Презентація на тему:
Національний та етнічний склад населення України.

«Ми українці, земля, де живемо, зветься Україною, чи вона під Російською державою, чи під Австрійською, чи під Угорщиною. Бо хоч і ділять її кордони, хоч розірвана вона на шматки, але ж один народ, що її заселяє, з одною мовою, вдачею та звичаями Та не тільки народ лучить українську територію в одну цінність, Україна також з нинішніх оглядів мусить бути вважена за виразно зазначену одноцільну територію серед інших територій Європи. Навіть серед незалежних держав мало таких, щоб могли зрівнятися з українською» Слова С. Рудницького про українців

Рудницький Степан - український географ, історик, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Народився в Перемишлі. Навчався на філософському факультеті Львівського університету, в січні 1901р. Здобув учений ступінь доктора географії. З серпня 1908р.став доцентом Львівського університету, викладав географію. Між 1903 і 1911рр. Проводив географічні дослідження басейну Дністра. На початку 1920-х рр. жив в еміграції у Відні, згодом у Празі. Викладав географію у Карловому університеті, Празькому німецькому університеті, Українській господарській академії. У жовтні 1920 р. Рудницький переїхав до Радянської України, у 1927р. - Академік ВУАН; працював у Геодезичному інституті та Харківському університеті, очолював Комісію краєзнавства ВУАН, музей антропології та етнографії. У 1927-1933 рр. здійснив експедиції на Дніпро і в Донбас. У березні 1933р. Заарештований і звинувачений у приналежності до ”контрреволюційної організації”. Засуджений до п’яти років позбавлення волі, розстріляний у листопаді 1937р. Біографія С.Л.Рудницького

Слова С. Рудницького про народ-націю С.Рудницький вказує ,що «Нарід-нація-се найважливіша збірна одиниця людства. Самостійний нарід - це велика громада людей, що мають подібну між собою й відмінну від інших народів будову тіла, що мають свою самостійну й окремішню від інших рідну мову, свій рідний питомий звичай і обичай, що мають свою історію, поспільне почуття добрих і злих хвиль, постільно народом пережитих, що мають спільні стримління на будучину, що мають свою питому культуру і, що найважливіше,мають де жити, себто займають поспільно великий і багатий кусень по верхні землі»

Слова С. Рудницького про мову С.Рудницький, - в першу чергу пригадати собі, що рідна мова - це не тільки символ єдності, не тільки «однострій народу», але також головна підойма його поступу, в кінці, одна з головних керм міжнародного життя в війні й мирі. ... без запанування української мови в уряді, школі, війську, церкві України - неможливий у цій величезній країні ніякий розвиток, ніякий поступ. ... Бо коли українська мова не прийде по всій Україні до свого права, сорокміліоновий нарід її буде масою, засудженою на культурну й економічну смерть, буде велетенською колодою, що довгі десятиліття спинюватиме похід цивілізації на Схід. Чужі мови, як доказав наглядно історичний досвід, не змогли й не зможуть дати Україні освіти й поступу.» «Яка б не була рідна мова, годі її покидати. Дорожити нею треба і розвивати її щомога... Українська мова є дуже одноцінна... Українська мова є дуже багата... . Українська мова є дуже чиста... Українська мова має велику і гарну літературу».

Назва теорії предки Подія, що спонукала до винекнення Оцінка в сучасних умовах Спільного походження (від єдиного кореня) білоруси росіяни українці - після занепаду Київської Русі Відкинута з огляду на неспроможність Словۥянська Прасловۥяни - ранні словۥяни - розселення народів на схід у 6-7 ст. Більш доказова і обгрунтована Давнього походження Трипільські племена - натиск кочівників із сходу Більш доказова і обгрунтована

Наша Батьківщина називається Україна. Велика і славна ця земля! Тут жили наші прадіди і діди й батьки. Вони захищали Україну своїми грудьми, поливали її своєю кровю в боротьбі й потом при праці. Ми винні Україні щиру любов. Ми повинні для неї жити і працювати, щоб вона велика була між державами світу, щоб український народ був щасливий і великий між іншими народами. С. Рудницький

Гарна, велика країна моя, В ній і озера, річки і моря, Гори високі, степи та ліси. Скільки багатства і скільки краси. Батьківщини рідної сади Нахилились цвітом до води. Кожна гілка – в сонці, у теплі, Щедро пахне соками землі. Батьківщини рідної гаї Кличуть мене в затінки свої. Зупинись і слухай, що говорить тобі Земля Воскресайте, камінні душі, Розчиняйте серця і чоло, Щоб не сказали Про вас грядущі: - Їх землі не було