Презентація на тему:
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСТУПУ ДО НАУКОВО-ОСВІТНІХ МЕРЕЖ

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСТУПУ ДО НАУКОВО-ОСВІТНІХ МЕРЕЖ В.О. Кравець, В.П. Щетинін Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут»

У доповіді розглядаються наступні питання: аналіз досвіду створення і розвитку науково-освітнього сегменту Інтернет у нашого найближчого сусіда – Росії історія становлення цього сегменту в Україні та перспективи його розвитку у нашій країні проблеми створення регіонального інформаційно-освітнього середовища та його підключення до національної науково-освітньої мережі України пропозиції щодо розвитку науково-освітньої мережі України на найближчий час

Науково-освітні мережі в РОСІЇ Найбільш потужні та впливові на стан інформатизації в Росії мережі: RELARN-IP – некомерційна науково-освітня мережа. Координує роботу мережі Асоціація наукових і освітніх організацій – користувачів електронних мереж передачі даних RELARN RUNNet (Russian University Network) - федеральна університетська комп'ютерна мережа Росії. У період 1996-2001 роки до цієї мережі був підключений і один університет з України – НТУ “ХПІ” орендував для цієї цілі два аналогові міжнародні канали Харків-Москва до МГУ ім.М.В.Ломоносова RBNet (Russian Backbone Network) – Російська опорна мережа. Забезпечує підключення до мережі Інтернет регіональні науково-освітні мережі, яке здійснюється через вузли мережі RBNet, розташовані у більш ніж 50 містах Росії.

Загальні риси академічних мереж Росії: базовими організаціями в них виступають провідні вищі навчальні заклади або наукові установи створені при підтримці або за ініціативою державних органів влади функції операторів у цих мережах виконують госпрозрахункові структури, засновані базовими організаціями мереж; всі ці мережі, як на стадії утворення, так і подальшого функціонування користуються підтримкою, у тому числі й фінансовою, різноманітних зарубіжних фондів власник телекоммунікацій Росії – Ростелеком виконує притаманні йому функції постачальника телекомунікаційних сервісів

Розвиток Інтернет в Україні В Україні Інтернет з'явився й розвивається завдяки комерційним провайдерам, а академічна сфера до цього процесу практично не причетна.

Науково-освітні мережі в Україні 1. "Українська академічна і дослідницька мережа" UARNet (Ukrainian Academic and Research Network). Базова установа - Інститут фізики конденсованих систем НАН України (м.Львів).

Науково-освітні мережі в Україні 1. "Українська академічна і дослідницька мережа" UARNet (Ukrainian Academic and Research Network). Базова установа - Інститут фізики конденсованих систем НАН України (м.Львів). Початок реалізації проекту UARNet по часу приблизно співпадає з появою мережі RUNNet в Росії, але починаючи з 1998 року мережа практично перестала претендувати на роль національної, хоча ще у 1994 році мала канали на Київ, Харків, Донецьк. НТУ “ХПІ” користувався послугами UARNet у 1994-95 р.р. через орендований канал Харків – Львів.

Науково-освітні мережі в Україні 2. Українська науково-освітня мережа УРАН (URAN - Ukrainian Research and Academic Network). Створена на базі НТУУ "КПІ" при підтримці Міністерства освіти та НАН України при участі провідних в області інформаційних технологій університетів.

Науково-освітні мережі в Україні 2. Українська науково-освітня мережа УРАН (URAN - Ukrainian Research and Academic Network). Створена на базі НТУУ "КПІ" при підтримці Міністерства освіти та НАН України при участі провідних в області інформаційних технологій університетів. Проект УРАН стартував у 1997 році, а реально перша черга мережі була здана в експлуатацію у 1999 році. Того часу переважна більшість науково-освітніх установ вже визначились з провайдерами послуг Інтернет.

Науково-освітні мережі в Україні 2. Українська науково-освітня мережа УРАН (URAN - Ukrainian Research and Academic Network). Створена на базі НТУУ "КПІ" при підтримці Міністерства освіти та НАН України при участі провідних в області інформаційних технологій університетів. Проект УРАН стартував у 1997 році, а реально перша черга мережі була здана в експлуатацію у 1999 році. Того часу переважна більшість науково-освітніх установ вже визначились з провайдерами послуг Інтернет. Фактори, що роблять реальними перспективи для мережі URAN стати національною академічною мережею: темпи розвитку мережі за останні роки, розширення її географії мережу УРАН помітила держава співпраця з мережею UARNet – найбільшою мережею Західної України

Науково-освітні мережі в Україні Характерною рисою обох проектів є те, що обидві мережі створювались практично без фінансової участі з боку держави: UARNet створювалась при фінансовій підтримці міжнародного Фонду Сороса URAN створюється за рахунок гранту, одержаного від відділу науки НАТО

РЕГІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІ МЕРЕЖІ Найважливіша роль у створенні Національної науково-освітньої мережі, в першу чергу, відводиться регіонам: саме на рівні регіонів мають бути сформовані інформаційно-освітні середовища потім на національному рівні вони об’єднуються у єдиний науково-освітній інформаційний простір України і вже на самому верхньому рівні – безпосереднє підключення до науково-освітніх міжнародних мереж

РЕГІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІ МЕРЕЖІ Проблеми, які необхідно вирішувати при побудові регіональних інформаційно-освітніх мереж умовно можна розділити на: організаційні технічні методологічні

РЕГІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІ МЕРЕЖІ Організаційні аспекти побудови науково-освітньої мережі регіонального рівня: об’єднання зусиль провідних науково-освітніх установ щодо створення регіональної мережі вибір оператора послуг вибір операторів зв’язку

РЕГІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІ МЕРЕЖІ Технічні аспекти: розробка проекту регіональної мережі: топологія мережі, вибір телекомунікаційного обладнання та транспортних каналів (оптичні лінії, радіоезернет, супутникові канали, тощо), місця розміщення вузлів мережі, проблеми „останньої милі” і т.і.; одержання статусу Автономної системи (Autonomous System) оператором регіональної мережі інформаційне наповнення регіональної мережі

РЕГІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІ МЕРЕЖІ Методологічні аспекти: розробка методик та рекомендацій з використання для потреб науки та освіти телекомунікаційних можливостей мережі та її інформаційних ресурсів - це, власне, те, для чого створюється науково-освітня мережа підготовка педагогічних, адміністративних та інженерно-технічних кадрів навчальних установ для впровадження у навчальний процес інноваційних технологій підготовка технічного персоналу, обслуговуючого регіональну мережу

Організаційні аспекти Пропонується при Асоціації URAN організувати Регіональні відділення До їх функцій має відноситись вирішення: технічних аспектів методологічних аспектів вибір оператора послуг регіонального сегменту мережі вибір оператора зв’язку у регіоні

Технічні аспекти для об’єднання великих освітніх та наукових закладів орієнтуватись на швидкісні гігабітні та 100 мегабітні канали підключення ж середніх та середніх спеціальних навчальних закладів може виконуватись з використанніям менш швидкісних каналів

Пропозиції щодо розвитку науково-освітньої мережі в Україні на найближчий час По-перше, функції координуючого органа науково-освітньої мережі України повинні залишатися за Асоціацією користувачів науково-освітньої мережі України URAN

Пропозиції щодо розвитку науково-освітньої мережі в Україні на найближчий час Але сьогодні її статус неформальної організації вже не відповідає вимогам часу – для повноцінного виконання функцій координатора усього комплекса робіт вона має бути зареєстрована, як юридична особа. По-перше, функції координуючого органа науково-освітньої мережі України повинні залишатися за Асоціацією користувачів науково-освітньої мережі України URAN.

Пропозиції щодо розвитку науково-освітньої мережі в Україні на найближчий час Асоціація URAN має залишатися дійсно співтовариством користувачів науково-освітньої мережі – її засновниками та членами мають бути виключно юридичні особи, які мають безпосереднє відношення до науки та освіти, а не будь-яка організація, яка поділяє положення Статуту та згодна платити членські внески. Саме наукові та освітні установи знають навіщо їм потрібна мережа, чим її наповнювати та як використовувати для своїх потреб.

Пропозиції щодо розвитку науково-освітньої мережі в Україні на найближчий час Не має сенсу змінювати і її назву, бо вона з моменту її заснування асоціюється з мережею URAN, яка за останні декілька років вже стала добре відомою як в Україні, так і за її межами – саме ця мережа починаючи з 1997 року знаходить фінансову підтримку зарубіжних організацій і саме через Асоціацію URAN повинна розвиватися і надалі співпраця науково-освітньої мережі України з цими організаціями, у тому числі й фінансові аспекти цієї співпраці

Пропозиції щодо розвитку науково-освітньої мережі в Україні на найближчий час У новому статуті Асоціації URAN обов’язково має бути введено інституцію регіональних відділень Асоціації, без яких марно очікувати на створення науково-освітнього інформаційного середовища, яке б охоплювало всі наукові та освітні установи України

Пропозиції щодо розвитку науково-освітньої мережі в Україні на найближчий час По-друге, після завершення юридичних формальностей, пов’язаних з реєстрацією Асоціації (це може зайняти декілька тижнів), має бути укладено відповідні угоди між Асоціацією URAN та: з однієї сторони, з керівним органом Європейської науково-освітньої мережі GEANT на користування сервісами цієї мережі а з іншої сторони - з ВАТ „Укртелеком” для організації транспорту до мережі GEANT

Пропозиції щодо розвитку науково-освітньої мережі в Україні на найближчий час По-третє, Асоціації треба буде укласти відповідну угоду з операрором зв’язку, який надаватиме транспорт між усіма регіональними та центральним вузлами мережі. Реалії ринку телекомунікацій в Україні цього часу практично не надають нам можливості вибору – безумовно на даному етапі розвитку мережі таким оператором має бути ВАТ „Укртелеком”

Пропозиції щодо розвитку науково-освітньої мережі в Україні на найближчий час По-четверте, Асоціація має укласти відповідну угоду й з оператором послуг науково-освітньої мережі. З самого початку формування мережі URAN і до теперішнього часу ці функції виконує „Центр Європейської інтеграції” (ЦЄІ) – саме для цих цілей цю структуру й було створено у 1997 році і, на нашу думку, вона має й продовжувати виконувати цю роботу

Пропозиції щодо розвитку науково-освітньої мережі в Україні на найближчий час По-п’яте, Асоціація має сформувати регіональні відділення й надати їм повноваження щодо створення телекомунікаційної інфраструктури науково-освітніх мереж у регіоні. Ці відділення мають визначитись з операторами послуг, а також операторами зв’язку на регіональному рівні.

Пропозиції щодо розвитку науково-освітньої мережі в Україні на найближчий час По-шосте, Асоціація має визначитись також з виконавцем, або, скоріше виконавцями роботи з інформаційного наповнення мережі на національному рівні. Враховуючи дуже низький рівень розвитку цього сектору економіки в Україні тут без детального аналізу ринку неможливо дати жодної рекомендації, щодо компанії, на яку можна покластися. В якості організацій, які б могли координувати роботи у області дистанційної освіти, на нашу думку, можуть бути Український центр ДО та Академія дистанційної освіти України