Презентація на тему:
внесок у розвиток біології належить українським ученим.

Психологічні особливості розвитку емпатії у молодшому шкільному віці Студентки V курсу, групи П- 53 Вакуленко Яни Олексіївни Керівник: кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної, вікової та практичної психології Дзюба Тетяна Михайлівна

Актуальність дослідження: Значущим фактором позитивної соціальної ситуації розвитку дитини молодшого шкільного віку є створення умов емпатійної взаємодії серед школярів та між вчителем і школярами.

Мета курсової роботи: визначити зміст і особливості розвитку емпатії у молодших школярів. Об'єктом курсового дослідження є особистість молодшого школяра Предмет дослідження –особливості розвитку емпатії у молодших школярів.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження: проаналізувати сутність понять „емпатія” та „емпатійність”; виокремити психологічні механізми розвитку емпатії; охарактеризувати психологічні особливості виявлення емпатії у молодшого школяра; розглянути методики і основні методи дослідження емпатії у молодшому шкільному віці;

Для розв'язання визначених завдань, використано теоретичні методи дослідження: системний аналіз і синтез наукової літератури з проблем дослідження; метод теоретичного аналізу та синтезу на етапах визначення мети, предмета, завдань дослідження; порівняння; узагальнення;

Розділ 1. Теоретичний аналіз феномену емпатії у психологічній науці У 1 розділі проведений теоретичний аналіз проблеми розвитку емпатії, виділено поняття «емпатія» та «емпатійність». Обгрунтовані основні механізмами розвитку емпатії у молодшому шкільному віці; З’ясовано особливості розвитку емпатії у молодшого школяра;

Розділ 2. Методика дослідження особливостей розвитку емпатії молодшого школяра У 2 розділі наведена загальна характеристика методів і методик дослідження особливостей розвитку емпатії у молодшому шкільному віці; для дослідження емпатії нами було описано наступні методики: Методику дослідження рівня емпатійних тенденцій (за І. Юсуповим; Методику дослідження емоційного відгукування школярів (А. Мехрабієва і Н. Ейштейна) „Незакінченні розповіді” Т. П. Гаврилової.

Дослідження рівня емпатійних тенденцій ( за І. Юсуповим) Опитувальник містить 6 діагностичних шкал емпатії, що виражають відношення до батьків, тварин, людей похилого віку, дітей, героїв художніх творів, знайомих і незнайомих людей. В опитувальнику 36 тверджень (див. додаток А), по кожному з яких випробуваний повинен оцінити, якою мірою він з ним згодний або не згодний, використовуючи 6 варіантів відповідей:„не знаю” (0); „ніколи або ні” (1); „іноді” (2); „часто” (3); „майже завжди” (4); „завжди або так” (5). Тестовий матеріал 1. Мені більше подобаються книги про подорожі, ніж книги із серії „Життя чудових людей”. 2. Дорослих дітей дратує турбота батьків. Мені подобається міркувати про причини успіхів і невдач інших людей…..

Дослідження рівня емпатійних тенденцій ( за І. Юсуповим)

Дослідження емоційного відгукування школярів (А. Мехрабієва і Н. Ейштейна) Тест (А. Мехрабієва і Н. Ейштейна) допомагає визначити рівень емпатичних тенденцій (див. додаток Б). Кожному учаснику дослідження видається тест-опитувальник, який містить 33 твердження, котрі відображають ті чи інші ситуації, що можуть викликати співчуття, співпереживання під час спілкування та взаємодії з людьми, з продуктами їх діяльності, з живою або неживою природою. Крім цього, кожен отримує бланк відповідей з нумерацією відповідних опитувальнику тверджень і два варіанти можливих відповідей: „Так” і „Ні”. Бланки для відповідей бажано не підписувати, а певним чином пронумерувати, щоб потім визначити респондента, збільшивши при цьому його довіру. Відповіді зіставляються з ключем і підраховують кількість збігів: Згоден „+” 1, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 25, 26, 27, 29, 31 Не згоден „–” 2, 3, 4, 6, 11, 13, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 28, 30, 32, 33. Отриману загальну кількість збігів (суму балів) проаналізовують, порівнявши свій результат з показниками, представленими нижче:

Тест-опитувальник 1. Мені стає прикро, коли я бачу, що незнайома людина почувається серед інших людей самотньо. 2. Люди перебільшують здатність тварин розуміти, хвилюватись та переживати. 3. Мені неприємно, коли люди не вміють стримуватися і відкрито проявляють свої почуття…….   Рівеньемпатичнихтенденцій   Високий Середній Низький Дуженизький Хлопці 33 – 26 25 – 17 16 – 8 7 – 0 Дівчата 33 – 30 29 – 23 22 – 17 16 – 0

„Незакінчені речення” Т. П. Гаврилової Для визначення домінуючої емпатії Т.П. Гавриловою було створено методику „Незакінчених розповідей”.Стимульний матеріал подається у вигляді розповідей, у яких описуються схожі конфліктні ситуації, але умови конфлікту від розповіді до розповіді змінюються. Побудовані розповіді таким чином, що один із персонажів – винуватець конфлікту, а другий (головний герой) – потерпілий. Головний герой всіх розповідей – дитина, а його противник тварина, дорослий чи інша дитина Розповідіь для проведення діагностики здатності до емпатії 1. Моя бабуся захворіла і приїхала до нас. Ми турбуємося про неї. Я дуже хочу мати собачку, але бабуся не любить собак. Одного разу повертаючись зі школи, я побачив мокрого від дощу чорненького песика. Я приніс його додому, висушив, нагодував. Він так лагідно лизав мені руку, вертів хвостиком, лащився і вдячно повискував. Я вирішив: нехай він живе у нас. Вранці я прокинувся і побіг до ванної, де спав мій друг, але його там не було. Бабуся вигнала його на вулицю. Хоч на дворі сіяв дрібний дощ...

Загальні висновки Проблема емпатії – одна з найскладніших у психологічній науці, через невловимість цього феномена для дослідників, про що свідчить розмаїття у визначення її суті, механізмів, функцій, та її важливої ролі у моральному розвитку особистості. Накопичений матеріал потребує певної систематизації, узагальнень та доповнень. Емпатію розуміємо як моральну якість, яка розвивається в залежності від рівня розвитку особистості, її здатності розуміти стан іншого, тісно пов'язана з психологічними новоутвореннями та соціогенними потребами людини і існує в двох основних формах свого прояву – пасивного споглядання (співчуття) і активної дії (співпереживання). Емпатійність – це стала особистісна якість, що виявляється у здатності до співпереживання, співчуття та у гуманних вчинків стосовно будь-яких осіб (істот), які потребують підтримки та (або) сприяння. 2. Основними механізмами емпатії є: емоційне зараження, ідентифікація і проекція.

3. У молодшому шкільному віці у дітей переважають два види емпатії: співпереживання (тобто переживання суб’єктом тих почуттів, які переживає інший, через ототожнення з ним) та співчуття (тобто переживання суб’єктом, з приводу почуттів іншого, інших, відмінних почуттів). 4. Для дослідження емпатії у школярів застосовуються такі методичні засоби, як опитувальники. Опитувальники для дослідження емпатії відносяться до класу методологічних засобів психодіагностики – опитувальники оцінки емоційно-вольових якостей особистості. Для дослідження емпатії нами було описано наступні методики: Дослідження рівня емпатійних тенденцій (за І. Юсуповим); Дослідження емоційного відшукування школярів (А. Мехрабієва і Н.Ейштейна); „Незакінченні розповіді” Т.П. Гаврилової.

Дякую за увагу!!!