Презентація на тему:
Випромінювання: приймання і аналіз. Приймачі випромінювання

Випромінювання: приймання і аналіз. Приймачі випромінювання

Після уроку ви зможете: Називати основні пристрої для реєстрації космічних променів Пояснювати їх будову та принцип дії Порівнювати їх недоліки та переваги

ВІЗУАЛЬНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ Неозброєним оком можна побачити небесні світила до 6m ( ≈ ? зір) Гранична зоряна величина, яку можна побачити в телескоп визначається формулою mгр= 7,0m+5lgD, де D –діаметр об’єктива в см Телескоп Ньютона (D=2,5 см) mгр=9,0m Телескоп “Кек” (D=10м) mгр=22m

Недоліки безпосередніх астрономічних спостережень Можна отримати інформацію про небесні світила тільки в даний момент часу.

Фотографічний метод З 1880р. в астрономії використовують фотографію. астрономічний інструмент (телескоп) для фотографування небесних світил називається астрографом (грец. αστρον — зоря, γραφω — пишу). Замість окуляра в астрографі прикріплена касета з фотопластинкою.

Астрограф

Переваги фотографічного методу Зображення певної ділянки можна зберігати багато років На фотопластині водночас утворюються зображення сотень і тисяч світил Фотопластина, на відміну від ока, здатна накопичувати світловий потік, тому гранична зоряна величина зафіксованих небесних світил оцінюється формулою mph=14,8m+2,5lgD+1,25 lgt, де t – час експозиції в хв; D=10м, t=100хв mph=25m, а за межами атмосфери (орбітальні телескопи) mph=28m

Відкриття Плутона

В наш час небо фотографують на кольорову емульсію, що дає змогу виявити особливості будови небесних світил

Фотоелектричні помножувачі З 40-х років ХХ ст. в астрономії використовують фотоелектричні помножувачі (ФЕП). ФЕП –електровакуумний прилад, в якому потік електронів, який вилітає з фотокатода під дією світла, підсилюється в результаті вторинної електронної емісії

Фотоелектронні помножувачі ФЕП використовуються для реєстрації малих світлових потоків в видимому та УФ – діапазоні Фотографія Юпітера в УФ світлі

Прилади із зарядовим зв’язком З початку 70 років ХХ ст. в астрономії застосовують прилади із зарядовим зв’язком (ПЗЗ) ППЗ – напівпровідниковий пристрій, в якому електрони, що вивільняються в окремих елементах кремнієвої пластини, а зчитувальний пристрій підраховує і реєструє величину нагромадженого заряду

Завдяки застосуванню ПЗЗ mгр, яку можна зареєструвати на 5-ти метровому рефлекторі зростає з 25m до 28m. Прилад із зарядовим звязком. Ця мікросхема містить більше 150 000 світочутливих чарунків

Спектральний метод До фундаментальних методів астрофізики належить метод спектроскопії. Аналізуючи спектри небесних тіл астрономи змогли отримати дані про фізичні умови та хімічний склад цих тіл.

Телевізійний метод З 50-х років ХХ ст. в астрономії використовують телевізійний метод. Телевізійний метод дозволяє передавати зображення від телескопа ( в тому числі з орбітального) в лабораторне приміщення і там його обробляти

Телевізійний метод Зображення туманностей, отримане телескопом Габбла

Електронно-оптичні перетворювачі Електроно-оптичні перетворювачі (ЕОП) – пристрої, які інфрачервоне зображення трансформують у видиме.

Зображення комети в ІЧ-променях

Пристрої для реєстрації рентгенівських та гамма-променів Лічильник Гейгера-Мюллера Детектори (з лат. – “той, що виявляє”)

Сцинтиляційний детектор

Детектор гамма-телескопа

Фотографія Місяця в гама-променях

Питання для опрацювання Проаналізуйте можливості візуальних та фотографічних спостережень і встановіть суттєві відмінності між ними. Які астрономічні спостереження проводять у глибоких шахтах? Космічний телескоп здатний зареєструвати значно менш яскраві зорі, ніж наземний телескоп такого ж діаметра. Чому? Чому для вивчення явищ і процесів, що відбуваються в далеких об'єктах Всесвіту, потрібні потужні телескопи та надчутливі реєструючі пристрої? Виберіть з усіх відомих вам типів телескопів той, за допомогою якого можна спостерігати процеси у ядрі Сонця. Як далеко в минуле могли "заглянути" стародавні греки, милуючись зоряним небом? Відповідь поясніть.

Домашнє завдання: вивчити §12, повторити §11

Використані джерела: Педагогічні програмні засоби Мультимедійний курс «Открытая Астрономия 2.6», ООО «Физикон», 2005. Бібліотека електронних наочностей «Астрономія, 11 клас» Ресурси Інтернет: en.wikipedia.org ru.wikipedia.org uk.wikipedia.org www.astronet.ru