ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ Споживацьке ставлення до природи Екологічна безграмотність і невихованість Емоційна ізольованість особистості і природи Нерозуміння причинно – наслідкових зв’язків у природі Відсутність ціннісної і морально – етичної складової стосовно природи у свідомості людини Груповий егоїзм людини Громадська байдужість і пасивність поведінки Психологічне відчуття тимчасовості проживання на землі
Особливості особистості з антропоцентричним типом екологічної свідомості Найвищою цінністю є людина Ієрархічна будова картини світу Природа сприймається людною тільки як об’єкт людських маніпуляцій, як безособове довкілля Мета взаємодії з природою – є задоволення прагматичних потреб людини Етичні норми і правила діють лише у світі людей і не поширюються на взаємодію людини з природою Природоохоронна діяльність людини продиктована далекоглядним людським прагматизмом
Особливості особистості з екоцентричним типом екологічної свідомості Найвищою цінністю є гармонійний розвиток людини і природи Відмова від ієрархічної будови картини світу Мета взаємодії з природою – є максимальне задоволення як потреб людини, так і всього природного суспільства Характер взаємодії людини з природою визначається “екологічним імперативом” Природа сприймається як рівноправний суб’єкт у взаємодії Етичні норми і правила однаково поширюються як на взаємодію між людьми, так і на взаємодію зі світом природи Природоохоронна діяльність людини продиктована бажанням і необхідністю зберегти природу заради неї самої Розвиток природи і людини вбачається як процес коеволюції, взаємовигідної єдності
Антропоцентричний тип екологічної свідомості – це система уявлень людини про світ природи, для якої характерні: Протиставленність людини як вищої цінності і природи як її власності Сприйняття природи як об’єкта одностороннього впливу людини Прагматичний характер мотивів і цілей взаємодії з природою
Екоцентричний тип екологічної свідомості – це система уявлень людини про світ природи, для якої характерні: Орієнтованість на екологічну доцільність, відсутність протиставлення людини і природи Сприйняття природних об’єктів як повноправних суб’єктів, партнерів у взаємодії з людиною Баланс прагматичної і непрагматичної взаємодії з природою
Мета екологічної освіти – формування особистості з екоцентричним типом екологічної свідомиості Завдання екологічної освіти: Формування адекватних екологічних уявлень про взаємозв’язки у системі “людина – природа ”і в самій природі. Особистість мусить знати, що і як відбувається у природі, і як треба чинити з точки зору екологічної доцільності Формування позитивного ставлення до природи. Стимулювати особистість чинити з точки зору екологічної етики Формування системи стратегій і технологій взаємодії з природою. Освоєння відповідних технологій і вибір правильних стратегій дозволять вчиняти людині з точки зору екологічної адекватності і доцільності
Психолого – педагогічні функції , які виконує взаємодія людини з природою: Психофізіологічну Психотерапевтичну Реабілітаційну Естетичну Пізнавальну Задоволення потреби в компетентності Самореалізації спілкування
Завдання екологічної психології Аналіз розвитку екологічної свідомості в процесі соціогенезу Аналіз розвитку екологічної свідомості в процесі онтогенезу Розробка психологічної типології суб’єктивного ставлення до природи Аналіз шляхів і механізмів формування суб’єктивного ставлення до природних об’єктів Аналіз групової і індивідуальної специфіки формування суб’єктивного ставлення до природних об’єктів Розробка принципів і методів діагностики якісної своєрідності суб’єктивного ставлення до природних об’єктів Дослідження тих психологічних функцій, які може здійснювати взаємодія людини з природними об’єктами
Параметри суб’єктивного ставлення до природи Базові параметри: Широти Інтенсивності рівня усвідомленості Параметри другого порядку: Емоційності Узагальненості Домінантності Когерентності Принциповості Свідомості Сталості
МОДАЛЬНІСТЬ – ЯКІСНО - ЗМІСТОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ПРИРОДИ ОБ’ЄКТНА СУБ’ЄКТНА ПРАГМАТИЧНА НЕПРАГМАТИЧНА
Інтенсивність – показник міри зафіксованості потреби особистості у взаємодії з обєктами природи і в яких сферах проявляється ця взаємодія Підструктурні компоненти показнику інтенсивності ПА - перцептивно -афективний К – когнітивний ПР - практичний ВЧ - вчинковий
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ПЕРЦЕПТИВНИЙ КОГНІТИВНИЙ ПРАКТИЧНИЙ
МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ В РАМКАХ ПЕРЦЕПТИВНОГО КАНАЛУ ВЛАСНЕ РЕЛІЗЕРИ(ПРИРОДНІ РЕЛІЗЕРИ) – ЦЕ КЛЮЧОВІ ОЗНАКИ ПРИРОДНОГО ОБ’ЄКТУ,ПІД ВПЛИВОМ ЯКИХ ФОРМУЄТЬСЯ ПЕВНЕ ЯКІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО НЬОГО ПСИХОЛОГІЧНІ РЕЛІЗЕРИ – ЦЕ СПЕЦИФІЧНІ СТИМУЛИ, ЯКІ ПОВЯЗАНІ З ПРИРОДНИМ ОБ’ЄКТОМ, І ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ НАПРЯМ І ХАРАКТЕР ФОРМУВАННЯ У ЛЮДИНИ СУБ’ЄКТИВНОГО ВІДНОШЕННЯ ДО НЬОГО
МЕХАНІЗМИ ОБРОБКИ ПСИХОЛОГІЧНИХ РЕЛІЗЕРІВ ПЕРЦЕПТИВНОГО КАНАЛУ ВІДЧУТТЯ ЕМОЦІЙНИЙ ТОН ПОРІВНЯННЯ (ПАРАЛЕЛІЗМ)З ЛЮДИНОЮ ЕМОЦІЙНА ОЦІНКА
МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ В РАМКАХ КОГНІТИВНОГО КАНАЛУ СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНІ РЕЛІЗЕРИ ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТИ
МЕХАНІЗМИ ОБРОБКИ ПСИХОЛОГІЧНИХ РЕЛІЗЕРІВ КОГНІТИВНОГО КАНАЛУ ЕМОЦІЙНА РЕАКЦІЯ ЕМОЦІЙНА ОЦІНКА ЛАБІЛІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ЕМОЦІЙ
МЕХАНІЗМАМИ ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ В РАМКАХ ПРАКТИЧНОГО КАНАЛУ Є “ВІДПОВІДІ” ПРИРОДНОГО ОБЄКТА: АНТРОПОМОРФІЧНА ПОВЕДІНКОВА МОРФОЛОГІЧНА ФІЗІОЛОГІЧНА ГЕОФІЗИЧНА(МЕХАНІЧНА)
МЕХАНІЗМАМИ ОБРОБКИ ПСИХОЛОГІЧНИХ РЕЛІЗЕРІВ ПРАКТИЧНОГО КАНАЛУ Є РЕФЛЕКСІЯ СОВІСТЬ РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ (ІГНОРУВАННЯ ВІДПОВІДІ, НЕСПРАВЖНЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ,ЗНЕЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДІ,ІНВЕРСОВАНА АТРИБУЦІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ)
РОЗВИТОК СУБЄТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ В ОНТОГЕНЕЗІ В ДОШКІЛЬНОМУ: ЕГОЦЕНТРИЗМ АНТРОПОМОРФІЗМ АРТИФІКАЛІЗМ КСП В МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ, У МОЛОДШОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДЛІТКА: СУБ’ЄКТИФІКАЦІЯ КСН,ВЧСН У СТАРШОМУ ПІДЛІТКОВОМУ: ОБ’ЄКТИФІКАЦІЯ ПрОП У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ: ОБ’ЄКТИФІКАЦІЯ ПАОН
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПСИХОПЕДАГОГІКИ ПРИНЦИПИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПСИХОПЕДАГОГІКИ (дві групи) 1)ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ СТИМУЛІВ: принцип комплексності стимульного впливу (вплив різних стимулів у рамках всіх каналів) Принцип орієнтації на актуалізуючий потенціал стимулів (вибирати такі природні об єкти, що емоційно позитивно сприймаються, мають власну неповторність як морфологічну так і поведінкову) Орієнтації на сензитивність до стимулів (підбір стимулів, що впливають на особистість, враховуючи її індивідуальні, вікові, професійні особливості) 2)ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Принцип гетерогенності екодіяльності (доцільно включати особистість в max різну діяльність) Формуючої спрямованості екодіяльності (таку, яка актуалізує, запускає психологічні механізми формування екосвідомості) принцип індивідуальної психологічної адекватності екодіяльності особистості (що відповідає існуючій мотивації) принцип гетерогенності природних об’єктів (доцільно взаємодіяти з різноманітними природними об’єктами) МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПСИХОПЕДАГОГІКИ ( три групи) 1)Методи формування підструктури екологічних уявлень: (НА ОСНОВІ ПРИНЦИПУ ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДНИХ ОБРАЗІВ) м-д екологічної лабілізації м-д екологічних асоціацій м-д художньої презентації природних обєктів 2)Методи формування суб’єктивного ставлення до природи ( НА ОСНОВІ ПРИНЦИПУ СУБ’ЄКТИФІКАЦІЇ) М-д екологічної ідентифікації М-д екологічної емпатії М-д екологічної рефлексії 3)Методи формування стратегій і технологій взаємодії з природою ( НА ОСНОВІ ПРИНЦИПУ КОАКТИВНОСТІ ЗІ СВІТОМ ПРИРОДИ): М-д екологічних експектацій М-д ритуалізації екологічної діяльності М-д екологічної турботи
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСОБИСТОСТІ 1)ЛАБІЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ 2)ОСВОЄННЯ АДЕКВАТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВЗАЄИОДІЇ 3)СУБ’ЄКТИФІКАЦІЯ ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ
ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ: НІГІЛІСТИ СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ: ДОБРОЗИЧЛИВЦІ, БЛАГОДІЙНИКИ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ: ФАНАТИ
Схожі презентації
Категорії