Презентація на тему:
Кіровоградщина – перлина скіфського краю”

На участь в обласному краєзнавчому конкурсі

Великоскельовська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. Гурток “Користувачі ПК” Керівник Щербина В.В.

село Велика Скельова В селі моєму – серце України В селі моєму – сивина віків

Село – центр сільської ради. Розташоване за 18 км від райцентру та за 130 км від обласного центру. Площа села - 3000,3 га. З них орної землі – 100,3 га, під забудовами 31,4 га.

Про давнє заселення території свідчать археологічні знахідки. Так, недалеко від села Велика Скельова, біля села Мала Скельова виявлено поселення доби бронзи ( ІІ ст. до н.е.). У четвертинному періоді, під час Дніпровського зледеніння, недалеко від території села проходила південна межа льодовика.

За переказами, село засноване у 18 ст. козаками з Київської та Полтавської губерній. Перші друковані відомості про село Велика Скельова з’явилися, ще в середині 18 ст.

Так в описі населених пунктів Єлисаведградського повіту, який датований 1798 роком зазначено: “У скель у Обломіївки слободка Скельоватоє, володіння об’їзного полкового Миргородського Федора Москова , посполитіє піддане до Миргородського і Полтавського полків 1752 року”

На кінець 1752 року в слободці налічувалося всього 21 двір, хат 89, сімей 99; з них нищих дворів 19, хат 54, сімей 61; в край нищих дворів 2, хат 35, сімей 38; в селі нараховувалось 9 коней, 14 волів.

Останніми поміщиками в селі була родина Пишчевичів, які були власниками розкішного маєтку, землі яких простягалися до сучасного села Золотарівки, а самі постійно проживали в м.Олександрії. Панський двір розташовувався на території сучасної дільниці Олександрійського міжрайонного управління водного господарства.

В центрі маєтку був розташований одноповерховий будинок, викладений з червоної цегли та оздоблений мозаїкою. На цій же території знаходились погреба та інші споруди. Недалеко від панського двору знаходився став. За сільською легендою цей став був улюбленим місцем прогулянок пана Пишчевича.

Незадовго до революційних подій 1917 року старі поміщики Пишчевичі померли і захоронені недалеко від свого маєтку, а їхні нащадки виїхали до Німеччини. До наших днів залишились кам’яні надгробні плити панських могил.

За переказами старожилів під час відступу німецьких загарбників з території нашого села з гармати був повністю зруйнований панський маєток в якому в післяреволюційні часи знаходилась перша сільська артіль. У 1927 році в селі створено комуну “Світова Зоря”

Трагедія Голодомору 1932 – 1933 років охопила кожну родину села Велика Скельова. Точної кількості жертв встановити неможливо. Пошукова група, створена при сільській раді, дослідила, що жертвами Голодомору 1932 – 1933 років в с. Велика Скельова та Мала Скельова був 61 житель, як дорослі так і діти. На цей час в живих залишилось 55 чоловік, які пережили Голодомор.

Розповіді найстарших мешканців села та документи свідчать, що вижити односельчанам під час голоду допомогли голова колгоспу Швець Дем’ян, голова сільради Швець Марко Павлович, уповноважений РВК Махонько. Вони влаштовували безкоштовні обіди, допомагали знайти молоді роботу на підприємствах Донбасу, багато односельчан працювали на шахтах.

Постановою бюро РПК було ухвалено наступне: за невиправдане довір’я партії та за опортуністичну роботу, як класового ворога виключити з кандидатів партії та притягти до судової відповідальності голову колгоспу Швеця Дем’яна, голову села Швеця Марка Павловича, а уповноваженого Махонька відкликати з роботи та притягти до судової відповідальності.

На вшанування і вічну пам’ять загиблим односельчанам від штучного Голодомору 1932 – 1933 років розпочато виготовлення та встановлення пам’ятного знаку. Ініціаторами встановлення пам’ятного знаку виступили територіальна громада села Велика Скельова та Управління каналу Дніпро – Інгулець.

Нещодавно збудували пам’ятник на честь загиблих під час голодомору

Біля 300 жителів села Велика Скельова та Мала Скельова воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. Полягли смертю хоробрих 154 чоловіки. Майже кожен з воїнів відзначений нагородами.

В роки Великої Вітчизняної війни в населеному пункті жорстоких боїв не було, але під час звільнення криваві бої йшли в районі “Лиса Гора” та на висотках “Талова Балка” та “Мала Скельова”. Була велика артилерійська перестрілка, декілька снарядів упало і розірвалось на території села, було повністю зруйновано машинотракторне і тваринницьке приміщення.

Німці довго не затримались на плацдармі і відступили в район села Золотарівка. При відступі німці підпалили своє сховище з бойовими припасами. Житель села Велика Скельова Ломонос Микита Федосійович 1912 р/н., вчитель, повішений німецькими окупантами в 1942 році в м. Новогеоргіївську. Похований на сільському кладовищі. На каторжні роботи до Німеччини було відправлено біля 90 чоловік, точні дані не відомі. До сьогоднішнього дня дожило 8 чоловік.

Наше село було звільнене від німецьких окупантів 30 листопада 1943 року. В селі наступила радісна тиша. Люди залишали свої схованки. В районі містка на “Болото” з’явилась кінна розвідка, яку з радістю зустрічали мирні жителі. Незабаром через село пройшли регулярні війська.

За історичні роки зазнавало змін і сільське господарство села. Уже у 1947 році колгосп було переіменовано на сільськогосподарську артіль “ІІІ вирішальний”, а в 60-х роках з колгоспу ім.. Леніна на колгосп ім. В.Ульянова. Центральною садибою колгоспу було с. Миронівка.

На території села Велика Скельова знаходились молочнотоварна ферма та тракторна бригада. Виробничими напрямками були хліборобство і тваринництво. Під час перебудови колгосп реорганізовано на КСП “Миронівське”, землю розпайовано. Виробничі ділянки села Велика Скельова переіменовано на господарство ЗАСТ “Великоскельовске”, яке незабаром збанкротувало.

Під час спорудження Кременчуцької ГЕС в село переселяли жителів надніпрянських сіл Калабарок, Новолипове, Чаплище, які ввійшли в зону затоплення.

У 1958 році запрацював цегляний завод на південній околиці села Велика Скельова. Спочатку це було самостійне підприємство, а потім цегляний завод був підпорядкований Світловодському заводу силікатних виробів. На території села Велика Скельова знаходився третій цех.

Частина виготовленої цегли з нашого заводу була використана на будівництві м. Світловодська, яке тільки починало будуватися. У 1975 році під Новорічні свята, в зв’язку з проведенням лінії газопроводу “Союз”, цегляний завод припинив свою діяльність.

Таким був сільський клуб

На прикінці 50-х на початку 60-х років на території села Велика Скельова була введена в дію зрошувальна дільниця Кіровоградського управління зрошувальних систем.

На зрошуваних полях в селах Павлівці, Подорожньому, Золотарівці, Озерах Світловодського району та с. Успенці Онуфріївського району збирали високі врожаї.

Найбільша річка району Цибульник з притокою Обломіївка. Річка Обломіївка протікає територією села Велика Скельова.

На заході нашого села проходить штучний канал Дніпро–Інгулець, довжиною 150 км, якому в 2008 році виповнюється 20 років.

Головне призначення каналу – забезпечення водою сільгоспугідь Кіровоградської та Дніпропетровської областей, Криворізького гірничо - рудного промислового комплексу, а також обводнення річки Інгулець з метою її оздоровлення.

З початком будівництва каналу (1978р) паралельно в селі за рахунок коштів, виділених Міністерством меліорації та водного господарства України зводились об’єкти соціально-культурної сфери. Це загально-освітня школа,

будинок культури

та два 16-ти квартирні житлові будинки

Управлінням по експлуатації каналу були відремонтовані вулиці села Велика Скельова загальною протяжністю 6,0 км. Розширено сільську АТС зі 100 до 200 телефонних номерів, проведено додаткові лінії зв’язку по селу.

Було взято шефство над загальноосвітньою школою та сільською самодіяльністю.

Відремонтовано два 16-ти квартирні будинки та передача їх в комунальну власність.

Виконані роботи по капітальному ремонту дороги Світловодськ – Велика Скельова, за якою ведеться постійний догляд.

У 2008 році зі створенням сільської футбольної команди шефство над нею взяло управління каналу Дніпро-Інгулець.

Неподалік села Мала Скельова на поверхню виходять білі докембрійські кварцити, які занесені до пам’яток природи обласного значення “Білі скелі”.

На даний час село налічує 238 домогосподарств, в яких проживає 553 особи.

Всі землі сількогосподарського призначення знаходяться в обробітку сільськогосподарських підприємств: АВПП “Украгротехнологія”, СФГ “Колос”, СТОВ “Лік агро” СФГ “Ломонос”, СФГ “Петров”, СФГ “Лисенко”, СФГ “Тимофеєв”, СФГ “Адактуєва” та орендарями гр.. Федорус І.В, гр. Бобиком О.Ю., гр.. Григоренком С.І.

Жителів обслуговують чотири торгівельні заклади, власниками яких є приватні підприємці Марченко В.М., Мірошниченко М.Г., Дуденко О.М., Швець Р.О.

У Великоскельовській ЗОШ І-ІІ ступенів працюють 12 вчителів, які навчають 50 дітей.

На території сільської ради розташовані та працюють: сільський БК – директор Буйлук С.Г, ФП – завідуючий Великий О.М., поштове відділення зв’язку – начальник Луцюк І.М.,

сільська бібліотека – завідуюча Скринько Н.І., АТС – керівник Могильда А.Г.,

У сільській бібліотеці

УКДІ – начальник Бурлака В.П

УКДІ – виробнича база

Дільниця Олександрійського міжрайонного управління водного господарства – Боровінська О.Б.

Також в селі Велика Скельова є Українська Православна церква Святого Миколая в якій 50 прихожан. Священник церкви – Крайник С.В.

Молодий парк зелених насаджень - результат толоки весною 2008р.

ЛЮБЛЮ СКЕЛЬОВУ Люблю я калину за світлим віконцем, Де завжди збирається дружна сім’я. Люблю Скельову я, як матір, як сонце, Бо це батьківщина маленька моя. До отчого дому тут в’ється стежина, Де рідна матуся, хвилюючись, жде. Притока Дніпра – наша річка тихенька Красою своєю все вабить мене. Тут бігала полем по росяних травах Вдивлялась в веселку, як мрію свою. То як же забути вас зелен отави, Де я народилась й тепер ось живу? Тут все особливе: й дерева і квіти, І посмішки щирі, й розмови палкі. То як же, мій краю, тебе не любити, Де люди живуть незвичайні такі? Хай гори в зелених лісах прикрашають Тебе, Скельова, моє рідне село І працею люди нехай звеличають, Щоб завжди добробут і щастя було! Валентина Соболєва, вчителька ураїнської мови і літератури.

Радимо прочитати: Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область.-К.: Політвидав України, 1972 рік.-с. 723. Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років.-К.: Політвидав України, 197о рік.-с.257. Бесараб Л. Керівник. Депутат. Особистість. //Вісті Світловодщини.-2004 6 лютого. Калугіна С. Дніпровська вода тече у Кривий Ріг. //Вісті Світловодщини.-2006 21 квітня. Калугіна С. Вода це життя. //Вісті Світловодщини.- 2008 22 березня. Калугіна С. Професіоналізм – запорука успіху в роботі. //Вісті Світловодщини.- 2008 29 травня. Ткачук П. І.Ломонос: для мене Україна починається з села. //Вісті Світловодщини.- 2004 5 грудня.