Презентація на тему:
Реактивний рух у природі

Призентацію на тему «ВІЛ» виконав студент групи БН-1-2 Шверма Андрій

ВІЛ (англ. Human Immunodeficiency Virus, HIV) — вірус імунодефіциту людини, що призводить до захворювання на ВІЛ-інфекцію/СНІД. ВІЛ схильний до стрімких мутацій. Передається через прямий контакт слизових оболонок або крові з рідиною тілесного походження, яка містить ВІЛ, як то кров, сперма, піхвові виділення, передсемінна рідина і грудне молоко. В ході ВІЛ-інфекції в однієї і тієї ж людини формуються все нові штами (різновиди) вірусу, що є мутантами, абсолютно різні за швидкістю відтворення і здатні ініціювати і вбивати ті або інші типи клітин. Що таке ВІЛ?

Стилізоване зображення ВІЛ

ВІЛ, як вважають, виник у мавп у тропічній Африці і був переданий людям у кінці 19 або на початку 20-го століття. Перша наукова стаття, яка визнала особливості опортуністичних (умовно-патогенних) інфекцій, що ілюструють СНІД, була опублікована в 1981 році. Обидва ВІЛ-1 і ВІЛ-2, як вважають, виникли в Західній і Центральній Африці і передалися від мавп до людей, що відбувається при зоонозах. ВІЛ-1 виник на півдні Камеруну через еволюцію вірусу імунодефіциту мавп (ВІМ(cpz)), який заражає диких шимпанзе (ВІЛ-1 походить від ВІМ(cpz) ендемічного у шимпанзе підвиду Pan troglodytes troglodyte Найближчий родич ВІЛ-2 ВІМ(smm), вірус темно-коричневих мангобеїв (Cercocebus atys), родини вузьконосих мавп у західній Африці (від південного Сенегалу до західного Берегу Слонової Кістки).[7] Проте деякі широконосі мавпи, такі як нічні мавпи є стійкими до ВІЛ-1, можливо, через геномне злиття двох вірусних генів стійкості. ВІЛ-1, як вважають, перестрибнув видовий бар'єр, принаймні тричі, і породив три групи вірусів: M, N і О Походження

Штучне забарвлення скануючим електронним мікроскопом ВІЛ-1, в зеленому, з відділенням дочірньої клітини від вирощених лімфоцитів.

У відповідь на проникнення вірусу, в організмі людини через 1-3 місяці утворюються антитіла. Їх поява є свідченням ВІЛ-інфекції, а виявляються антитіла за допомогою дослідження крові. Обстеження на СНІД проводяться в кабінетах довіри, де за бажанням це можна зробити анонімно. Зразки донорської крові досліджуються комплексно на ВІЛ, віруси гепатитів В і С, сифіліс в діагностичних лабораторіях станцій переливання крові. Якщо в порції крові виявлено хоча б один з цих збудників, вона знищується. Вагітні жінки дворазово обстежуються на ВІЛ за добровільною згодою в жіночих консультаціях при взятті на облік та оформленні на пологи. Визначити інфекцію можна:

уникати випадкових статевих зв'язків; утримуватись від вживання наркотичних речовин якщо людина є споживачем ін’єкційних наркотиків, для введення наркотичних речовин використовувати індивідуальні шприци, голки, а доцільніше відмовитись від внутрішньовенного вживання наркотичних речовин замінивши їх на таблетовані препарати для замісної терапії. Замісна підтримуюча терапія видається лікарями наркологами. не користуватися спільними засобами гігієни (леза, щітки, манікюрні набори тощо); для нанесення татуювання та манікюру мати індивідуальний або одноразовий інструментарій; для ВІЛ-позитивної матері, щоб попередити інфікування дитини, необхідно відмовитись від грудного вигодовування. Що робити, щоб уникнути інфікування ВІЛ?