Презентація на тему:
Єгипетські космогонічні твори

Міністерство освіти і науки України Київський університет імені Бориса Грінченка Гуманітарний інститут Єгипетські космогонічні твори Київ-2013 Виконала: Дудар Олена Група ФІНб-1-13-4.0д

Мета та завдання презентації Мета: дати загальну характеристику єгипетських космогонічних творів Завдання: зазначити причини, чому єгипетська космогонія недостатньо відома проаналізувати основні єгипетські теоніми охарактеризувати популярні версії походження життя

Дослідження 1799р. – офіцер армії Наполеона знайшов, так званий, Розетський камінь, який дав ключ до розшифрування єгипетських ієрогліфів Француз А. І. Сільвестр де Сасі та швед Ю. Д. Окерблад зуміли зрозуміти лише приблизний зміст та те, що частина знаків єгипетського письма відображали не слова, а звуки. Т. Юнг, який був фізиком та сходознавцем зацікавився єгипетськими ієрогліфами. Він зумів визначити звукове значення декількох ієрогліфів і підійшов до розшифровки Розетського каменю Розетський камінь

Давньоєгипетська міфологія стала надбанням лише тісного круга спеціалістів-сходознавців – істориків та філологів. Європейцю не під силу було розібратись у космогонії давніх єгиптян, оскільки на 2-3 рядочки тексту потрібно писати до 2 листів пояснень, щоб європеєць, хоча б щось зрозумів Не популярність давньоєгипетської міфології сталось по декільком причинам. Чому давньоєгипетська космогонія недостатньо відома?

На початку нашої ери єгипетська культура загалом пішла на спад, її традиції не наслідував жодний сусідній народ. На початку IV ст. ніхто вже не міг ні говорити, ні читати єгипетською мовою. Протягом 14 століть єгипетська література була недоступною для європейців. На початку XIX ст. виявилось, що єгипетська міфологія, не схожа ні на одну міфологію інших народів Основні причини Чому давньоєгипетська космогонія недостатньо відома?

«Єгиптяни найбільш релігійний народ в світі», – стверджував Геродот; Єгипетська космогонія не схожа на жодну космогонію інших народів; Головні стихії космогонії – земля і вода; Основний елемент космогонічної літератури – Сонце, а головний бог – Ра; В кожному місті був свій бог, який створив людей (життя) Єгипетська космогонія

Ра – головний, верховний бог давньоєгипетської космогонії. Однак, виявляється, що єгиптяни не лише зображували Сонце по-різному, а й давали йому різні імена, які залежали від часу дня. Бог Сонця – верховний бог Бог Сонця в різний час доби

Бог Сонця – верховний бог Ра Людина із головою сокола Денне сонце Хепрі Жук-скарабей Раннє сонце

Нун – це Хаос, з якого виникає життя В деяких міфах постає як: 1. Священне Озеро 2. Первозданний Океан Творці життя Нун в образі Первозданного Океану Нун в образі Священного Озера Нун

Світовий Птах, який зніс Світове яйце Першим влетів в пітьму і порушив віковічну безмовність Нуна Зазвичай постає у вигляді білого гуся Творці життя Великий Гоготун Перетворення Великого Гоготуна в арабську літеру Аліф

Лотос Творці життя Виник на Первозданному пагорбі У міфології Лотос постає як результат взаємодії творчих сил Сонця і місячних сил води Лотос – це Космос, що піднявся з водяного хаосу, подібно Сонцю, що зійшло на початку часів. Народження Ра із квітки лотоса

Версії походження життя Гермопольська версія Версія, назва якої походить від міста Гермополь, столиці XV верхньоєгипетського (Заячого) ному; Космогонічна версія Гермополя поширилася всюди у Перший Перехідний період, проте користувалася меншою популярністю, ніж геліопільська і мемфіська космогонії. 

Версії походження життя Боги Великої Вісімки – творці життя

Версії походження життя Квітка лотоса – творець життя З квітки лотоса, що виросла на Первинному Пагорбі народилося сонячне божество і освітило землю, яка перебувала у мороці. Від радості немовля Ра заплакало, і з його сліз, що впали на Пагорб, виникли люди. Згодом на Пагорбі виникло місто Гермополь

Космогонічна версія Геліополя, що склалася в V династію, була найбільш поширеною, а головні боги Геліопольського пантеону — особливо популярними в усій країні Версії походження життя Геліопольська версія

На початку був Хаос, який називався Нун, — безкрайня холодна водна пустеля. Проходили тисячоліття, але Первозданний Океан залишався нерухомим. Одного разу з Океану з’явився бог Атум — перший бог у Всесвіті. Світ як і раніше був скутий холодом і занурений у безпроглядну пітьму. Атум став шукати в Первозданному Океані тверде місце — який-небудь острівець, але навкруги не було нічого, окрім нерухомої води Хаосу Нуна. І тоді бог створив Пагорб Бен-Бен — Первинний Пагорб. Версії походження життя Перша геліопольська версія Хаос (Нун) Атум Бен-Бен (Первинний Пагорб)

Версії походження життя Друга геліопольська версія Первинний пагорб Атум Ра Хаос Сім'я Шу (бог вітру і повітря) Тефнут (богиня світового ладу) Праве Око Ліве Око Сльоза Люди Сонце Місяць 1 2 3 4

Версії походження життя Мемфіська версія За переказами Геродота (Геродот, II.99), Мемфіс заклав перший фараон Менеc Мемфіс був столицею усю епоху Старого царства — до розпаду централізованої держави при VI династії. З VI династії місто дістало назву Меннефер («Прекрасна обитель»), яка звучала по-коптськи «Менфе» і трансформувалося греками в Мемфіс.

Версії походження життя Виникнення Божества На початку, коли всюди тягнувся безживний Океан Нун, Птах вирішив утілитися у божество. Зусиллями волі він створив із землі свою плоть — тіло. Таким чином він став богом.

Версії походження життя Створення Світу та Богів Цитата: «Вишли з нього (Птаха) усі речі: їство і харчі, їжа богів і усі інші прекрасні речі. І так було знайдено і визнано, що його сила більша, ніж усіх інших богів»

Висновок Дослідження почалось із Розетського каменю, знайденого у 1799 році. Давньоєгипетська міфологія неподібна на жодну міфологію світу. Бог Сонця – верховний бог давньоєгипеської космогонії. Творцями життя є Нун, Великий Гоготун та Лотос. Ми охарактеризували 3 версії походження світу: гермопольська, геліопільська і мемфіська.

Література Антес Р. Мифология в древнем Египте / Мифологии древнего мира // Под ред. С. Н. Крамера. Пер. с англ. – М.: Наука, 1977. – С. 55-121. Древнеегипетская книга мертвых. Слово устремленного к Свету. – М.: Изд-во Эксмо, 2003 – 432 с. Липинская Я., Марциняк М. Мифология древнего Египта. – М.: Искусство, 1983. – 223 с. Литература древнего Египта / Литературы древнего Востока / Под ред. акад. Н. И. Конрада. – М.: Изд-во МГУ, 1971 – С. 25-46. Хрестоматия по истории Древнего Востока. В 2-х ч. / Под ред. М.А. Коростовцева – М.: Высш. шк., 1980: Ч. 1. – 328 с.; Ч. 2 – 256 с.