Презентація на тему:
світовий океан

Зміст 1. Вода 2. Що таке Світовий океан? 3. Океан – безперервна водна оболонка Землі 4.Океан – годувальник людини 5. Проблеми використання Світового океану 6.Цикл води в біосфері 7. Забруднення світового океану 8. Вирішення проблем Світового океану

Вода 2/3 поверхні Землі покриті водою! Вода - друга по важливості речовина на Землі після кисню. Без води людина може прожити всього три дні. Вода необхідна для розвитку рослин, які виробляють кисень; для тварин, які цей кисень споживають; людей, які все псують. Одна з найбільш ймовірних теорій про походження життя на Землі говорить, що "життя вийшло з води", тобто найпростіші організми утворені саме у воді. В процесі еволюції вони стали більш складними та організованими. Вода - основа життя на Землі.

Всім добре відомо, що рання стадія ембріона людини має зябра, що доводить той факт, що людина раніше була тісно зв'язана з водою, і що вона має загального предка з багатьма морськими тваринами. Це також підтверджує незвичайна схожість ембріонів різних тварин та людини. Світовий Океан, як колосальне скупчення води, сприяє життю на Землі. Тим паче, що основний відсоток кисню на Землі виробляють не ліси, а синьо-зелені водорості, які живуть в океані.

Що таке Світовий Океан? Судячи з фотографій, зроблених з космосу, нашій планеті більше підійшла би назва "Океан". Як відомо, на Землі є три основні океани: Тихий, Атлантичний і Індійський. Антарктичні та арктичні води теж вважаються океанами. Тихий океан за своєю площею більший за всі материки разом узяті. Ці 5 океанів становлять собою не обособлені водні басейни, а єдиний океанічний масив з умовними межами.

Океан – безперервна водна оболонка Землі Назва "океан" походить від імені міфічної річки Океан, яка за уявленнями вавілонян і єгиптян омивала плоский диск суші. У міру накопичення географічних знань стало ясно, що материки омиває не річка, але назва "Океан" збереглася.

Російський географ Ю.М. Шокальський (1856—1940 р.р.) назвав усю непреривну оболонку Землі Світовим океаном. Це сучасне означення. Але крім того, що колись усі материки піднялися з води, в ту географічну епоху, коли всі континенти вже в основному складалися і мали риси близькі до сучасних, Світовий океан панував майже над всією поверхнею Землі. Це був період Вселенського потопу. Свідоцтвом його дійсності є не тільки геологічні і біблейські джерела. До нас дійшли письмові джерела - шумерські таблички, розшифровки записів жерців Древнього Єгипту. В європейській частині нашого материка водяний покрів сягав 2 метрів, а на території сучасного Китаю - близько 70-80 см.

Океан - годувальник людини Здавна люди ловили рибу, полювали морських тварин, споживали ракоподібних та молюсків. Океан становить собою величезну комору природних ресурсів, які за своїм потенціалом можуть зрівнятися з ресурсами суходолу. Це, по-перше, морська вода, запаси якої колосальні - 96,5% всього об'єму гідросфери. Крім того, морська вода - своєрідна "жива руда", що містить в собі 75 хімічних елементів. Морська вода також є джерелом солі, магнію, брому, йоду. Щодо мінеральних ресурсів, то найбільше значення мають нафта і природний газ. Добуток нафти ведеться в Мексиканському і Перському басейнах, Північному морі, у берегів Аляски. Але головне багатство глибоководного ложа Океану - залізомарганцеві конкреції (містять більше 30 різних металів), які найбільшу площу займають в Тихому океані. Далі енергетичні ресурси, потенціал яких величезний. Сумарна потужність припливів оцінюється в 1-6 млрд. кВт. Росія займає одне з перших місць в світі по потенційним запасам припливної енергії. Особливо вони великі на узбережжях Білого, Баренцева та Охотського морів.

Біологічні ресурси охоплюють всі різноманітні рослини і тварини. За підрахунками учених, біологічних ресурсів Світового океану вистачило б для того, щоб прогодувати по меншій мірі 30 млрд. чоловік. Вірно й те, що риба, багата білком і бідна на холестерин, повинна стати їжею майбутнього. Більш як 85% морської біомаси, що використовується людиною, належать рибі. Інша частина припадає на долю молюсків, ракоподібних і деяких морських ссавців. І вже зовсім мізерна доля припадає на водорості. Світовий океан щорічно дає 20% білкової їжі людства. Морепродукти використовуються як сировина для отримання висококалорійного борошна для тваринництва. До числа найбільш продуктивних морів відноситься Норвезьке, Берингове, Охотське та Японське моря. В останні десятиліття в світі все більше розповсюдження знаходить розведення деяких видів організмів на штучних морських плантаціях. Ці промисли отримали назву марікультура.

Проблеми використання Світового океану Світовий океан завжди грав важливу роль в спілкуванні країн і народів. По мірі розвитку НТП всебічне використання і освоєння Світового океану прийняло зовсім інші масштаби. Але людина не зуміла зберегти рівновагу Світового океану і тому виникають різні проблеми, пов'язані зі Світовим океаном.

По-перше, загострення глобальної енергетичної і сировинної проблеми призвело до виникнення морської гірнодобувної і хімічної промисловості, морської енергетики. Досягнення НТР відкривають перспективи для подальшого збільшення добутку нафти та газу, залізомарганцевих конкрецій, для добутку з морської води ізотипу водню, для будови гігантських припливних електростанцій, станцій опріснення морської води. По-друге, загострення глобальної продовольчої проблеми підвищило інтерес до біологічних ресурсів Світового океану, які є величезними. Недаремно кажуть, що риба стане "куркою майбутнього". Додатковим великим ресурсом є розвиток марікультури. По-третє, поглиблення міжнародного географічного поділу праці, швидкий ріст світової торгівлі супроводжуються збільшенням морських перевезень. Це, в свою чергу, викликало просування виробництва і населення до моря і бурний розвиток ряда приморських районів. Так, більшість великих морських портів стали промислово-портовими комплексами, для них характерні такі галузі, як суднобудівництво, нафтопереробка, нафтохімія, металургія, а останнім часом почали розвиватися найновіші галузі.

В даний час проблема забруднення водного середовища є дуже актуальною, тому що зараз люди починають забувати всім відомий вислів «вода - це життя». Без води людина не може прожити більше трьох діб, але, навіть розуміючи всю важливість ролі води в його житті, він все одно продовжує завдавати шкоди водним об'єктам, безповоротно змінюючи їх природний режим скиданнями і відходами. Основна маса води зосереджена в океанах. Випаровується з його поверхні вода дає живлющу вологу природним і штучним екосистемам суші. Чим ближче район до океану, тим більше там випадає опадів. Суша постійно повертає воду океану, частина води випаровується, частина збирається ріками, у які надходять дощові і снігові води. Обмін вологою між океаном і сушею вимагає дуже великої кількості енергії: на це витрачається до 1/3 того, що Земля отримує від Сонця. 

Цикл води в біосфері до розвитку цивілізації був рівноважним, океан одержував від рік стільки води, скільки витрачав при її випаровуванні. Якщо не змінювався клімат, то не міліли річки і не знижувався рівень води в озерах. З розвитком цивілізації цей цикл став порушуватися, у результаті поливу сільськогосподарських культур збільшилося випаровування з суші. Річки південних районів обміліли, забруднення океанів і поява на його поверхні нафтової плівки зменшило кількість води, що випаровується океаном. Все це погіршує водопостачання біосфери. Беручи до уваги те значення, яке вода має для життєдіяльності людини і всього живого на Землі, ми можемо стверджувати, що вода - одне з найбільш дорогоцінних скарбів нашої планети.

Кожен житель Землі в середньому споживає 650 м кубічних води на рік (1780 літрів на добу). Однак для задоволення фізіологічних потреб достатньо 2,5 літра в день, тобто близько 1 м кубічного на рік. Велика кількість води потрібно сільському господарству (69%) головним чином для зрошення; 23% води споживає промисловість; 6% витрачається в побуті. З урахуванням потреби води для промисловості і сільського господарства витрата води в нашій країні від 125 до 350 літрів на добу на людину (Санкт - Петербурзі 450 літрів, а в Москві 380 літрів). Вода - не тільки умова життя індивідуального організму. Без неї не можливо було б існування біосфери, життя на Землі, оскільки кругообіг речовин і енергії в біосфері можливий тільки за участю води. В ході кругообігу води з поверхні Світового океану щорічно випаровується 453 000 куб. м. води

Забруднення Світового океану Використання Світового океану особливо різко збільшилося в останні десятиліття. В багато разів збільшився об'єм морської торгівлі, помітно виріс тоннаж флоту. В результаті бурного розвитку техніки і технології, розширення міжтериторіального розділу праці різко зросло застосування в господарському обігу ресурси Світового океану, а його проблеми набули глобального характеру. Їх сутність заключається, в тому числі, і вкрай нерівномірному освоєнні Світового океану, в збільшенні забрудненості морського середовища, у використанні його як арени бойових дій.

Щорічно у Світовий океан потрапляє понад 10 млн т нафти і до 20% Світового океану вже покриті нафтовою плівкою. У першу чергу це пов'язано з тим, що видобуток нафти і газу в океанах і морях стала найважливішим компонентом нафтогазового комплекса.В 1993 році в океані видобуто 850 млн т нафти (майже 30% світового видобутку). У світі пробурено близько 2500 свердловин, з них 800 - в США, 540 - в Південно - Східної Азії, 400 - в Північному морі, 150 - в Перській затоці. Ця маса свердловин пробурена на глибинах до 900 метрів. Забруднення Світового океану водним транспортом відбувається по двох каналах: по - перше, морські та річкові судна забруднюють її відходами, одержуваними в результаті експлуатаційної діяльності, і, по - друге, викидами у разі аварій, токсичних вантажів, здебільшого нафти і нафтопродуктів. Енергетичні установки суден (в основному дизельні двигуни) постійно забруднюють атмосферу, звідки токсичні речовини частково або майже повністю потрапляють у води річок, морів і океанів.

Інтенсивна господарська діяльність призвела до зростання забруднення Світового океану. В його води щорічно попадає близько 1 млн. тонн нафти, відходи промисловості, міста, пестициди, синтетичні поверхнево-активні речовини, важкі метали, викид відходів з метою захоронення (дампінг). Також Світовий океан піддається тепловому, екологічному забрудненню; вбивають і знищують морських тварин. Через це багато видів морських тварин загублено для нас назавжди. В основному знищують китів. За останні 400 років в Світовому океані було добуто близько 2,1 млн. китів. Також у океан викидають радіоактивні речовини в контейнерах. А що буде, якщо ядерні відходи виберуть з заточення? Особливо забруднені окраїнні моря: Північне, Балтійське, Середземне, Перська затока.

Нафта і нафтопродукти є головними забруднювачами водного басейну. На танкерах, що перевозять нафту та її похідні, перед кожної чергової завантаженням, як правило, промиваються ємності (танки) для видалення залишків раніше перевезеного вантажу. Промивна вода, а з нею і залишки вантажу зазвичай скидаються за борт. Крім того, після доставки нафтовантажів в порти призначення танкери найчастіше направляються до пункту нового навантаження без вантажу. В цьому випадку для забезпечення належної опади та безпеки плавання танки судна наповнюються баластної водою. Ця вода забруднюється нафтовими залишками, а перед завантаженням нафти і нафтопродуктів виливається в море. Із загального вантажообігу світового морського флоту в даний час 49% впаде на нафту та її похідні. Щорічно близько 6000 танкерів міжнародних флотилій транспортують 3500000000 тонн нафти (2000 р.). У міру зростання перевезень нафтовантажів і аваріях все більшу кількість нафти стало потрапляти в океан. За даними 1988 в усі моря світу було скинуто приблизно 20 млрд тонн сміття. В одне тільки Північне море було скинуто 98000 т покидьків.

Серйозну екологічну загрозу для життя в Світовому океані і, отже, для людини представляє поховання на морському дні радіоактивних відходів (РАВ) і скидання в море рідких радіоактивних відходів (РРВ). Західні країни (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія тощо) і СРСР з 1946р. почали активно використовувати океанські глибини для того, щоб позбутися від РАВ. Рідкі радіоактивні відходи СРСР зливав в далекосхідних морях 1966 по 1991 р. (в основному поблизу півдня - східної частини Камчатки і в Японському морі). Північний флот щорічно скидав в воду 10 000 м кубічних таких відходів. До 2 млн морських птахів і 100 тис морських тварин, у тому числі до 30 тис тюленів, щорічно гинуть, проковтнувши будь - які пластмасові вироби чи заплутавшись в обривках мереж і тросів.

Забруднення нафтою і нафтопродуктами. Призводить до появи нафтових плям, що ускладнює процеси фотосинтезу у воді через припинення доступу сонячних променів, а також викликає загибель рослин і тварин. Кожна тонна нафти створює нафтову плівку на площі до 12 км квадратних. Відновлення уражених екосистем займає 10 - 15 років; Забруднення стічними водами в результаті промислового виробництва, мінеральними і органічними добривами в результаті сільськогосподарського виробництва, а також комунально - побутовими стоками. Веде до евтрофікації водойм - збагачення їх поживними речовинами, що призводить до надмірного розвитку водоростей і загибелі інших екосистем водойм з непроточной водою (озер і ставків), а іноді до заболочування місцевості; Забруднення важкими металами. Порушує життєдіяльність водних організмів і людини; Загрязненіе кислотними дощами. Приводить до закислению водойм і загибелі екосистем; Бактеріальне і біологічне забруднення. Пов'язано з різними патогенними організмами, грибами і водоростями. Світове господарство скидає на рік 1500 км кубічних стічних вод різного ступеня очищення, які вимагають 50 - 100 - кратного розбавлення для додання їм естесвенно властивостей і подальшого очищення в біосфері. При цьому не враховуються води сільськогосподарських виробництв. Світовий річковий стік (37,5 - 45 тис.км кубічних на рік) недостатній для необхідного розведення стічних вод. Таким чином, в результаті промислової діяльності прісна вода перестала бути поновлюваним ресурсом. Радіоактивне забруднення. Пов'язано зі скиданням радіоактивних відходів; Теплове забруднення. Викликається скиданням у водойми підігрітих вод ТЕС і АЕС. Приводить до масового розвитку синьо - зелених водоростей, так званого цвітіння води, зменшенню кількості кисню і негативно впливає на флору і фауну водоймищ; Механічне забруднення. Підвищує вміст механічних домішок;

До 2 млн морських птахів і 100 тис морських тварин, у тому числі до 30 тис тюленів, щорічно гинуть, проковтнувши будь - які пластмасові вироби чи заплутавшись в обривках мереж і тросів.

В останні роки виправдовується прогноз французького океанолога Жак-Іва Кусто, що зі збільшенням забруднення океану знизиться його біологічна продуктивність. Сигналом лиха стало зменшення відлову анчоусів у берегів Перу в 3 рази.

Охорона Світового океану В 1983 році увійшла в силу міжнародна Конвенція по запобіганню забруднення морського середовища. У 1984 році держави Балтійського басейну підписали в Гельсінкі Конвенцію із захисту морського середовища Балтійського моря. Це було перше міжнародне угоду на регіональному рівні. В результаті проведеної роботи вміст нафтопродуктів у відкритих водах Балтійського моря знизилося в 20 разів у порівнянні з 1975 роком. У 1992 році міністрами 12 - ти держав та представником Європейської спільноти була підписана нова Конвенція з охорони середовища Балтійського моря.

У 1972 році була підписана Лондонська конвенція, яка забороняє скидання на дно морів і океанів радіоактивних та отруйних хімічних відходів. До цієї конвенції приєдналася і Росія. Військові кораблі відповідно до міжнародного права в дозволі на скид не потребують. У 1993 р. заборонено скидання рідких радіоактивних відходів у море. У 1982 р. III Конференція ООН з морського права прийняла Конвенцію з мирного використання Світового океану в інтересах всіх країн і народів, яка містить близько 1000 міжнародно - правових норм, що регламентують всі основні питання використання ресурсів океану. Кожен зобов'язаний зберігати природу й довкілля, бережно ставитися до природних багатств.

Проблеми Світового океану - це проблеми екологічні, економічні, соціальні, технічні. І від того, наскільки людина розумно їх вирішить, залежить її майбутнє.