Презентація на тему:
Природні ресурси Норвегії

Природні ресурси Норвегії

Норвегія — найдовша держава в Європі. Атлантичний океан в минулому з’єднував усі віддалені території узбережжя, які і нині вважаються найбільш придатною для життя частиною країни.

Рельєф Норвегія займає західну гірську частину Скандинавського п-ова. Майже вся територія країни знаходиться у межах давніх Скандинавських гір із максимальною висотою 2469 м (г. Гальгепігген). Гори складені переважно гранітами та гнейсами, з пересіченим рельєфом.

Клімат Для країни характерний клімат із прохолодним літом (середня температура липня —(-14°... +16°С) і відносно м’якою зимою (середня температура січня — 0°... -4°С), чому сприяє тепла течія Гольфстрім. Середня кількість опадів на рік становить від 3330 мм (на заході, де панують волого- несучі вітри) до 250 мм (на сході).

Ріки й озера На південному сході країни знаходяться найбільші ріки Гломма (591 км), Логен, Бегна, на заході ріки короткі та швидкі. Південь Норвегії багатий на мальовничі озера, найбільше з яких — Мйоса (площа 390 км ). У країні наявні кілька невеликих каналів, що з’єднують озера із морськими портами на південному узбережжі.

Рослинні і тваринні ресурси На узбережжях Норвегії поширені луки і чагарники, у центрі країни й на півночі ростуть хвойні ліси, на крайній півночі — карликові берези, мохи та лишайники. Хвойні ліси — важливий природний ресурс Норвегії. Загальна лісистість країни становить 27%. В арктичному районі водяться північний олень, лемінг, песець і гага. У лісах до півдня країни мешкають горностай, заєць, лось, лисиця, білка тощо.

Рекреаційні ресурси Норвегія славиться мальовничою природою з її фіордами, льодовиками, величними гірськими ландшафтами, унікальними пейзажами полярних територій. В країні охороняється 18% лісів. Налічується 9 національних парків (Евре-Дівідален, Рондане, Евре-Анарйокка тощо).

Гідроенергетичні ресурси Норвегія володіє значним гідроенергопотенціалом. Завдяки великій кількості природних озер, водоспадів та річок немає потреби споруджувати дорогі греблі, що здешевлює електроенергію. Особливого енергетичного значення набувають малі і бурхливі річки, що спадають із крутих західних схилів Скандинавських гір.

Мінеральні ресурси У Норвегії розвідані великі запаси нафти й газу. Вони зосереджені у норвезькому секторі Північного моря. Промислові запаси нафти оцінюються у 1,5 млрд. т, природного газу — 1995 млрд. м3. Тут знаходяться 3/4 загальних запасів нафти і 1/2 запасів газу Західної Європи. У надрах країни залягають великі поклади залізних руд (біля кордонів із Росією), мідних руд (на крайній півночі), титану, цинку, свинцю. Із неметалевих корисних копалин є родовища цементної сировини, будівельного каміння тощо.

Історія освоєння мінеральних ресурсів Норвегії Гірнича справа в Норвегії почала розвиватися з XVI ст. Перші копальні залізних руд з'явилися на півдні країни біля Осло, Шієна і Арендала. В цей же час відкрилися ремісничі цехи по обробці заліза. Сприятливі умови для сталого розвитку гірництва з'явилися в XVII ст., що було зумовлено формуванням капіталістичних суспільних відносин та розширенням міжнародних зв'язків країни. В 1623 р. виявлені родовища руд срібла поблизу Конгсберга, в 1650 р. — міді в Рьорусі і Льоккенє, а також залізної руди в Рьодсанні. Центром гірничої промисловості стає Конгсберг, де на срібних рудниках в другій половині XVII ст. працювало до 5 тис. робітників. В 1758 р. тут було відкрито гірниче училище. Зараз в Конгсберзі працює Норвезький гірничий музей.

З початком промислового перевороту (в Норвегії це 40-і роки [[ХIX ст.]]) відкриваються нові родовища корисних копалин, інтенсивно освоюються вже відкриті, настає період розквіту норвезького гірництва. Срібні рудники Конгсберга давали близько 7 т срібла на рік. У країні експлуатувалося 14 нікелевих рудників і добувалося щорічно 35 тис. т нікелю; найбільша мідна копальня в Рьорусі давала 30 тис. т руди на рік.

На початку XX ст. розпочалась експлуатація вугільних родовищ на архіпелазі Шпіцберген, яка велась американськими, російськими та шведськими концесіями. З 1931 р. розробку вели норвезькі компанії та радянський трест «Артиквугілля». У 1970 р. біля підніжжя норвезької частини материка було відкрито родовище нафти й газу, видобуток яких почався, відповідно, з 1971 і 1972 років. Головний район видобутку нафти — родовище Екофіск, розташоване в Північному морі на глибині 72 м. Видобуток ведеться з залізобетонних та сталевих платформ і сягає близько 25 млн т на рік (1980-ті роки). Добування газу Норвегія розпочала з 1978 на родовищі Фрігг, половина якого знаходиться в територіальних водах Великої Британії. Видобуток газу різко зріс після введення в експлуатацію газопроводів Екофіск — Емден і Фрігг — Сент-Фергюс. У 1990-х роках введене в експлуатацію родовище Валхалл. Передбачалася розробка ряду нових родовищ, зокрема за 62-ю паралеллю. Сьогодні від норвезьких родовищ прокладені трубопроводи у Велику Британію та країни Західної Європи. Розробкою родовищ займається державна компанія «Статойл» спільно з іноземними і приватними норвезькими нафтовими фірмами.

У 1996 р. видобуток нафти перевищив 175 млн т, а видобуток природного газу в 1995 р. — 28 млрд куб. м. Перелік зафіксованих на межі XX -XXI ст. корисних копалин країни включає значні запаси нафти, природного газу, руд заліза, титану, ванадію, цинку. Є родовища руд свинцю, міді, нерудної сировини — апатитів, графіту, нефелінового сієніту. У 1996 р. на частка добувної промисловості (завдяки видобутку нафти в Північному морі) і будівництва становила 30 % ВВП. Важливою підгалуззю гірництва є видобуток металічної сировини: руд заліза, титану, молібдену, міді, цинку, а також піриту. Розвиток гірничої промисловості пов'язаний г.ч. зі становленням електрометалургії і електрохімії. Норвегія виробляє алюміній, феросплави, нікель, цинк, титан, важку воду. У 1996 р. в Норвегії було видобуто 758,7 тис. т ільменіту, вироблено 708 тис. т титану, 41,4 тис. т цинку і 7,2 тис. т свинцю, а також невелику кількість золота і срібла. Головні статті експорту — продукція нафтодобувної і нафтохімічної промисловості, електрохімії, електрометалургії.

На початку XXI ст. Норвегія, за оцінкою експертів, поступово втрачає статус одного з основних газодобувних регіонів. В останні роки обсяги видобутку в цій країні істотно випереджають приріст запасів. Кількість експлуатаційних газових свердловин за 2002 р. знизилася з 33 до 19. За оцінками експертів, наявність нових технологій і державна політика Норвегії щодо підтримки робіт з розвідки і розробки родовищ створює передумови для продовження видобутку нафти протягом ще 50, а газу — 100 років, оскільки приблизно 60 % запасів вуглеводневої сировини Норвегії залишається в надрах.

Нафта і природний газ. За запасами нафти Н. займає 1-е, а природного газу — 2-е місце серед країн Європи (2000). Велика частина родов. приурочена до відкладів палеогену і юри Північного м. (ґрабени Вайкінг і Центральний). Найбільші за запасами родов.: Статфьорд (317 млн т), Троль (50 млн т нафти і 1287 млрд м3 газу), Озеберґ (145 млн т нафти і 60 млрд м3 гази), Фрігг (225 млрд м3). В Норвезькому м. отримані промислові притоки газу в районах Хальтенбанкен і Тромсьо. За оцінками 1997, в норвезькому секторі Північного моря промислові запаси нафти оцінювалися в 1,5 млрд т, а газу — в 765 млрд м³. Таким чином, тут зосереджено 3/4 загальних запасів і родовищ нафти в Західній Європі. За запасами нафти Норвегія в кінці ХХ ст. вийшла на 11-е місце у світі. У норвезькому секторі Північного моря сконцентрована половина всіх запасів газу в Західній Європі, і Норвегія в цьому відношенні втримує 10-е місце у світі. Перспективні запаси нафти досягають 16,8 млрд т, а газу — 47,7 трлн. м³. Встановлена наявність великих запасів нафти у водах Норвегії на півночі від Північного полярного кола.

Норвезьке нафтогазове родовище Троль є найбільшим в Північному морі. Родовище розділене на дві структури: Троль-Іст і Троль-Вест. Доведені запаси покладу Троль-Іст — 1300 трлн м3 газу і 17 млн т конденсату. Нафтовий поклад Троль-Вест містить близько 31 трлн.м3 попутного газу. За повідомленням Нафтового управління (Norvegian Petroleum Directorate) в 1999 р. сумарні запаси газових відкриттів у Норвегії становили 55-75 млрд куб.м. Наприкінці 2000 р. компанія ExxonMobil оголосила про виявлене в Норвезькому морі родовище у відкладах юрського віку (св. 6506/6-1), запаси газу якого, як передбачається, перевищують 100 млрд куб.м. У Баренцевому морі компанія Agip виявила газове родовище Гамма (св. 7019/1-1).

Вугілля Н. диспонує найбільш великими родов. кам. вугілля арктичної частини Європи, розташованими на о-вах архіпелагу Шпіцберген. Ресурси кам. вугілля Шпіцберґена за станом на 2002 р. за даними норвезьких геологів оцінюються в 10 млрд т, з них достовірні і вірогідні запаси становлять бл. 135 млн т, в тому числі достовірні бл. 35 млн т. Запаси кам. вугілля сконцентровані в осн. на родов. Гора Піраміда (ниж. карбон), Баренцбурґ, Грумант-Сіті, Лонгїр (палеоцен). Осн. кам'яновуг. район розташований в центр. частині о. Зах. Шпіцберґен, де діють 4 копальні.

Видобуток кам'яного вугілля в Норвегії почалася на архіпелазі Шпіцберґен на поч. XX ст., г.ч. за участю закордонного капіталу (американського, російського, шведського, нідерландського). Основні райони розробки: Лонгїр, Ян-Майєн-Фьорд, Баренцбурґ, Грумант-Сіті, Гора Піраміда. Родовища розкриті шахтами і штольнями. Управління покрівлею — повним обваленням.

Залізорудна промисловість Видобуток залізної руд в Норвегії почався в кін. XVI ст. районі Арендала на південно-східному узбережжі. Однак, рудники припинили свою роботу до 70-х рр. XIX ст. З 50-х рр. XX ст. видобуток залізної руд знову активізувався. Руду із вмістом 34% заліза добувають на кар'єрах «Ертванн», «Вестеролі», «Стенсуннстьєрн» і «Ертфьєлл» і збагачують на ф-ці в Гульсмедвіку з одержанням концентрату із вмістом Fe 64% і Р 0,014%. Система розробки на кар'єрах — транспортна з зовнішніми відвалами. Для бурових робіт на уступах висотою 12-15 м застосовують бурові шарошкові верстати, для навантаження руди — екскаватори і фронтальні навантажувачі. Транспортують руду самоскидами. У 1995 Норвегія виробляла 1,3 млн т залізорудного концентрату, переважно з рудників Варангегра в Кіркенесі біля кордону з Росією. Інший великий рудник в районі Рана забезпечує сусідній великий сталеплавильний комбінат в місті Му.

Залізняк головний металевий ресурс Норвегії. За запасами зал. руд Н. займає 6-7-е місце серед країн Європи (1999). Родов. зал. руд країни представлені трьома осн. типами: залізистими кварцитами докембрійського віку (родов. Бьорневатн із загальними запасами 1 млрд т, в тому числі достовірними 100 млн т і інш.); магнетит-гематитовими рудами в осадових родов. кембро-силурійського віку (родов. поблизу Дундерланна, в районі фіорду Рана); гематит-магнетитовими рудами в магматичних родов. ільменіт-магнетитової формації (Кодал, Тельнес, Рьодсанн і інш.).

Ванадій За запасами ванадієвих руд Н. займає 2-е місце (після Фінляндії) в Зах. Європі. Вміст V2O5 в рудах 0,3-0,5%. Осн. запаси зосереджені в титаномагнетитових рудах родов. Рьодсанн і оцінюються в 12-15 млн т руди. Родов. приурочене до докембрійської товщі амфіболітів, що перемежаються з ґнейсами. Руди складені магнетитом та ільменітом з домішкою ванадію.

Титан За запасами титанових руд Н. займає провідне місце серед країн Європи. Магматичні родов. титанових (ільменітових) руд пов'язані з габро-норитовими і анортозитовими інтрузіями докембрійського віку. Осн. промисл. інтерес представляє анортозитова пров. Егерсунн (півд-зах. район), де розташовуються найбільші в Європі родов. цього типу. Важливе значення має родов. Тельнес (найбільше в Європі родовище ільменіту) з заг. запасами ільменіту 300 млн т. Друге за величиною родов. ільменіт-апатит-магнетитових руд — Кодал приурочене до дайки піроксенітів пермі. Запаси родов. оцінюються в 100 млн т, достовірні — 30 млн т руди. Сер. вміст TiO2 в рудах коливається в межах 8-18%.

Ільменітові руди, багаті діоксидом титану, добувають відкритим способом г.ч. в районі Егерсунна на руднику «Титанія» (родовище Тельнес), найбільшому в Західній Європі. Ільменітові руди кар'єра «Кодал» і ш. «Рьодсанн» збагачуються у Фредерікстаді.

Видобуток руд кольорових металів Видобуток руд кольорових металів почався у XVII ст. Сьогодні в країні діють бл. 10 великих підприємств з видобутку мідно-цинкових руд (9 копалень підземні), найбільші з яких — «Оркла» на родов. Льоккен, «Сулітьєльма» на родов. Сулітьєльма, «Гронг» на родов. Йома, «Тверфьєллєт» на родовище Ерхінн, «Блейквасслі» на однойменному родовищі. Виробництво металічного цинку здійснюється на підприємстві компанії «Nozzine» в Одді (проектна потужність 85 тис. т цинку і 200 т кадмію в рік).

Нікель Запаси нікелевих руд середні. Частина нікелю зосереджена в родов. мідно-нікелевої формації, генетично пов'язаної з інтрузіями норитів. Родов. розташовуються в півд. частині Н. — в породах докембрійського фундаменту (Тельнес) і на півночі — в каледонських породах. Рудні мінерали: піротин, пентландит, халькопірит.

Нікель отримують з поліметалічних руд шахти Брюванн» « (родовище Брюванн) і кар'єру «Титанія» (родовище Тельнес). Мідь і нікель виплавляють на заводі в Крістіансанні. На цьому підприємстві отримують також невелику кількість дорогоцінних і рідкісних металів (платина, паладій, золото, срібло, іридій, родій, селен)

Мідь За запасами мідних руд Н. входить до перших 10 країн Європи (1999). Найзначніші родов. мідноколчеданних руд вулканогенно-ексгаляційного генезису пов'язані з поясом евгеосинклінальних комплексів кератофірової формації в каледонідах. Пром. значення мають міднорудні райони: Тронхейм (родов. Льоккен, Тверфьєллєт, Фосдален і інш.), Сулітьєльма (Суліхьєльма), Реппарфьорд (Хаммерфест), Гронг (Йома, Скуруватн).

В кінці XX ст. мідь добувається в основному на крайній півночі. У 1995 було видобуто 7,4 тис. т міді.

Молібден Запаси молібденових руд в Норвегії пов'язані з єдиним в Європі жильним молібденовим родов. Кнабен і вольфрам-молібденовим родов. Ерсдален. Перспективним є район Телемарк — Егерсунн.

Поліметали Свинцева мінералізація приурочена до пісковиків докембрійського і нижньокембрійського віку і простежується вздовж сх. фронту каледонід майже на 2000 км. У межах каледонід відомий ряд родов. стратифікованих масивних сульфідних руд вулканогенно-ексгаляційного походження. Найбільші родов. Блейквасслі і Муфьєллєт. Лінзові рудні тіла мають потужність до 25 м. Важливим джерелом отримання цинку є також мідно-колчеданні родовища.

Ніобій У Н. є запаси руд ніобію — родов. Сьовьо, пов'язане з пірохлорвмісними карбонатитами комплексу Фен. Загальні запаси руди оцінюються в 60 млн т при вмісті Nb2O5 0,2-0,5% і апатиту 7%.

Платиноїди Прогнозні ресурси МГП Норвегії незначні і складають до 300 т(~ 0,6% світових).

Гірничохімічна сировина Гірничохімічна сировина видобувається в Норвегії у невеликих обсягах. Потреба країни а цій сировині задовольняється в основному за рахунок імпорту. Пірит. На півночі тривалий час розроблялися родовища піритів, з якого вилучали сполуки сірки для хімічної промисловості. Щорічно добувалося декілька сотень тис. тонн піритів, поки на початку 1990-х років це виробництво не було згорнене. Пірит добувають в основному на 3 шахтах («Тверфьєллєт» родов. Ерхінн, «Фосдален» родовище Малм, «Сулітьєльма» родовище Сулітьєльма) і 2 кар'єрах «Реппарфьорд» родовище Хаммерфест і «Титанія» родовище Тельнес.

Графіт Видобуток графіту ведуть на о. Сенья. Із збагаченої фракції отримують графітовий концентрат із вмістом графіту 88-90%. Основний обсяг продукції експортується у Велику Британію, ФРН і США. Цементна сировина і вапняк — найважливіші неметалічні корисні копалини Норвегії. Потребу в нерудних будівельних матеріалах Норвегія задовольняє в основному за рахунок власної мінерально-сировинної бази (крім гіпсу і каоліну, які імпортуються). Вапняк добуває компанія «А/S Norcem» відкритим способом на родовищі Слемместад і Дален. Компанія «Norsk Hydro» добуває вапняк на шахті «Кірхолт» поблизу Порсгрунна. Компанія «А/S Fran-zefoss Bruk» добуває карбонатні породи підземним способом. Крім того, добувають щебінь для бетону, мармур (родов. мармуру Люнґстад розробляється на крихту відкритим способом).

Видобуток нерудної індустріальної сировини Норвегія — провідний в Європі продуцент олівінового піску (використовується в основному для форстеритових вогнетривів, формівних сумішей, «опудрювання» шихтових ґранул). Добувають олівін відкритим способом компанії «А/S Olivin» на родовищі Ахейм і «А/S Norddal Olivin» на родовищі Нурдал. Норвегія займає провідне місце у світі по видобутку нефелінового сієніту. Видобуток ведеться на о. Схьєрньо на півночі Н. Майже весь нефеліновий сієніт експортується (головні імпортери — Нідерланди, Велика Британія, ФРН і Франція. Польовий шпат (мелений і грудковий) в Норвегії виробляють компанії «А/S Norfloat» і «Norsk Feldspat» (1990-і роки). Родовище пегматитів Гламсланн розробляється відкритим способом. Первинне дроблення — у кар'єрі. Збагачують польовий шпат пінною флотацією і магнітною сепарацією. Польовий шпат експортується у Велику Британію, ФРН, Данію та інші західноєвропейські країни. Тальк видобувають на шахі «Алтенмарк», родовище Гудбрансдален-Вальє (поблизу Квама). Експортери тальку — Велика Британія, Нідерланди, Швеція і ФРН.

Інші корисні копалини. З інших к.к. у Н. є руди срібла: власне срібла — Конґсберґ (жили, січні докембрійські ґнейси) і свинцево-цинкові родов. зі сріблом — Муфьєллєт і Блейквасслі; золота (колчеданні родов.); фосфатних руд (апатити родов. Кодал, пов'язаного з ясупірангітовою дайкою магматичної провінції ґрабена Осло); графіту (Скаланн, на о. Сенья), нефелінового сієніту (о. Схьєрньо), олівінового піску (р-н Ахейм), польового шпату (з пегматитів району Гламсланн), тальку (серпентинітові тіла в кембро-ордовикських філітах Алтенмарку і на родов. Гудбрансдален-Вальє), вапняків (Слемместад, Дален, Кірхолт), доломіту (тріщинно-жильні родов., пов'язані з габро району Крагерьо), мармуру (біля Люнґстаду).

Кінець Виконав: студент групи ГФ-2 Микитюк Андрій