Презентація на тему:
Географія

Створив учень 9 А класу Глазков Денис Проект на тему: «Історія створення ядерного реактора»

Що таке ядерний реактор? Ядерний реактор — пристрій, призначений для організації керованої самопідтримуваної ланцюгової реакції поділу, яка завжди супроводжується виділенням енергії. Перший ядерний реактор був збудований і запущений у грудні 1942 року в США під керівництвом Е.Фермі. Першим реактором, побудованим за кордонами США, став ZEEP, запущений в Канаді 5 вересня 1945 року[1]. В Європі першим ядерним реактором стала установка Ф-1, яка запрацювала 25 грудня 1946 року в Москві під керівництвом І. В. Курчатова. До 1978 року в світі працювало вже близько сотні ядерних реакторів різних типів.

Історія створення Теоретичну групу «Урановий проект» нацистської Німеччини, що працювала в Товаристві кайзера Вільгельма, очолював Вайцзеккер, але лише формально. Фактичним лідером став Гейзенберг, що розробляє теоретичні основи ланцюгової реакції, Вайцзеккер з групою учасників зосередився на створенні «уранової машини» — першого реактора. Пізньою весною 1940 року один з учених групи — Хартек — провів перше дослідження зі спробою створення ланцюгової реакції, використовуючи оксид урану і твердий графітовий сповільнювач. Однак наявного подільного матеріалу не вистачило для досягнення цієї мети. У 1941 році в Лейпцігському університеті учасником групи Гейзенберга Депелем був побудований стенд з важководневим сповільнювачем, в експериментах на якому до травня 1942 року вдалося досягти виробництва нейтронів у кількості, що перевищує їх поглинання. Повноцінної ланцюгової реакції німецьким вченим вдалося досягти в лютому 1945 року в експерименті, проведеному в гірничій виробці поблизу Хайгерлоха. Однак через кілька тижнів ядерна програма Німеччини припинила існування[2][3].

Перший ядерний реактор у світі

Перший український ядерний реактор ! 12 лютого 1960 у Києві в Інституті ядерних досліджень НАН України відбувся запуск першого вітчизняного дослідницького ядерного реактора ВВР-М. Рішення про створення в радянських містах ядерних центрів і будівництво в них дослідницьких водо-водяних ядерних реакторів уряд СРСР прийняв ще в 1954 р. Так, у Києві на базі відділу ядерної фізики Інституту фізики АН УРСР з’явився Інститут ядерних досліджень НАН України, де і відбувся пуск першого вітчизняного реактора. Його сконструювала група видатних радянських фізиків на чолі з Ігорем Курчатовим. Потужність першого реактора складала 10 МВт.

Перший український ядерний реактор 2 Головною метою створення першого дослідного реактора було отримання потужного потоку нейтронів, які потім використовують для інших експериментів. Крім того, він міг виробляти і різноманітні ізотопи, які теж використовуються в різних галузях промисловості і медицині. У 2010 р. реактор був модернізований: вчені встановили нові сучасні системи управління і захисту, а також нове сховище для відпрацьованого ядерного палива. Завдяки цьому вже більше 50 років перший український реактор продовжує служити вітчизняній науці, проте вже в 2015 р. він остаточно вичерпає свій експлуатаційний ресурс.

Класифікація реакторів : Енергетичні реактори, призначені для отримання електричної та теплової енергії, використовуваної в енергетиці, а також для опріснення морської води (реактори для опріснення також відносять до промислових). Основне застосування такі реактори отримали на атомних електростанціях. Теплова потужність сучасних енергетичних реакторів досягає 5 ГВт. В окрему групу виділяють: Транспортні реактори, призначені для постачання енергією двигунів транспортних засобів. Найбільш широкі групи застосування — морські транспортні реактори, що застосовуються на підводних човнах і різних надводних судах, а також реактори, що застосовуються в космічній техніці. Експериментальні реактори, призначені для вивчення різних фізичних величин, значення яких необхідно для проектування і експлуатації ядерних реакторів; потужність таких реакторів не перевищує декількох кВт.

Дослідницькі реактори, в яких потоки нейтронів і гамма-квантів, що створюються в активній зоні, використовуються для досліджень в області ядерної фізики, фізики твердого тіла, радіаційної хімії, біології, для випробування матеріалів, призначених для роботи в інтенсивних нейтронних потоках (в тому числі деталей ядерних реакторів), для виробництва ізотопів. Потужність дослідних реакторів не перевищує 100 МВт. Виділяється енергія, як правило, не використовується. Промислові (збройові, ізотопні) реактори, що використовуються для напрацювання ізотопів, що застосовуються в різних областях. Найбільш широко використовуються для виробництва ядерних збройових матеріалів, наприклад 239Pu. Також до промислових відносять реактори, що використовуються для опріснення морської води. Часто реактори застосовуються для вирішення двох і більше різних завдань, в такому випадку вони називаються багатоцільовими. Наприклад, деякі енергетичні реактори, особливо на зорі атомної енергетики, призначалися, в основному, для експериментів. Реактори на швидких нейтронах можуть бути одночасно і енергетичними, і напрацьовувати ізотопи. Промислові реактори крім свого основного завдання часто виробляють електричну і теплову енергію.