Презентація на тему:
СТРАТЕГІЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ З ПИТАНЬ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА СУЧАСНОГО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Міжнародна науково-практична конференція Відкриття проекту “Тиждень екологічно сприятливої енергії” Асоціація “Самош-Тіса-менте” Офіс з територіального розвитку об’єднання населених пунктів Ченгер Фонд розвитку транскордонного співробітництва Координатор заходу: Ласло Газда Голова Регіональної ради з питань розвитку регіону Північний Алфелд Тема: СТРАТЕГІЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ З ПИТАНЬ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Господар конференції: Шіра Габорне Тот Жежанна, Мер Келче Місце проведення: Келче – Садиба Бірток Час проведення: 21 квітня 2009 року

Протягом останніх років в області значна увага приділяється ефективному використанню енергоносіїв та впровадженню енергозберігаючих технологій. Для прикладу у промисловості: будівництво нових виробничих приміщень здійснювалось з використанням сучасних будівельних термоізоляційних технологій (ТОВ „Ядзакі Україна”, ТОВ „Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед”, ЗАТ „Єврокар”, ТОВ „Гроклін-Карпати”); монтаж сучасного обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії використання енергоносіїв; впровадження на усіх промислових підприємствах області сучасних приладів обліку енергоносіїв; використання підприємствами деревообробної галузі відходів деревини для виробництва теплоенергії, що використовується в технологічних процесах та для обігріву приміщень. Це дозволяє щорічно економити понад 20 млн. м 3 природного газу. *

Характерним для області альтернативним видом палива є відходи деревини. Наявні в області ресурси біомаси лісового походження можна використовувати за такими основними напрямками: використання відходів лісозаготівлі; використання відходів, що залишилися після переробки деревини; створення плантацій швидкорослих і продуктивних деревних порід. Загальний об’єм відходів деревини на території області, що можуть використовуватися для енергетичних потреб становить понад 450 тис. м3. Використання альтернативних видів палива *

Як уже зазначалося підприємства деревообробної галузі: ТОВ „Фішер-Мукачево”, ТОВ „ЕНО”, ТзОВ „Перспектива”, ТОВ „СІО-К”, ТОВ „Екран-ЗЛК”, ЗАТ „Перечинський Лісокомбінат”, ДП „Ламелла”, ТОВ „Успіх”, ТОВ „Атлант”, ТОВ „Сведвуд Україна”, ТОВ „Інтер-Каштан”, ТОВ „Соло” та інші використовують відходи деревини для виробництва теплової енергії, що використовується в технологічних процесах та для обігріву приміщень. Це дозволяє щорічно економити понад 20 млн. м 3 природного газу. Крім того, заплановано впровадити використання зазначених технологій на підприємствах галузі у смт В.Березний та с.Жорнава (інвестиції у розмірі 958 тис.грн.) на ТОВ Фактор Тойс м. Іршава та ТОВ Клен с. Ільниця Іршавського району (600 тис.грн.), провести модернізацію котельні м. Рахів (2 млн. гривень). *

На період дії програми в усіх районах області заплановано використання відходів деревини в бюджетних установах та закладах, на що з різних джерел фінансування необхідно до 100 млн. гривень. На увагу в цьому питанні заслуговують пропозиції Тячівської райдержадміністрації, яка запропонувала переведення на опалення значної кількості бюджетних установ з використання сучасного обладнання відходів деревини по технології згоряння без доступу повітря (піролітичний метод), на що необхідно кошти в сумі 6,8 млн.грн., з яких 1,0 млн.грн. з місцевого бюджету. Заходи щодо використання альтернативних видів палива, які передбачено здійснити протягом 2009-2012 років. *

Закарпаття є унікальним регіоном з потенціалу гідроенергетичних ресурсів малих та середніх річок, який складає 6,5 мдрд. кВт. год на рік (1200-1500 МВт), що є третиною від загального потенціалу малих та середніх річок держави. Звичайно, сьогодні практичну цінність мають першочергові економічно доцільні та економічно бездоганні об’єкти, зосереджена потужність (енергія) яких може стати основою економічного енергозабезпечення регіону Закарпаття. Інтерес до енергетичних ресурсів рік Закарпаття виник ще у минулому столітті. За чеськими розробками угорці до 1941 року побудували Оноківську (2600 кВт) та Ужгородську (1900 кВт) МГЕС. Слід мати на увазі, що це був достатньо оригінальний каскад ГЕС. Вони працюють і сьогодні практично без корінних реконструкцій. *

В 1953 - 1955 роках по проекту Харківського інституту „Укргідропроект” побудована Теребле - Рікська ГЕС потужністю 27 МВт. Поряд з цим будівництвом у Закарпатті було споруджено ще три десятки невеликих ліспромгоспних, колгоспних та міжколгоспних МГЕС. Однією з відносно великих серед них була споруджена Усть - Чорнянська МГЕС (400 кВт 1959 р.) на ріці Бурустуранці, потім Углянська (250 кВт), Тур’є - Реметська (360 кВт), Діловська , Киритська та Ставнянська, які з часом були закинуті і зруйновані. На замовлення облдержадміністрації харківські науковці розробляють Схему комплексного використання водних ресурсів області, яка передбачає виробництво електроенергії та підвищити рівень енергонезалежності області. *

Першим практичним кроком по реалізації програми використання гідроенергетичного потенціалу річок області було спорудження в с. Білин Рахівського району міні ГЕС потужністю 0,63 МВт з річним виробітком електроенергії до 3,0 млн. кВт. годин. Вже у першому півріччі 2009 року на річці Тересва в Тячівському районі починається будівництво каскаду із 4 ГЕС потужністю по 4,8 МВт кожна. Орієнтовне річне виробництво електроенергії ними становитиме 80 млн. кВт. годин. Вартість спорудження однієї ГЕС орієнтовно становить 9,5 млн. умовних одиниць. *

Пропонується провести реконструкцію Тереблю - Рікської ГЕС, яка передбачає монтаж додаткового турбінного агрегату та будівництво ще одного тунельного водогону з існуючого водосховища. Реалізація проекту дозволить збільшити потужність ГЕС із 27 до 60 МВт та збільшити виробництво електроенергії для покриття навантажень в „пікові” години. Вартість проекту – 75 млн. умовних одиниць. З метою збільшення виробництва електроенергії для покриття пікових навантажень пропонується також проект будівництва Тереблянської ГАЕС потужністю 300 МВт. Проект передбачає спорудження додаткового водосховища на р. Вільшанка та додаткових водяних тунелів. Вартість проекту 190 млн. у. о., річне виробництво електроенергії - 400 млн. кВт. годин. *

В складі „Схеми раціонального використання водних ресурсів області” передбачено будівництво каскаду із 6 ГЕС на українсько - румунському кордоні поблизу м. Тячів. Першочергово на основі міждержавної Угоди розглядається можливість будівництва двох ГЕС (№ 11, № 12) потужністю 28 МВт (по 14МВт для української і румунської сторони). Готовність проектної документації на зазначені ГЕС складає 70 відс., однак на даний час усі роботи призупинені. Пропонується на державному рівні відновити переговори по продовженню реалізації українсько - румунського проекту. *

На нижній ділянці р. Тиса від селища Буштино до селища Вилок розглядається можливість спорудження каскаду із п’яти ГЕС потужністю 40 - 50 МВт руслового типу. У зв’язку з тим, що гідроелектростанції розташовані на українсько - угорському кордоні можливо розглядати питання експорту електроенергії до Угорщини, по цінах „пікових” тарифів електроенергії. Крім того, передбачається на території області спорудження гідроелектростанцій потужністю до 2,0 МВт, зокрема в Перечинському районі поблизу с.Туря Поляна (р. Шипот) потужністю 1,2 МВт (Орієнтована вартість 1,7 млн. гривень). Термін реалізації проекту – 2009 – 2010 роки. *

Перспективним є використання в низинних частинах області сонячної енергетики, оскільки термін сонячного освітлення тут складає 2000 годин щорічно, а річний енергетичний потенціал сонячної енергетики становить 140 тис. тонн умовного палива. На Закарпатті вже започатковано досвід використання сонячної енергії. У 1995 році впроваджено проект по використанню сонячної енергетики - в м. Берегово введена геліоустановка потужністю 100 кВт, яка використовується для гарячого водопостачання житлового сектора міста. Перспективним є використання сонячних колекторів для гарячого водопостачання у побуті, використовуючи їх як елементи даху в будівлях. *

Із світового досвіду впровадження вітрових електростанцій (ВЕС) відомо, що енергетичні можливості розвитку вітроенергетики умовно характеризуються середньорічними швидкостями вітру: більше 5 м/с - сприятливо, в межах 4 - 5 м/с - частково сприятливо, менше 4 м/с - несприятливо. Мова йде саме про енергетичні цілі при застосуванні достатньо потужних (більше 100 кВт) вітроустановок з метою місцевого економічно конкурентоспроможного використання енергії вітру. Із загальної точки зору регіон Карпат є перспективною територією для розвитку вітроенергетики, однак тут потрібно дуже уважно визначити гідропотенціал кожної конкретної площі через велику кількість можливих варіантів їх затінення, особливо в долинах і на гірських схилах. Саме тому загальнопотенційні оцінки можуть грішити можливими помилками. *

Досвіду використання енергії вітру в Закарпатській області практично ще не набуто. Тому необхідні конкретні дослідження, пошук найбільш корисних першочергових площ, їх комплексний аналіз з урахуванням економічних еквівалентів екологічних і соціальних переваг, наявність поблизу споживачів енергії з врахуванням „мінімального економічного радіусу” транспортування енергії, наявність існуючих ліній електропередач, доріг, тощо. Для вітроелектростанцій перспективна площа на горі Гимба (1180м), в 6 км від села Пилипець. Середньорічна швидкість вітру, за даними місцевої Міжгірської гідрометеослужби, складає тут понад 7,5 м/сек. Хороші метерологічні умови також на площі гір Яворник та Менчул. Однак, експлуатацію вітрових установок в гірській місцевості має свої негативні аспекти – труднощі в їх обслуговуванні у зимовий період, віддаленість від споживачів, що потребує будівництво електричних мереж в складних гірських умовах. *

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, державного фонду енергозбереження та інших джерел (внутрішні та зовнішні інвестування, благодійні фонди, кошти населення та інші). Прогнози потреби в коштах для фінансування заходів програми становлять: *

Виконання Програми дасть можливість: - забезпечити реалізацію державної політики у сфері енерго- та ресурсозбереження; - знизити споживання енергоносіїв бюджетними установами на 20,5 відсотків; - зменшити споживання природного газу споживачами області на 15 відсотків; - підвищити якість надання житлово-комунальних послуг населенню, шляхом переходу на альтернативні види палива, в тому числі автономне опалення; - підвищити ефективність роботи комунальних підприємств області завдяки впровадження сучасного обладнання з високим К.К.Д., що дасть економити споживання енергоносіїв до 20 відсотків; - підвищити рівень енергонезалежності області завдяки розвитку малої гідроенергетики області; - орієнтовно щорічна економія ПЕР в наслідок реалізації заходів Програми становить 80,0 тис. тонн умовного палива. *