X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Фізичні властивості етилену

Завантажити презентацію

Фізичні властивості етилену

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

ДЕМОГРАФІЯ. ВІДТВОРЕННЯ НАРОДУ УКРАЇНИ.

Слайд 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі. Перепис населення - основне джерело інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення.

Слайд 3

Демографія - наука про населення (від "демос" - народ, "графо" - описувати), або інакше статистика населення.

Слайд 4

Статистичне вивчення населення проводиться за двома основними напрямками: Характеристика населення на певний час (його чисельність, склад, особливості розселення тощо) - так звана статика населення; Характеристика процесів зміни чисельності населення - динаміка чи рух населення. Останній у свою чергу поділяється на механічний рух населення (зміни, що відбуваються під впливом переселень — міграційних процесів) і так званий природний рух населення (зміни, що відбуваються внаслідок народжуваності та смертності і характеризують процеси відтворення населення).

Слайд 5

Перепис населення - це великомасштабне статистичне дослідження, мета якого встановити точні дані про чисельність і склад населення тієї чи іншої країни. В світовій практиці переписи населення проводяться один раз у 5-10 років. Перший і єдиний у царській Росії загальний перепис було проведено в 1897 р.

Слайд 6

В післявоєнний період в Україні було проведено 4 переписи населення: 1959, 1970, 1979, 1989 рр. Перепис проводиться на певний момент часу (скажімо, на 12 год. 14 січня). На цей момент на спеціальні переписні бланки заносяться усі жителі країни. При цьому, якщо бланк заповнюється дещо пізніше фіксованої дати (процес переписування може тривати декілька тижнів), то бланки заповнюються і на тих, хто помер після фіксованої дати.

Слайд 7

Метою проведення першого Всеукраїнського перепису населення було одержання об'єктивної інформації про докорінні зміни, які відбулися протягом останнього десятиріччя в соціально-економічному житті та устрої незалежної України, створення інформаційної бази демографічних та соціально-економічних даних як по країні в цілому, так і за всіма рівнями її адміністративно-територіального устрою щодо чисельності населення, його національного, мовного, сімейного складу, розподілу за віком, статтю, громадянством, рівнем освіти, джерелами засобів існування, професійної приналежності, становищем у занятті, міграційною активністю тощо.

Слайд 8

Найбільші за чисельністю населення країни світу: Китай (1млрд. 343 млн.); Індія (1 млрд. 21 млн. ); Сполучені Штати Америки (309 млн.); Індонезія (242,5 млн.); Бразилія (203 млн.); Пакистан (165 млн.); Нігерія (158,3 млн.). Бангладеш (156 млн.); Росія (143 млн.); Японія (127,5 млн.);

Слайд 9

Динаміка кількості наявного населення України за даними переписів населення

Слайд 10

ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ Постійне населення (кількість осіб) На 1 січня 2012 року На 1 січня 2011 року Все населення міське сільське Все населення міське сільське Україна 45.663.619 31.380.914 14.252.732 45.664.419 31.432.584 14.231.835 Тернопільська область 1.075.682 469.809 605.873 1.081.306 474.785 606.521

Слайд 11

Статево-вікова піраміда населення України

Слайд 12

Статево-вікова піраміда населення України у 2011 році

Слайд 13

Статево-вікові піраміди міського та сільського населення України у 2011 р.

Слайд 14

Повікова структура постійного населення України (тис. осіб)

Слайд 15

Населення України за віком : 0-14 років – 14,07 %; 15-49 років – 43,97 %; 50 років і старше – 41,96 %.

Слайд 16

Слайд 17

РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА СТАТТЮ ТА ВІКОМ Вік Всього у тому числі Число чоловіків на 1000 жінок даного віку чоловіки жінки осіб 95-99 р. 533 77 456 169 100 років і старші 80 6 74 81 молодшому за працездатний 230954 117835 113119 1042 працездатному* 632306 321945 310361 1037 старшому за працездатний 274894 88013 186881 471 0 - 2 роки 31511 16203 15308 1058 3 - 5 років 38023 19559 18464 1059 6 - 17 р. 199186 100981 98205 1028 0 - 14 р. 212352 108437 103915 1044 0 - 17 р. 268720 136743 131977 1036 14 - 27 р. 237861 118085 119776 986 15 - 49 р. 563886 279560 284326 983 18 років і старші 869780 391210 478570 817

Слайд 18

Процес постаріння населення висуває перед системою органів і закладів охорони здоров'я важливі проблеми: • збільшення серед населення питомої ваги осіб старше 60 років призводить до зниження показників народжуваності та зростання загальних показників смертності, що необхідно враховувати при аналізі демографічних процесів відтворення населення; • зростання числа звертань населення старших вікових груп за медичною допомогою - амбулаторно-поліклінічною та стаціонарною, потребує особливої уваги до названих контингентів з боку служб первинної медико-санітарної допомоги, у т.ч. сімейної медицини, а також необхідність вирішення таких медико-соціальних проблем як догляд за одинокими, госпіталізація хворих з довготривалими хронічними захворюваннями тощо.

Слайд 19

Типи вікової структури населення При прогресивному типі вікової структури частка дітей (0-14 років) перевищує частку населення у віці 50 років і старше. Для регресивного типу вікової структури характерно, що частка людей старшого віку переважає частку осіб 0-14 років. Стаціонарним вважається тип вікової структури населення, в якій частка осіб у віці 0-14 років приблизно дорівнює частці осіб у віці 50 років і старше.

Слайд 20

Національний склад населення України за даними переписів населення

Слайд 21

Розподіл населення України за рівнем освіти

Слайд 22

Міграція населення За територіальним принципом: а) міждержавну (в межах одного континенту, між сусідніми державами); б) у межах однієї держави. За тривалістю : постійна, коли мігранти залишаються на новому місці на постійне проживання чи тривалий час; сезонною (переїзд на нетривалий час, часто в зв'язку з сезонними роботами); "маятниковою" (щоденний від'їзд сільських жителів на роботу, на навчання в міста та повернення ввечері до свого постійного місця проживання).

Слайд 23

Слайд 24

Природний рух або відтворення населення показує, чи забезпечують існуючі рівні народжуваності та смертності приріст населення. Різниця між показниками народжуваності та смертності одержала назву природний приріст.

Слайд 25

Динаміка народжуваності та смертності (на 1000 населення)

Слайд 26

Динаміка загальних коефіцієнтів народжуваності й смертності населення України у 1989–2008 рр. (‰)

Слайд 27

Слайд 28

Негативний природний приріст населення в Україні є результатом сукупної дії: низької народжуваності; високої смертності; несприятливої вікової структури.

Слайд 29

Основні демографічні показники народжуваність смертність природний приріст середня очікувана тривалість життя смертність немовлят

Слайд 30

Живонародження – вигнання або вилучення з організму матері плода, який після вигнання/вилучення (незалежно від тривалості вагітності, від того чи перерізана пуповина і чи відшарувалась плацента) дихає або має будь-які інші ознаки життя, такі як серцебиття, пульсація пуповини, певні рухи скелетних м'язів. Смерть плода (мертвонароджений плід) - вигнання або вилучення з організму матері плода з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останнього нормального менструального циклу) або масою 500 г та більше, який не дихає та не виявляє будь-яких інших ознак життя, таких як серцебиття, пульсація пуповини або певні рухи скелетних м'язів.

Слайд 31

В ст. 159 Кодексу визначено, що акти громадянського стану реєструються в районних центрах, районах міст Києва та Севастополя відповідними відділами реєстрації ЗАГСу місцевих державних адміністрацій, в містах і в районах міст обласного підпорядкування відділами ЗАГСу виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів, а в сільській місцевості й селищах - виконавчими комітетами сільських і селищних Рад народних депутатів.

Слайд 32

Згідно зі ст. 163 Кодексу, реєстрація народження проводиться за місцем народження дитини чи за місцем проживання її батьків, або одного з них, за письмовою чи усною заявою батьків або одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів або інших осіб чи адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Слайд 33

ТИПИ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ОФОРМЛЯЮТЬ ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ "Медичне свідоцтво про народження“(форма № 103/о-95) "Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу" (форма №103-1/о-96) Журнал обліку новонароджених (форма № 152/о) Свідоцтво про народження (ЗАГС)

Слайд 34

Загальний показник народжуваності частота народжуваності = Число народжених живими за рік × 1000 Середньорічна чисельність населення Спеціальний показник народжуваності = Число народжених живими за рік × 1000 Число жінок у віці 15-49 років

Слайд 35

Спеціальні показники народжуваності сумарний показник відтворення населення - число дітей, народжених жінкою протягом фертильного періоду її життя (15-49 років); брутто-коефіцієнт відтворення - число дівчаток, народжених жінкою у віці 15-49 років; нетто-коефіцієнт, або очищений показник відтворення - кількість дівчаток, народжених у середньому однією жінкою за весь репродуктивний період її життя, що досягли віку, в якому була жінка при їх народженні.

Слайд 36

Слайд 37

Слайд 38

Чинники, що сприяють зменшенню народжуваності зменшення числа шлюбів і збільшення числа розлучень; активне залучення жінок до суспільного життя (відчутна роль у зменшенні народжуваності в перші роки існування СРСР і менш відчутна в сучасних умовах зростаючого безробіття); диспропорція в статевому складі населення, незалежно від причин, що її обумовлюють - особливості розвитку виробничих відносин, міграційні процеси, наслідки воєн; зайнятість певної частини жінок у виробництвах з небезпечними та шкідливими умовами праці; незадовільний стан репродуктивного здоров'я жінок; економічна ситуація в суспільстві.

Слайд 39

Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки лікувального закладу або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора - не пізніше п'яти. Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом "Лікарське свідоцтво про смерть" (форма № 106/о-95) або "Фельдшерська довідка про смерть" (форма № 106-1/о-95), рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі.

Слайд 40

У випадках смерті дитини в період 0-6 діб заповнюється "Медичне свідоцтво про народження" дитини - форма № 103/о-95 і "Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть" - форма № 106-2/о-95. Останній документ заповнюється також у випадках народження мертвої дитини. Всі лікувально-профілактичні заклади МОЗ України, які заповнюють "Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть", ведуть журнал обліку перинатальної смертності (ф. № 153/о). Запис у журналі робиться паралельно з заповненням вищевказаного свідоцтва.

Слайд 41

Відповідальність за повідомлення в органи реєстрації актів громадянського стану про народження мертвої дитини, про народження та смерть дитини, яка померла на першому тижні життя, покладається: на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я, де знаходилася мати під час пологів, де вмер новонароджений; на заклад, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах вдома; на керівника судово-медичної експертизи - у випадку встановлення факту смерті дитини поза лікарняним закладом ( на вулиці, вдома та ін.).

Слайд 42

Загальний показник смертності = Число осіб, які померли за рік × 1000 Середньорічна чисельність населення

Слайд 43

Слайд 44

Спеціальні показники смертності смертність за статтю (у чоловіків і жінок) за віком (в окремих вікових групах) за причинами (від окремих класів, груп і нозологічних форм захворювань)

Слайд 45

СТРУКТУРА ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ Перше місце займають хвороби системи кровообігу - 63,6 % Друге місце — злоякісні новоутворення - 11,8 % Третє місце - нещасні випадки, отруєння та травми - 8,1 % Четверте місце - хвороби органів травлення - 4,4 %. Разом вони становлять від 85 до 95 % усіх випадків смерті.

Слайд 46

СМЕРТНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД УСІХ ПРИЧИН У регіонах Загальний коефіцієнт смертності Коефіцієнт смертності дітей віком до 1 року 2007 2009 2010 2007 2009 2010 Україна 16,4 16,3 15,3 11,1 10,4 9,37 Тернопільська область 14,9 14,8 14,3 8,4 10,3 7,4

Слайд 47

Основні причини смертності населення України ( на 100 тис. населення)  ПРИЧИНИ СМЕРТНОСТІ 1995 2001 2005 2008   Померло від усіх причин 1539,8 1521,2 1660,2 1641,8 Інфекційні та паразитарні хвороби 19,4 27,6 36,6 36,2 в т.ч. туберкульоз 14,3 22,6 25,3 27,3 Злоякісні новоутворення 197,7 193,4 193,2 192,0 Хвороби кровообігу 875,0 932,9 1037,7 1034,4 в т.ч. гострий інфаркт міокарду 20,9 17,5 20,3 21,8 Судинні ураження мозку 257,9 228,7 222,9 220,4 Хвороби органів дихання 89,6 68,3 59,4 54,0 Хвороби органів травлення 44,0 45,8 67,3 72,3 Нещасні випадки, отруєння, травми 160,7 153,6 148,5 142,0 самогубства 28,3 27,4 22,6 21,6 випадкове утоплення 10,2 10,4 8,9 8,3

Слайд 48

Смертність населення в країнах Європейського регіону ВООЗ (на 1000 населення) (за даними бази ЗДВ 2010 р.)

Слайд 49

Структура смертності дитячого населення (0-14 років) Перше місце посідають стани, які виникли в перинатальному періоді (48,3 ‰). Друге місце в структурі загальної смертності дітей - вроджені аномалії (25,6 ‰). Третє місце - нещасні випадки, травми та отруєння (6,2 ‰). Серед цих причин більшу частину становлять випадки загибелі дітей в авто катастрофах. Інфекційні та паразитарні хвороби Хвороби органів дихання Хвороби нервової системи та органів чуття

Слайд 50

Материнська смертність – це статистичне поняття, пов'язане зі смертю жінки під час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов'язаної з вагітністю чи обтяженою нею, чи з її веденням, але не від нещасного випадку чи інших випадкових причин.

Слайд 51

Материнська смертність на 100000 живонароджених становить 14,9

Слайд 52

Випадки материнської смертності поділяють на 2 групи: Безпосередньо пов'язані з акушерськими причинами — це випадки, які є результатом акушерських ускладнень стану вагітної, а також втручань, недогляду, помилок у лікуванні. Опосередковано пов'язані з акушерськими причинами - випадки, які є наслідком якоїсь хвороби, яка була в жінки раніше чи розвинулась під час вагітності та яка не була викликана безпосередньо акушерськими причинами, але була ускладнена фізіологічним впливом вагітності.

Слайд 53

Розрахунок рівня смертності немовлят Рівень смертності немовлят = Число померлих у віці до 1 року з покоління поточного року × 1000 + Число померлих у віці до 1 року з покоління минулого року × 1000 Число дітей, що народилися живими в поточному році Число дітей, що народилися живими в минулому році Рівень неонатальної смертності Число дітей, що померли протягом перших 28 повних днів життя • 1000 Число народжених живими в поточному році Рівень ранньої неонатальної смертності Число померлих протягом 7 днів (168 годин життя) • 1000 Число народжених живими в поточному році

Слайд 54

Мертвонароджуваність – 6,44 ‰, Перинатальна смертність – 11,07 ‰, Неонатальна смертність – 4,47 ‰.

Слайд 55

Слайд 56

Структура смертності немовлят перше місце посідають стани, що виникли в перинатальному періоді, на другому - вроджені вади розвитку, на третьому - нещасні випадки, отруєння,травми, на четвертому — інфекційні та паразитарні хвороби, хвороби органів дихання.

Слайд 57

Типи смертності немовлят тип А - на першому місяці життя помирає 50 % і більше від загального числа дітей, померлих на 1-му році; тип В - на 1 місяці помирає від 30 до 49 % загального числа померлих на 1-му році; тип С - менше 30 % дітей помирає на першому місяці життя, решта - в постнеонатальному періоді.

Слайд 58

ПРИРОДНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ (на 1000 нас.) Показник все населення міське сільське Народжуваність 10,5 10,4 11,9 Смертність 15,6 13,7 18,6 Природний приріст (-5,1) - 3,3 - 6,7 Смертність немовлят 9,1 10,6 11,8

Слайд 59

РІВНІ НАРОДЖУВАНОСТІ ЗА ВООЗ

Слайд 60

РІВНІ ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ ЗА ВООЗ

Слайд 61

РІВНІ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ ЗА ВООЗ

Слайд 62

Слайд 63

Середня очікувана тривалість життя - це середнє число років, що належить прожити поколінню, яке народилося (ровесникам певного віку) при умові, якщо протягом наступного життя показники смертності будуть такими ж, як і в роки, для яких робились розрахунки.

Слайд 64

середня очікувана тривалість життя, років

Слайд 65

Слайд 66

Середня очікувана тривалість життя (2010 р.) Населення Роки Обидві статі 69,29 Чоловіки 63,79 Жінки 74,86

Слайд 67

Слайд 68

Різниця в тривалості життя жінок та чоловіків в країнах Європи (в роках) Європейська база даних „Здоров’я для всіх”, червень 2005 року ЄВРОПА 8,07 Ізраїль 4,09 Швеція 4,60 Нідерланди 5,11 Норвегія 5,43 Італія 6,11 Чехія 6,64 Фінляндія 6,73 Болгарія 6,76 Іспанія 7,04 Молдова 7,37 Румунія 7,40 Словаччина 7,93 Словенія 7,99 Латвія 8,30 Польща 8,30 Литва 11,39 Україна 11,55 Естонія 11,85 Білорусія 12,01 Росія 13,15

Слайд 69

Характеристика основних типів патології населення на початку XXІ сторіччя Показники, основні характеристики здоров'я Тип патології неепідемічний (економічно розвинуті країни) проміжний (недостатньо економічно розвинуті країни) епідемічний (країни, що розвиваються) Рівні загальної смертності (на 1000 населення) низькі (8-12) середні (13-16) високі (17-20 і більше) Рівні смертності немовлят (на 1 000 народжених живими) низькі (6-15) середні (16-30) високі (30-60 і більше) Середня очікувана тривалість життя (роки) висока (65-75 і більше) середня (50-65) низька (40-50) Тип вікової структури населення регресивний стаціонарний прогресивний Темпи постаріння населення (питома вага осіб старших 60 років, %) значні (15-20) помірні (5-10) низькі (нижче 5) Захворювання, що займають провідні місця в структурі смертності хронічні неепідемічні хронічні епідемічні інфекційні

Слайд 70

Причини, що обумовлюють погіршення демографічної ситуації в Україні економічна дестабілізація; зниження життєвого рівня переважної більшості населення; деградація соціальної сфери; катастрофічне погіршення стану довкілля; загострення криміногенної ситуації

Слайд 71

Дякую за увагу!

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Інформатика