїну становить 60—70 %, жиру – 12–20 %, золи – 5–12 %, а у м'ясо-кістковому менше протеїну (30–50 %) та більше золи (25–40% ). У 1 кг м'ясного борошна міститься від 1,0 до 1,2 к. од. або 10,3–13,6 МДж обмінної енергії, 420–650 г перетравного протеїну, а у 1 кг м'ясо-кісткового борошна міститься біля 1,00 к. од. або 10 МДж обмінної енергії, 245–350 г перетравного протеїну. Концентрація енергії у 1 кг сухої речовини м'ясного борошна складає 1,3 к. од., а м'ясо-кісткового – 1,1 к. од., тому їх відносять до концентрованих кормів. Ці корми є джерелом лізину, метіоніну з цистином, але у них мало триптофану, вони багаті макро- та мікроелементами, особливо кальцієм, фосфором, залізом, цинком, марганцем також містять порівняно багато вітамінів групи В (В3, В4, В5, В12) мало вітамінів А, Е, D.

Кісткове борошно виготовляють переважно із кісток після обвалювання м'яса. До його складу входять кісткова тканина, рештки м'язової та сполучної тканин і частина кісткового жиру. Кісткове борошно містить більше 90 % сухої речовини, 15–20 % протеїну, 5–15 % жиру, золи – 50–80 %. У 1 кг такого борошна міститься 0,3–0,5 к. од., 100–150 г перетравного протеїну. Воно містить велику кількість кальцію, фосфору, натрію та значну кількість мікроелементів. Згодовують м'ясне, м'ясо-кісткове та кров'яне борошно у складі комбікормів у кількості від 5 до 10 %, або у складі білково-вітамінних добавок). Кісткове борошно використовують переважно як кальцієво-фосфорну добавку у складі раціонів, комбікормів та БВД. Кров‘яне борошно виготовляють в основному на м'ясопереробних підприємствах із крові тварин, та невеликою добавкою кісток (до 5 % за масою). Кров'яне борошно має темно-коричневий колір. У ньому міститься близько 90 % сухої речовини, 75–80 % – протеїну, 3–5 % жиру, 5–10 % золи. У 1 кг кров'яного борошна міститься 0,9–1,0 к. од., або 7,5–8,6 МДж обмінної енергії, 450–650 г перетравного протеїну, біологічна цінність якого є невисокою через низький вміст таких амінокислот як метіонін, ізолейцин та гліцин. Кров'яне борошно містить значну кількість кальцію, фосфору, натрію, хлору та сірки, вітамінів групи В, але мало жиророзчинних вітамінів.

Корми рибної промисловості Рибне борошно виготовляють із нехарчової риби та відходів рибної промисловості (голови, внутрішні органи, плавники) на рибопереробних підприємствах, де цю сировину подрібнюють, при необхідності знезаражують та висушують. У залежності від якості сировини рибне борошно містить близько 90 % сухої речовини, 50–70 % протеїну, 2–8 % жиру, 20–30 % золи. Цей корм має високу загальну і протеїнову поживність. У 1 кг рибного борошна міститься 1–1,2 к. од., 400–600 г перетравного протеїну, 30–80 г кальцію, 20–60 г фосфору та значний вміст вітамінів групи В. Вимоги до якості цього корму регламентуються ДСТУ 2116-82. Рибне борошно згодовують переважно свиням та птиці у кількості 5–10 % у складі комбікорму.

Рибний фарш - це переважно свіжі, розмелені і законсервовані із допомогою хімічних консервантів відходи рибної промисловості. Цей продукт має густу пастоподібну консистенцію сірого кольору із специфічним запахом. Рибний фарш містить 25–30 % сухої речовини, 8–16 % сирого протеїну, 4–6 % жиру та 10–15 % золи. Загальна поживність цього корму низька, а протеїнова – висока. В 1 кг рибного фаршу міститься 0,3–0,4 к. од., 100–150 г перетравного протеїну, високий вміст кальцію, фосфору, натрію та вітамінів групи В. Цей корм використовують як білково-вітамінну та мінеральну добавку, переважно для годівлі свиней і птиці в кількості 5–10 % від загальної поживності раціону у складі вологих сумішей з іншими кормами. Специфічний запах відходів рибної промисловості може негативно впливати на якість продукції (м'яса, сала), тому за 4–6 тижнів до забою тварин ці корми виключають із раціонів.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!