Презентація на тему:
Казка МИШЕНЯТКО І ОЛІВЕЦЬ

Мишенятко і олівець Сутєєв В.Г.

Жив-був на столі у Вови Олівець. Одного разу, коли Вова спав, на стіл вилізло Мишеня. Побачило Олівця, схопило і потягнуло до себе у нірку.

- Відпусти мене, будь-ласка! - Став про- сити Олівець. - Та навіщо я тобі потрібен? Я дерев'яний, мене їсти не можна.

-Я буду тебе гризти! – сказало Мишеня.- У мене чешуться зуби, тому я весь час повинен щось гристи. Ось так! – І Мишеня боляче вкусило Олівець. Ой!...- сказав Олівець. – Тоді дай мені в останній раз що-небудь намалювати а потім роби що хочеш!

Ну добре! – погодилося Мишеня, - малюй! Але потім я все одно згризу тебе на дрібненькі шматочки!

Зітхнув тяжко Олівець та намалював кружечок. - Це сир? – зраділо Мишеня.

Може й сир, - відповів Олівець і намалював ще три ма- ленькі кружечки. - Ну звісно, сир, а це дірочки у ньому, - здогадалося Мишеня.

- Може й дірочки, - погодився Олівець та намалював ще один великий кружечок. - Це яблуко! – закричало Мишеня.

- Може і яблуко, - сказав Олівець і намалював кілька ось таких довгих кружечків.

- Я знаю! Це сардельки! – закричало, облизуючись, Мишенятко. – Ну, закінчуй скоріше, у мене дуже чешуться зуби.

Почекай хвилиночку, - сказав Олівець. Та коли він почав малювати ось ці кутики, Мишенятко закричало : - Це схоже на ки…ки… Не малюй більше!

А Олівець вже намалював великі вуса… - Та це ж справжня кицька! – пискнуло злякане Мишеня. - Допоможіть! – Та кинулося до себе в нірку. З тої пори Мишенятко туди носа не показувало.

А Олівець у Вови до сих пір живе, тільки він став ось таким маленьким. І ти своїм олівчиком спробуй намалювати таку кицю, на острах мишам.

Презентацію підготувала Головач М.В. - вчителька Придорожнянської ЗОШ-І ступеня Дубенського району Рівненської області