Форми крил птахів
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Птахи - це досконалі „літальні апарати“ і форма їхніх крил залежить віл способу життя. У лісових мешканців вони короткі, округлі, що дозволяє їх власникам зручно маневрувати поміж деревами. Морські птахи, навпаки, мають довгі, тонкі крила, за допомогою яких вони легко долають великі відстані. Швидкість польоту птаха-хижака, який помітив жертву згори сягає 240 км/год, тому що притискаючи крила до тіла, той стрімко кидається вниз. Форми крил птахів
Форми крил птахів Політ – головний тип пересування птахів, який допомагає їм живитися, переміщатися в просторі, мігрувати та втікати від хижаків-переслідувачів. Вміння літати вимагає від птахів здатності вирішувати всі життєві завдання, а форми крил обумовлюють властиві їм способи польоту. Від форми крил залежить швидкість польоту, витрати енергії та маневреність.
Планформа крила – це форма його двовимірної горизонтальної проекції, що може бути описана такими параметрами як відносним подовженням і навантаженням на крило. Відносне подовження крила - це відношення розмаху крил та середньої ширини крила (або квадрат розмаху крил, поділений на площу крил). Навантаження на крило - відношення маси птаха до сумарної площі крил. Форми крил птахів
Еліптичні крила короткі та заокруглені, з невеликим відносним подовженням, що дозволяє птахам маневрувати в обмеженому просторі, наприклад в умовах густої рослинності. Такі крила характерні для: лісових хижаків, наприклад, яструба; багатьох горобцеподібних; видам, що уникають хижаків за рахунок швидкого зльоту, наприклад фазанам і куріпкам. Форми крил птахів
Швидкісні крила короткі та загострені, вони мають високе навантаження на крило та забезпечують високу частоту змахів для надання найбільшої можливої швидкості за рахунок значних витрат енергії. Зазвичай такі крила типові для невеликих птахів та характеризуються дуже великою відносною довжиною кисті крила. Цей тип крил характерний для найшвидших птахів, таких як сапсани, серпокрильці та більшість качок, які є рекордсменами швидкості : сапсан розвиває швидкість до 140 км/год - 300 км/год, а голкохвостий серпокрилець - до 170 км/год. Форми крил птахів
Особливим випадком крил цього типу є крила колібрі. Вони мають найбільш відому серед птахів довжину кисті, що складає біля 81% довжини всього крила. Ця частина крила у колібрі найбільш рухома, здатна обертатися навколо своєї осі майже на 180° Форми крил птахів
Крила для ширяння досить широкі та характерні для великих сухопутних птахів, таких як орли, грифи, пелікани і лелеки. Глибокі борозенки на кінцях крил між маховим пір'ям зменшують силу опору повітря, а відносно короткий розмір дозволяє підніматися з поверхні землі без потреби у значному розгоні. Дещо подібні до них крила чапель та ібісів, що зазвичай використовуються для повільного махового польоту. Форми крил птахів
Рожева крячка має крила з низьким навантаженням на крило для повільного польоту, проте вона здатна пірнати за рибою. Крила з високим відносним подовженням є дуже довгими та стрункими, зазвичай вони характеризуються низьким навантаженням на крило та використовуються для повільного польоту, майже ширяння. Такі крила характерні для боривітрів, крячок, дрімлюг та птахів, що здатні переходити на динамічне ширяння над хвилями для збереження енергії, що поширено серед морських птахів. Форми крил птахів
Особливим випадком цього типу є крила гігантських буревісників та альбатросів, найбільш пристосованих до тривалого ширяння. Ці крила характеризуються найменшою відносною довжиною кисті, біля 25% від довжини крила, відмінною будовою махового пір'я кисті та найбільшим числом махових пір‘їн другого порядку - 40. Форми крил птахів
Окремою частиною крила є придаткове крило, розташоване на передньому краю крила, біля основи кисті, та здатне розкриватися уперед та вгору від цього краю. За найпоширенішою версією, його функція подібна до функції передкрилків літака, що використовуються при раптовій втраті швидкості при повільному польоті або гальмуванні при посадці. Хоча інші автори не погоджуються з цією версією. Форми крил птахів
Гіпотеза «бігу за допомогою крил» заснована на спостереженні молодих кекликів та стверджує, що крила отримали свої аеродинамічні функції в результаті потреби швидко бігати по крутих поверхнях, таких як стовбури дерев, або для уникнення хижаків або, навпаки, для несподіваної атаки. Для цього була потрібна сила, що притискає птаха до поверхні. Форми крил птахів
Початок дослідженням польоту птахів заклав ще Арістотель у роботі «Частини тварин». Він вважав, що швидкість пропорційна силі, яка діє на тіло, тому для його руху постійно необхідний «рушій», що рухає тіло, а сам при цьому залишається нерухомим. Поняття інерції, прискорення та аеродинамічного опору тоді ще не були відомі, тому фактично фізика польоту лишилася непоясненою. Форми крил птахів
Лише через два тисячоліття наступний значний крок уперед зробив Леонардо да Вінчі у своїй праці «Про політ птахів». Його замітки, написані у вигляді інструкцій для птахів, докладно описували, що потрібно робити не тільки при рівномірному польоті, але й для злету й посадки, при пориві вітру та в інших ситуаціях. Його зображення детально показували етапи руху частин тіла птахів. Також він запровадив поняття тиску повітря та його змін навколо крил. Проте його роботи про політ птахів довго залишалися маловідомими - їх було опубліковано лише в середині ХХ століття. Форми крил птахів
У праці Джованні Бореллі «Про рух тварин», опублікованій 1680 року, докладно описано анатомію птахів з погляду механіки та збудовано модель, яка пояснювала утворення підйомної сили. Також Бореллі спростував ідею Аристотеля про роль хвоста птахів у регулюванні напрямку польоту. Форми крил птахів
Крила птахів є не лише засобами переміщення в просторі, але й головною відмінною ознакою цього класу тварин. Прикладом є дані малюнки.
Схожі презентації
Категорії