Презентація на тему:
"Забруднення Дніпропетровської області"

Забруднення Дніпропетровської області Виконала: Учениця VIІ класу Кіцманської районної гімназії Сулейманова Ельміра Кіцмань, 2014 рік

Деградація Ґрунтів Ступінь ураженості територій міст, селищ, сіл і гірничодобувних районів Дніпропетровщини небезпечними геологічними процесами досягає 50% й більше. Особливо інтенсивно такі процеси розвинуті на території Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Кривого Рогу, Нікопольського марганцевого басейну, де існує найбільша ймовірність великомасштабних просаджень, обвалів, зрушення порід над виробленим простором, підтоплення ґрунтовими водами.  Серед сучасних природних процесів – лінійний розмив і площинний змив, вздовж долини Дніпра – зсуви. Зсувні явища в області спостерігаються у містах Дніпропетровську, Кривому Розі, Дніпродзержинську та с.Новоселівці Широківського району, причому загальна площа зсувних територій в області складає 24,5 кв. км.  Еродованість земель 41,2% (3-5% в басейні р. Базавлук, 70-80% на Дніпровсько-Сурському межиріччі). На схилах балок і придолинних просторах у басейні середньої течії Інгульця і Саксагані майже 70% ґрунтів слабо- і середньоеродовані. На плоских межиріччях розвиваються суфозійно-просадкові явища; в подах і на заплавах спостерігається засолення ґрунтів, особливо у зонах Фрунзенської зрошувальної системи та каналу Дніпро – Кривий Ріг. У береговій зоні водосховищ розвивається інтенсивна абразія (розмив берегів). На відвалах – дефляція і ерозія. А всього щорічно в області біля 180 тис. тонн гумусу змивається у річки та водойми. 

Забруднення поверхневих вод Фізико-географічне і геологічне середовище області формує природні води, їх види і прояви. Усі природні води (річкові, озерні, підземні, атмосферна волога та ін.) взаємозалежні І в процесі круговороту переходять одна в одну. В той же час розвиток народногосподарського комплексу області на тлі надзвичайно нерівномірного розподілу водних ресурсів створив гостру проблему питного і промислового водопостачання, перекривши їхній дефіцит за рахунок перекидання стоку з р. Дніпро каналами "Дніпро-Донбас", “Дніпро-Кривий Ріг". Однією з найважливіших народногосподарських задач області є охорона малих річок і водойм від виснаження і забруднення. Основою заходів в цьому напрямку діяльності є результати систематичних [спостережень за гідрохімічним складом поверхневих вод на 40 створах річок Дніпро, Самара, Оріль, Мокра Сура, Інгулець, Саксагань, Жовта, а також водоймищ: Дніпродзержинське, Дніпровське, Карачунівське за 32 показниками 1-6 разів на рік. Основний вплив на гідрохімічний стан Дніпра та його приток мають великі металургійні підприємства. За результатами аналітичного контролю, в цілому, якість води р. Дніпро (між населеними пунктами Мишурин Ріг та Волоське) знаходиться в межах гранично допустимих концентрацій (ГДК) та придатна для господарсько-питного водопостачання. Однак, у деяких створах Дніпра на цьому інтервалі відзначається перевищення норми в 1,9-5,4 рази (фосфати, залізо, нафтопродукти, марганець, нікель). Поверхневі води р. Самара характеризуються підвищеною [мінералізацією. В усіх пунктах спостереження мінералізація становить 2-4 г/дм3 Тут відзначається підвищений вміст хлоридів (до 2,2 ГДК). Для всіх пунктів спостереження є характерним підвищений (вище ГДК) вміст поверхнево активних речовин, брому, марганцю, заліза. На забруднення поверхневих вод лівобережної частини області значний вплив здійснює гірничодобувна промисловість Західного та Центрального Донбасу. Мінералізація поверхневих вод р. Вовча дорівнює 3-4,1 г/дм3. Серед забруднюючих елементів, зазначених вище, ГДК перевищують марганець, залізо, кадмій. Вміст нітритів, фосфатів, нікелю, кобальту, кадмію і заліза в порівнянні з рибогосподарськими нормами ГДК перевищують нормативи в 1,6-14,4 рази. Спостереження за поверхневими водами річок Саксагань та Інгулець показують, що мінералізація води на всьому їх протязі змінюється від 1,5 до 2,5 г/дм3. Відзначається підвищений вміст хлоридів, сульфатів, в окремих пробах - заліза і марганцю. На поверхневі води р. Інгулець найбыльш суттєво впливають скидні води підприємств Кривбасу.

Забрудненість атмосферного повітря Сучасний стан та динаміка розвитку екологічної ситуації на території області є критичними. Область є одним з найбільш економічно розвинених регіонів, де виробляється близько 16 % промислової продукції України. Особливістю регіону є те, що кризові ситуації не локалізовані по території, а охоплюють цілі промислові агломерації, басейни видобутку корисних копалин і території прилеглих областей. В цілому, незважаючи на те, що останніми роками має місце тенденція до зменшення антропогенного тиску на довкілля, рівень техногенного навантаження залишається високим, а екологічна ситуація незадовільною. Обсяг валових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення у 2008 р. склав 1,165 млн.т, що становить понад 16 % від загальнодержавних. У 2008 р. викиди від стаціонарних джерел забруднення зменшилися на 166,8 тис.т, що на 14,9 % менше, ніж у попередньому році. Кількість викидів забруднюючих речовин на душу населення області у 2008 р. склала 281,0 кг, у тому числі: твердих речовин - 50,2 кг, сірчистого ангідриду - 62,1 кг, оксидів азоту 16,4 кг, окису вуглецю - 129,4 кг. Частка від сумарної кількості викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від підприємств металургії складає 59,3 %, електроенергетики - 24,7 %, вугільної галузі — 5,1 %, хімічної та нафтохімічної промисловості 0,1%, сільського господарства - 0,1 %. Результати спостережень Дніпропетровського обласного центру гідрометеорології за рівнем забруднення атмосферного повітря показують, що у 2008 р. середньорічні концентрації становили у містах Дніпропетровську, Кривому Розі, Дніпродзержинську: пилу 1,3-2,7 ГДК, діоксиду азоту 1,3 - 2,3 ГДК, формальдегіду 2,7 - 6,7 ГДК. Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел в атмосферу області складають 212,5 тис.т (18,2% від загального), а у Дніпропетровську цей показник 30,0 %. Вагомий внесок в забруднення повітря додає погана якість палива, та різке збільшення кількості автотранспорту.

Сучасний екологічний стан території області На Дніпропетровщині високий рівень урбанізації та індустріалізації, внаслідок чого виник цілий комплекс екологічних проблем. Майже вся територія області відноситься до категорії дуже забрудненої, а більше третини – до надзвичайно забрудненої.  Найбільш складною екологічною ситуацією характеризуються великі промислові агломерації та райони інтенсивного видобутку та переробки корисних копалин – Дніпропетровсько-Дніпродзержинська агломерація, Нікопольський марганцеворудний басейн, Західний Донбас, Кривбас.  Нинішня екологічна ситуація в Дніпропетровській області характеризується як кризова.  Головні причини кризи:  перевага розвитку сировинно-видобувних екологічно небезпечних галузей, велика концентрація небезпечних підприємств у області; низький рівень культури виробництва та технологічної дисципліни; неконтрольоване накопичення відходів, які самі по собі можуть створити небезпечні екологічні проблеми, не виключаючи й надзвичайні; низька ефективність очисних споруд; недостатній рівень екологічної освіти керівників усіх рівнів та населення; низька екологічна свідомість суспільства. 

Дякую за увагу !