Презентація на тему:
Властивості поверхні рідини. Поверхневий натяг рідини

Властивості поверхні рідини. Поверхневий натяг рідини.

План заняття: Стани речовини. Властивості поверхні рідини. Поверхнева енергія. Сила поверхневого натягу. Поверхневий натяг.

Стани речовини а) Порівняння газів, рідин і твердих тіл Властивості газів: гази не зберігають ні об’єму, ні форми: газ заповнює всю посудину, у якій він міститься; характер молекулярного руху — безладний (хаотичний) рух.

Стани речовини а) Порівняння газів, рідин і твердих тіл Властивості рідин: рідини зберігають об’єм, але не зберігають форми: унаслідок текучості рідина зазвичай набуває форми посудини; характер молекулярного руху: молекули коливаються близько до положення рівноваги й перескакують в інші позиції.

Стани речовини а) Порівняння газів, рідин і твердих тіл Властивості твердих тіл: тверді тіла зберігають об’єм і форму; характер молекулярного руху — коливання атомів або молекул є близьким до положення рівноваги.

Стани речовини б) Чи може та сама речовина перебувати в різних агрегатних станах? Залежно від умов (тиск, температура), у яких може перебувати певна речовина, вона може перебувати в кожному з трьох агрегатних станів — твердому, рідкому або газоподібному.

Стани речовини в) Чому властивості всіх газів майже однакові, а властивості рідин і твердих тіл відрізняються? У зв’язку з тим, що молекули в усіх газах рухаються практично однаково, властивості різних газів подібні. Оскільки атоми й молекули різних речовин взаємодіють по-різному, то й властивості рідин і твердих тіл є надзвичайно різноманітними.

Стани речовини г) Як розташовані молекули й атоми в газах, рідинах і твердих тілах? Молекули в газах розташовані не впритул — у середньому на відстанях, що набагато перевищують розміри власне молекул. У твердих тілах і рідинах атоми й молекули розташовані практично впритул одне до одного.

Стани речовини д) Модель рідкого стану Рідини так само, як і гази, не мають форми, але, подібно до твердих тіл, мають власний об’єм і погано стискаються. Розташування частинок у рідинах має певний порядок. Однак цей порядок спостерігається лише на невеликих відстанях. Рідини мають таку властивість, як текучість

2) Властивості поверхні рідини. Поверхнева енергія Кожна молекула рідини відчуває притягання сусідніх молекул. Відстань, на якій молекула ще чинить дію на інші молекули, називається радіусом її молекулярної дії.

2) Властивості поверхні рідини. Поверхнева енергія Молекули поверхневого шару мають додаткову потенціальну енергію порівняно з молекулами, що містяться всередині рідини. Додаткова потенціальна енергія, яку мають молекули поверхневого шару порівняно з молекулами рідини, називається поверхневою енергією

2) Властивості поверхні рідини. Поверхнева енергія Поверхнева енергія пропорційна площі вільної поверхні рідини:

3) Сила поверхневого натягу Силами поверхневого натягу називається властивість поверхні рідини скорочуватися.(сили, які намагаються скоротити поверхню рідини)

4) Поверхневий натяг Здатність рідини до скорочення своєї поверхні називають поверхневим натягом. Поверхневий натяг рідини — це відношення сили поверхневого натягу, яка діє на елемент контуру, що обмежує цю поверхню, до довжини контуру:

4) Поверхневий натяг Фізичний зміст поверхневого натягу: поверхневий натяг чисельно дорівнює силі поверхневого натягу, яка діє на кожну одиницю довжини контуру, що обмежує поверхню рідини.

4) Поверхневий натяг Поверхневий натяг рідини позначається символом σ , одиниця в СІ — ньютон на метр (Н/м). Поверхневий натяг рідини — скалярна додатна величина.

4) Поверхневий натяг Залежить від роду рідини, її температури та наявності домішок. Підвищення температури рідини супроводжується зменшенням поверхневого натягу рідини, бо слабшають сили міжмолекулярної взаємодії.

Чи може залізо перебувати в газоподібному стані? Чи існує відмінність між молекулами льоду, води й водяної пари? Як розташовуються молекули в газах, рідинах і твердих тілах?

Чи змінюються самі молекули внаслідок переходу з одного агрегатного стану в інший? Поясніть походження народної приказки: «Як з гуски вода». Космонавт у стані невагомості відкорковує дві скляні пробірки: одну з гасом, другу — із ртуттю. Як поведуться рідини?

Чому розплавлений жир плаває на поверхні води у вигляді сплюснутих кульок? З крана самовара падають краплі. Коли вони важчі: коли вода гаряча чи охолола? Якщо під час бурі вилити на поверхню моря нафту, то морську стихію в цьому місці можна «угамувати». Чому?

Домашнє завдання: §22,ст..204,205,210,211.