Презентація на тему:
АБЕТКА-ВЕСЕЛИНКА

Г. Чубач Смішна абетка

Сміх – це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя В. Гюго

Антилоп і антилопа — Це матуся й татко. А дитина антилопів — Ан-ти-ло-пе-нят-ко.

Баран має круті роги. Не підходь, прошу, до нього, Бо він може розізлитись, І почне рогами битись.

Гепардова гепардиха Муркотіла дуже тихо: — Не гуляймо в цьому місці, Бо сюди ідуть мисливці.

Ґава всілася на ґанку І сиділа там до ранку. Вранці гуси пробігали, Ґаву з ґанку геть прогнали.

Дятел дерево довбає — Короїдів добуває. А без вредних короїдів Буде дятел без обідів.

Ему хвалиться горилі: — А я платтячко купила! Коротеньке і легеньке, І таке воно новеньке.

Жирафа хвалиться жирафу: — Дістаю уже до шафи! А жираф відповідає: — Я по шию шафу маю!

Зебра мовить зебрі: — В тебе видко ребра! Відповіла зебра зебрі: — То лиш смуги, а не ребра!

Їжачок скотивсь в долину, Поколовся об ожину. Їжачат почав гукати, Щоб колючки повиймати.

Йоржик-моржик не кусає. Під корчами пропливає. Йвасик вудку наставляє. Тягне корч. Йоржа немає.

Кіт — не кріт, а вуса має. Тa їх лапкою вмиває. Миші насміхаються: — Кріт, як кіт вмивається!

Лис, лисиця й лисеня Бігли полем навмання. А за ними два мисливці — Без чобіт і без рушниці.

Мавпа носить мавпеня Під ліанами щодня. Мавпеня ходити вміє, Але мама гарно гріє.

Носороги однорогі У калюжі мили ноги. І дворогі носороги У калюжі миють ноги.

Одуд грає на дуду: — Уду-ду! Уду-ду! Я сопілочку знайду, Теж заграю: "Ду-ду-ду!"

Півник півника спіймав, Коли той пшоно клював. І напав на нього: — Не чіпай чужого!

Рись і спритна, і красива. Наздогнати неможливо. Та й не треба здоганяти — Вона може покусати.

Слон по ярмарку ходив. Капелюх собі купив. Але хобiт через спину Десь кудись його закинув.

Тигр із кішкою родина, Лиш тоді, коли дитина. Але схожості не вір: Тигр дорослий — лютий звір.

Удав удава розсмішив — Хвіст у бублик закрутив. Там, де річка, там, де трави, Розважаються удави.

Фазаниха фазанятам Стала фантики збирати. Бо маленькі фазанчики Страх, як люблять фантики.

Ховрашок хитренький Ходить в хлів частенько. Там, у хлівчику, в куточку, Є зернята в колосочку.

Цап до цапа поспішав. Ненароком в річку впав. Цапа кізка рятувала — За борідку витягала.

Чорногузи в нашім лузі Наловили торбу кузьок. Поки торбу завязали, Усі кузьки повтікали.

Шиншила шиншилі Дві шапочки зшила. Кожна гарна. Кожна в смужку, По одній на кожне вушко.

Щітку щука не купила — Очеретом щоки мила. Щоби річку не бруднити, Щука й хвостик буде мити.

М’яко, м’яко кіт ступає. М’який знак весь час шукає. Знак присів коту на вус І сміється: "Не знайдусь!"

Юрок — пташечка мала — Прилетіла до села. На парканчик сіла. Юрк! І полетіла.

Як — це бик здоровий. Більший, ніж корова! І питається дивак: Буде він, як слон, чи як?

Сміх – це людяність. О. М. Толстой Смійтеся На здоров’я!

Використані джерела Сайт « Весела абетка» Г. Чубач « Весела абетка» 2. Ресурси Інтернет.