Презентація на тему:
Твори Олега Буценя

Твори Олега Буценя. Урок позакласного читання Підготувала вчитель Кочетоцької санаторної школи-інтернату Соколова Надія Ігорівна

В кожнім домі, в кожній хаті, В кожнім місті і селі, Хто навчився вже читати, Має книжку на столі. Почитаємо, малята – Станем мудрими ми!

Прочитайте деформовані слова: сиЛиця ниСиця птиЖарця ниСа маЗи жіЛи монЛи няВиш жокСні снаВе

Які твори Олега Буценя ви прочитали?

Олег Буцень Народився 4 березня 1923 года у Києві. Дитинство його пройшло у веселих дитячих розвагах: запускав літачки, конструював радіоприймачі, любив малювати, ходив у походи, зачитувався книжками. Мріяв побувати на піденному полюсі. Як тільки закінчив школу – почалася війна. Він пройшов всю війну до самої Перемоги! Одразу після закінчення війни, вчився у Київському університеті. Далі працював учителем української мови та літератури. Все життя він писав вірші та оповідання для дітей та про дітей. Надрукував 5 книг: «З ранку до вечора", "Не слід ображатися", "Так чи не так?" та інші. В кінці життя тяжко хворів. Помер в 1966 році.

Твір “ Солодкий дощ ” -Навіщо мурашки закривали всі входи до мурашника? -Чому муравлик від дощу став солодкий? -Чому з берези навесні сік крапає?

Прочитаємо уривок у особах: Коли це хтось каже: - Братці! А наш муравлик від дощу солодкий. Ось покуштуйте його. Кинулись мурашки до нього, обнюхують, смакують -справді солодкий. - Де ж ти солодкий дощ бачив? - питають, - на небі ні хмаринки не було. - Не знаю, - ніяковіє муравлик. - Я під березою біг. А на мене щось мокре зверху лясь! - Так то ж не дощ, а берізчині сльози. Сік капає. Ану веди нас туди. І побігли за муравликом по березовий сік.

Твір “Хто дужче любить? -Навіщо Петько намостив для їжака кубельце? -Чому Микола відпустив свого їжака? Доберіть прикметники до слів: Їжак – Дорога – Любити – Хлопчик – Який за характером Микола?

Твір “Так чи не так?” -Чому Юркові стало прикро? -Навіщо Миколка показав свою ґулю? -Чому Юркові здалося, що його ґуля вже не так сильно болить? -Навіщо Юрко знову став вчитися кататися? Зачитаємо уривки Якраз Юркові ковзани батько приніс — гарні такі, блискучі. Пригвинтив Юрко швиденько їх до черевиків, спустився по сходах, тримаючись за поруччя, і по снігу — до ковзанки. А у дворі вже дітей — повно-повнісінько. Хто на ковзанах катається, хто просто так стоїть, хто в сніжки грається. Радий Юрко, що в нього нові ковзани. Та тільки ступив на лід — зразу і впав: ноги роз'їхались.

Юрко поторкав свою ґулю, і йому здалося, що вона не така вже й велика, навіть боліти стала менше. Він нахилився, зав'язав міцніше шнурок на черевику і знову ступив на лід…Чомусь і дівчатка принишкли, перестали сміятись з нього. І хоч у цей день Юрко ще не один раз падав, вони навіть похвалили його.

Про що дізналися на уроці? Яким треба були, щоб мати повагу серед людей?

МОЛОДЦІ!