Презентація на тему:
"Садово – паркове мистецтво.Версаль"

Садово – паркове мистецтво. Версаль.

Садово-паркове мистецтво Садо во-па ркове мисте цтво (або садо во-па ркова архітекту ра) — мистецтво створення декоративних садів, парків та інше. Ділянок зелених насаджень, призначених для естетичного поліпшення краєвиду і для відпочинку населення.

Садово-паркове мистецтво Використовуються рослинність, рельєф та інші природних елементи як основні компоненти при створенні певних художніх образів, які міняються внаслідок сезонної зміни вигляду живих будівельних матеріалів, котрими є декоративні і плодові рослини.

Парк Парк — це спеціальна обмежена природна чи штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку. В побуті слова «парк» та «сад» далеко не розійшлися. Тому широко використовується словосполучення «садово-паркове мистецтво». Однак сад існує для постачання фруктів, тоді як парк може мати садову ділянку, а може не мати її. Софіївський парк в Умані

Історія парків Перші парки у світі існували ще в Стародавні часи. Знамениті Висячі Сади Семіраміди можна вважати одним із перших парків.

Історія парків У другій половині XVI століття засновано найстаріший парк в Україні — Єзуїтський (тепер парк ім. І. Франка) Парк ім. І. Франка зараз

Парки середньовіччя Парки доби бароко Стрийський парк у Львові – типовий представник середньовічних парків. На фото – вигляд зараз. Парк і палац в місті Трір (Німеччина) – представник парків доби бароко.

Типологія парків

Відомі парки Італійський парк (Підгірці) Замковий сад (Жовква) Митрополичі сади (Львів)

Створення власного парку

Створення власного парку

Версаль Верса ль  — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Іль-де-Франс, адміністративний центр департаменту Івлін. Населення — 86 110 осіб (2010). Муніципалітет розташований на відстані близько 17 км на захід від Парижа.

Географія Комуна Версаль розташована за 19 км на південний-захід від Парижа. Хоча Версаль і є адміністративним центром департаменту Івелін, він розташований не у його центрі а на кордоні з департаментом О-де-Сен. Версаль межує з комунами — на півночі це Рокенкур і Ле Шасне, на заході — Байлліта Сен-Сір-л'Еколь, на півдні — Гуйанкур, Бюк та Жої-ен-Жоса, а на північному сході з трома комунами департаменту О-де-Сен: Вокрессон,Марн-ла-Сокетт та Віль-д'Авре. Комунальна територія знаходиться на вапняковому болотистому плато. На цій території знаходяться дві невеличких річки — Марівель, що впадає у Сену біля Севра та Ґаллі, що впадає у Мольдру поблизу Бейена. Русла цих річок були змінені під час будівництва Великого каналу для парку Версальського палацу.

Собор Святого Людовика. Фасад.

Внутрішній вигляд собору Святого Людовика.

Фасад церкви Нотр-Дам.

Хоча територія комуни сильно урбанізована, але зелені території та парки займають приблизно 50% комуни. Крім садів, які розташовані у місті ці ділянки включають парк Версальського палацу, який займає західну частину комуни, Версальський ліс на півдні і частину лісу Фоссе-Репозе на кордоні комуни. Забудована частина Версалю поділяється на 6 кварталів: Квартал Шантьє (з вокзалом такого ж імені); Квартал Сен-Луї, що веде до замку і включає також собор св. Людовика; Квартал Нотр-Дам, що розташований семитрично до кварталу Сен-Луї. На його території знаходиться церква Нотр-Дам-де-Версаль; Квартали Монтройль, Поршефонтан, Клайньї-Ґлайтіньї забудовані жилими будівлями.

Деякі старі квартали насьгодні вже не існують. Основне транспортне сполучення відбувається завдяки національній автостраді (колишнє департаментське шосе 10). У Версалі ця автострада закінчується на Пляс-д'Арм під іменем Паризького проспекту, а потім продовжується на захід обходячи замковий парк. Іншими важливим автомагістралями є: На півночі — автострада А13 (Нормандська), чиї розв'язки 5 та 6 ведуть до Версалю. Вона продовжується автострадою А12, що обходить комуну з заходу. На півдні шосе 286, що проходить вздовж кварталу Саторі і з'єднує автостраду А86 з мостом Кольбер. На сході будується західна ділянка автостради А86 у вигляді багаторівневої розв'язки, що має бути здана у експлуатацію у 2009 р. Також комуна має 5 залізничних пасажирських вокзалів — Версаль-Шантьє, Версаль-Рів-Друа, Монтройль, Версаль-Рів-Ґоше та Поршефонтан. Завдяки цим станціям Версаль має гарне сполучення із Парижем. Найважливіший з них це вокзал Шантьє, що знаходиться у центрі важливого залізничного вузла. Він має бути посилений у майбутньому відкриттям т.зв. лінії Великого кільця, що з'єднає Версаль зСен-Жермен-ен-Лайе

Історія Версаль вперше згадується у 1038 р., коли у хартії абатства Сен-Пер-де-Шартр згадується Гуго Версальський. До 1678 р., коли Людовик XIV вирішує перенести сюди двір Версаль був невеличким селом з багатими дичиною лісами, що його оточували. Із офіційним перенесенням двору 6 травня 1682 р. місто постійно розбудовується та зростає кількість його населення. На час смерті Короля-Сонце воно становило бл. 30000 осіб, і збільшуючись при всіх наступних королях сягнуло 50000 перед Революцією. План міста був одним з найкращих у той час і став прототипом для будівництва, наприклад, Вашингтона.

Демографія Динаміка населення

Міське будівництво Версаль був народжений з бажання короля і забудовувався згідно з чітким планом. Нічого не залишилось від села, що було на місці теперішнього міста. Центром плану є Плас д'Арм — площа перед Версальським замком, на якій сходяться три широких, розташованих віялоподібно, проспекти: у центрі Паризький проспект, проспект Сен-Клу — на півночі та проспект Ско — на півдні. Між цими проспектами розташовані будівлі Королівських стаєнь. Напроти один одного, розділені центральним проспектом знаходяться квартал Сен-Луї з однойменним собором та квартал Нотр-Дам. Міське будівництво у Версалі обмежено великою кількістю різноманітних правил, що викликані існуванням великого «захищеного сектора», що обіймає більшу частину кварталів Сен-Луї та Нотр-Дам. До того ж двома третинами комуни управляють різноманітні державні установи (Громадська організація музею та національного округу Версаля, Національний офіс лісів, армія), отже, муніципалітет повністю відповідальний лише 728 га з 2618.

Основними сферами економіки Версаля є: Туризм, основним об'єктом якого є замок, що приймає 3 мільйони відвідувачів щорічно; Діяльність що пов'язана із державним управліням та роллю Версаля, як префектури і центру судового округу; Діяльність, що пов'язана з національною обороною. Вона розташована в основному у кварталі Саторі. У Версалі знаходиться Торгово-промислова палата Версаль-Валь-д'Уаза-Івелін, яка управляє портом та Торгово-промислової палати регіону Париж-Іль-де-Франс.

Спорт Велоспорт Версаль приймав 16 етапів Тур де Франс між 1958 та 1989 роками, з яких етапи 1961, 1972 та 1973 рр. були гонками переслідування. Веслувальний спорт Веслувальний спорт у Версалі об'єднує асоціація «Cercle Nautique de Versailles», яка була заснована у 1908 р. Організація працює при Великому каналі Версальського палацу і організовує на ньому різноманітні міжнародні та національні змагання з веслування. Регбі Регбі, або, як тоді його називали «футбол-регбі», з'являється у Версалі завдяки Атлетичній асоціації ліцею Гоше, у 1893 р. Насьогодні регбійний спорт розвивається навколо Регбі-клубу Версаля та завдяки шкільним командам (наприклад, Сен-Жан Юльст). Починаючи з 2003 р. батьки зі своїми синами можуть займатись регбі щосуботи у клубі «Регбі батьків та синів». Кінний спорт Кінний клуб Версаля, що налічує бл. 1000 учасників, існує вже більше 50 років і щорічно приймає різноманітні національні, регіональні та департаментські кінноспортивні конкурси. Окрім того у Версалі знаходиться Кінна академія Бартаба, яка розташована у Великих стайнях і займається не тільки підготовкою, але й дає кінні вистави.