Презентація на тему:
Адаптація 10 класу

Поняття соціальної перцепції

Соціальна перцепція (від лат. perceptio — «сприйняття» і socialis — «суспільний») — сприйняття, розуміння й оцінювання людьми соціальних об’єктів (інших людей, самих себе, груп, соціальних спільнот тощо).

Поняття перцепція охоплює:  індивідуальний процес сприйняття; трактування причин дій та очікуваних наслідків, що сприймають; побудова стратегії персональної поведінки; емоційне оцінювання.

Вияви перцепції:

На адекватну перцепцію спостерігача впливають такі чинники: культурний рівень — «Знаю, що за цим може стояти»; рівень особистісної зрілості — «Мій партнер і мої почуття у ставленні до нього — це не одне й те саме»; великий репертуар поведінкових реакцій — «Я знаю, як поводитися саме в цій ситуації». інтелектуальний рівень — «За зовнішньою схожістю моєї та його поведінки можуть стояти різні причини»; рефлексивний рівень — «Я знаю, що слід поглянути на цю ситуацію ширше, ніж я зазвичай звик це робити»;

Дослідники дійшли висновку, що, поглянувши вперше на незнайому людину, ми оцінюємо його в такій послідовності: Зачіска. Очі. Вираз обличчя. Жести, поза, хода. Особливості голосу й мови.

Як розвинути перцептивні навички? Метод Д. Карнегі: взаємна сильна симпатія та ефективне дружнє спілкування виникають завдяки звичайній усмішці. Тому для розвитку перцептивних навичок Д. Карнегі пропонує передусім навчитися правильно усміхатися. Метод Екмана: виокремлення на людському обличчі трьох зон (ніс із ділянкою навколо нього, лоб і очі, рот із підборіддям). Вияв 6 основних емоційних станів (до них належать радість, гнів, подив, страх, відраза й смуток) відзначається саме в цих зонах, що дає змогу кожній людині розпізнавати й розшифровувати мімічні вияви іншої людини.

Підсумки Соціальна перцепція — багатофункціональний психічний процес, що передбачає сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх із її особистісними характеристиками, інтерпретацію та прогнозування на цій підставі її вчинків. У структурі соціальної перцепції виокремлюють: спостерігача, спостережуваного й соціальну ситуацію спілкування. Серед найважливіших характеристик спостерігача виокремлюють: вік, професію, стан самооцінки і зміст «Я-образу», соціально перцептивні вміння та навички. Спостережуваний — автор перцептивного повідомлення, який формує його за допомогою набору експресивних засобів, що мають культурне й індивідуальне значення: міміки, дистанції, контакту очей, пантоміміки тощо. Відповідно до соціальної ситуації спілкування для здійснення соціальної перцепції спостерігач може використати різні механізми соціального пізнання. У ситуації міжгрупового сприйняття використовують типові схеми першого враження, стереотипізацію. У ситуації міжособистісного розуміння — ідентифікацію, емпатію, атракцію, соціальну рефлексію. У ситуації нерозуміння для вирішення проб лем, що виникають у спільній діяльності, використовують механізм каузальної атрибуції (механізм причинного приписування).