Цікава книга природи
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Читання 3 клас І частина Цікава книга природи Підготувала Смілянець С. М. вчитель початкових класів Уманської міської гімназії
Вислови про природу Природа - це вічне життя, становлення і рух. Природа - єдина книга, кожна сторінка якої сповнена глибокого змісту. Природа не визнає жартів, вона завжди правдива, завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди права; помилки ж і омани виходять від людей. І. Гете Природа - це найкраща з книг, написана на особливій мові. Цю мова треба вивчати. Н.Г. Гарін-Михайлівський
Словник Пурпур - барвник різних відтінків від багряного до пурпурово-фіолетового кольору, витягує з морських черевоногих молюсків - іглянок . Охра - природний пігмент , що складається з гідрату окису заліза з домішкою глини . Просинь - частина синього простору неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані.
Катерина Перелісна Поетеса, письменниця Народилась Катерина Перелісна 1902 року у Харкові. Батько її, Федір Глянько (1879—1955), був одним із піонерів українського руху . Навчалась Катерина в українській гімназії ім. Б. Грінченка у Харкові. В цій гімназії викладали найкращі харківські україністи. Директором школи був Микола Федорович Сулима, учений мовознавець-україніст. У той час йому було коло тридцяти років. Він здорово кричав на учнів і всі його побоювалися. Кричав він і за помилки в розмовній українській мові. Якось одна дівчина плаксиво поскаржилася: "Хлопці деруться", а він на неї: "На стіну можна дертися, а хлопці б'ються" Після закриття школи молода Катерина Глянько займалась письменницькою і педагогічною діяльністю, була редакторкою українських книг. Пізніше, вже із сином, вона змушена була емігрувати у Північну Америку. Батько Катерини, Федір, як учасник українського руху і діяч УАПЦ, не уникнув репресій з боку комуністів - деякий час він провів у радянських тюрмах, врешті також емігрував до Штатів. Твори Катерини Перелісної навіть покладені на музику, зокрема, Українським хором бандуристів . Померла в 1995 році
Ліна Костенко ЛінаВасилівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії. Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році. Л. Костенко також належать збірки поезій «Неповторність» (1980) і «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Удостоєна Національної премії ім. Т. Г. Шевченка
Микола Сингаївський Народився майбутній поет 12 листопада 1936 року в невеличкому селі Шатрище на Житомирщині в родині хліборобів. Вчився і працював, пізніше працював і вчився, — все життя працював. В дитинстві ми були пастухами, нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не купався в лугових росяних травах, не ходив за плугом, не обкопував дерева, не обсипав картоплі, не прополював грядок, не смакував першим огірком з грядки, той достеменно не знає, як пахне земля. Справжнім щастям для нас було скиртувати солому чи духмяне, з прив'ялою ромашкою, сіно, засинати прямо на скирті під серпневими зорями. Ми звикали до будь-якої роботи, нею росли і гартували юнацькі плечі. Навчаючись у Київському університеті, працював у редакціях різних газет. Упродовж багатьох років — головним редактором журналу «Піонерія». Друкуватись я почав ще навчаючись у школі.Пам'ятаю, як школярем восьмого класу я зі сцени вітав депутата Максима Рильського. Я охоче перекладаю твори моїх добрих другарів. В 1958 році побачила світ перша моя збірка для дітей «Жива криничка».Скажу ще про один жанр мистецтва, до якого я небайдужий. Це — пісня. Вона володіє мною з дитинства, з юнацьких років. Гармошка для мене і нині дивовижний інструмент у розумінні настрою. Грав на струнних, кохався у народних мелодіях і нині записую народні пісні.
Загадка Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає. Хоч сама мала на зріст, Та великий має хвіст, Як намисто оченята… Хто це? Спробуй відгадати. Білка
Дмитро Григорович Білоус народився в селі Курманах на Сумщині. Мати Дмитра була жінкою великої доброти, лагідної вдачі. Вона ніколи не підвищувала на дітей голос. А коли посилала когось із хлопців до колодязя, просила: «Принеси, спасибі тобі, синку, відерце води». І оце «спасибі тобі» за ще не виконану роботу чудодійно впливало на дітей: не було такого випадку, щоб хтось не послухався. Батько Дмитра Білоуса довгими зимовими вечорами він читав дітям Шевченка, Остапа Вишню. Жила сім'я Бідоусів дружно. Цінували тут працю, любили жарт. Змалку Дмитрик також допомагав батькові по господарству: пас корову, ходив до лісу по гриби та ягоди, порався на городі. Не всі діти Білоусів мали одяг і взуття, щоб взимку ходити до школи. Одні-однісінькі чоботи були на таку велику сім'ю. Приходила старша сестра зі школи, скидала ті чоботи, і взував їх Дмитрик. Лише сестрину свитку соромився одягати. Але оскільки іншої вдяганки не було, йшов на вулицю в жіночій одежі. У Харкові, де він працював і вчився в дитячій трудовій комуні, народився перший вірш Д. Білоуса «Весняні акорди». Продовжив навчання Д. Білоус у Київському університеті. Дмитро Білоус — автор багатьох книжок для дітей і про дітей: «Пташині голоси», «Упертий Гриць», «Про чотириногих, рогатих і безрогих», «В класі і в лісі» та інших. Дитячим творам поета притаманні дві ознаки: використання елементів гумору, пізнавальності та інформативності. Найбільшу, мабуть, славу принесла Д. Білоусу збірка «Диво калинове» (1988). Усе життя поет мріяв про те, щоб привернути увагу дітей до краси нашої солов'їної мови. І він написав такі вірші, які спочатку прозвучали по радіо, а потім вийшли окремою книжкою.
Олександр Васильович Донченко народився 19 серпня 1902р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині в сім'ї сільського вчителя. Закінчив Лубенську чоловічу гімназію та курси позашкільної освіти. Працював учителем, Інспектором політосвіти. З 1929р. переходить на літературну роботу. Почав свою творчість віршами. Писав переважно для дітей і молоді. Видав збірки оповідань: «Сурми» (1928), «Галаганчик» (1936), «Пісня жайворонка» (1947), «Секрет» (1947), «Дочка» (1950) та ін. В його прозовій спадщині виділяються повісті: «Дим над яругами» (1929), «Дві весни» (1931), «Оаза в степу» (1932), «Розвідувачі нетрів» (1934), «Родина Мартинових» (1934), «Батьківщина» (1936), «Школа над морем» (1937), «Лукія» (1939), «Карафуто» (1940), «Підводний корабель» (1941), «Серце беркута» (1945), «Лісничиха» (1947), «Повість про новий дім» (1947), «Заповітне слово» (1949), «Шахта в степу» (1949), «Юрко Васюта» (1950); романи — «Зоряна фортеця» (1933), «Море відступає» (1934), «Карборундовий камінь» (1946), «Золота медаль» (1954). Помер 12 квітня 1954року
Олег Буцень народився 1923 року в Києві. Дитинство його пройшло у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделюванням літаків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книжками. Мандруючи стежками рідного краю, він мріяв про подорожі — не менш як у джунглі Африки чи на Південний полюс. «Та не так часто діється, як в дитинстві мріється», — любив повторювати в зрілому віці Олег Васильович. Тільки закінчив десятирічку, як почалася війна. Усі мрії дитинства змінилися на шинель і гвинтівку. Після закінчення Тбіліського авіаційного училища юнак воював на фронтах Вітчизняної війни аж до Дня Перемоги. Працював учителем української мови і літератури в Бережанському педагогічному училищі на Тернопільщині, потім — у дитячій редакції Українського радіо, у видавництві «Веселка». Олег Буцень ще з дитинства писав вірші. Постійні зустрічі з дитячою аудиторією спонукали його писати для дітей. Це були здебільшого оповідання і казки. Письменник любив ділитися з друзями своїми планами, спостереженнями. «Знаєте, — розказував він, — був нещодавно в лісі. Лежу під сосною, на небо дивлюся, замислився. Раптом: кап, кап... Що за дивина? Небо як вимите, ані хмаринки. А тут дощ! Приглядаюся — аж то мурахи капають! Поспішають, бач, до хати, поки сонце не сіло. Без парашутів стрибають. Напишу...» І написав оповідання «Наше відкриття». Його оповідання та казки ввійшли у книги «З ранку до вечора», «Не варто ображатись», «Так чи не так?» та інші.
Мурашник У мурашнику є самці, самки, робочі мурахи, годувальниці, фуражири, воїни. Крилаті мурахи-це самці й самки. Трудяться спільно. Мураха може тягти комаху, в кілька разів більшу за себе. Маса мурахи – 0,0028г. Мурашники підлягають охороні.
Наталя Забіла Письменниця, перекладачка Народилася письменниця 5 березня 1903 року в місті Петербурзі у дворянській родині з великими мистецькими традиціями. Батьки Наталі вчилися в художньому училищі Штігліца. Дівчинка зростала в атмосфері захоплення художнім словом, музикою, живописом. Вона багато читала, зокрема, твори Тараса Шевченка, і вже в дитинстві пробувала писати вірші. 1917 сім'я переїздить до України і оселяється в невеличкому селищі Люботин (нині Харківської області). Батько залишився в Петербурзі, тому старшим дітям довелося працювати, щоб якось вижити. Наталя скінчає прискорений курс гімназії, працює на різних посадах, кілька років вчителює в селі Старий Люботин під Харковом. Роки вчителювання багато дали майбутній письменниці — вона дістала чимало безпосередніх вражень про учнівське життя, навчилася бачити в кожному малюку особистістю. 1926 вийшла перша книжка її поезій «Далекий край», а 1927 — перша книжка для дітей — оповідання «За волю» та «Повість про Червоного звіра».Видавши 1928 віршоване оповідання для малюків «Про маленьку мавпу», Наталя Забіла твердо стає на шлях творення дитячої літератури. Її твори присвячені малечі: «Пригоди з автобусом» (1928), «У морі» (1929), «Про Тарасика й Марисю» (1930), «Ясоччина книжка» (1934). Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962), «Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори» в чотирьох томах (1984). Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року.
Журавель Журавель сірий — великий птах, що мешкає в Європі і Азії, третій за чисельністю вид родини журавлиних. На території України гніздиться на Поліссі, іноді в заболочених долинах річок Лівобережного Лісостепу. Зимує у Північній Африці, Західній та Південній Азії. Гнізда (із стебел, листя, шматочків торфу, моху) влаштовує на сухому місці серед болота (на купині або дернині), частіше на межі лісу і болота. У кладці 1-З яйця (квітень). Живиться переважно рослинною їжею (зелені частини рослин, насіння злаків, ягоди брусниці, журавлини); поїдає також комах, молюсків, червів, дрібних хребетних, яйця птахів тощо.
Тести 1. Твір “Лісовою стежкою” – це… а)вірш; б) казка; в) оповідання. 2. Які слова з вірша Ліни Костенко пропущені? “ Осінь … свої замикала…, Погубила у небі… ключі ”. а)двері, вранці, солов’їні; б) ворота, вночі, зозулині. в) брами, вночі, журавлині. 3. Яку мову хотів би вивчити один із хлопчиків з оповідання “ Наше відкриття?” а)англійську; б) мурашину; в) латинську. 4. У віршах “ Журавлик ”, “ Мамо, іде вже зима…” висловлено… а) вболівання за долю пташки; б) байдужість дітей; в) бажання допомогти. 5. Слова “ Вона пішла навпростець, продираючись крізь ліщину, зриваючи інколи золотавий горіх… ” належать до… а)зачину оповідання “ Лісовою стежкою ”; б) основної частини оповідання; в) кінцівки оповідання. 6. Синонімами до слова “ верещати ” є слова … а)горланити, кричати, галасувати; б) веселитися, тішитися; в) вирувати, бурувати, клекотіти. 1. в; 2. в; 3. б; 4. а; 5. в; 6. а.
Схожі презентації
Категорії