Презентація на тему:
Чарльз Дарвін. Внесок науковця в розвиток екологічної науки

Робота Учениці 11-А класу Брильової Дарини Чарльз Дарвін. Внесок науковця в розвиток екологічної науки

Чарльз Дарвін жив в епоху бурхливого суспільного розвитку, коли природознавство було на підйомі і в науці здійснювалися важливі відкриття. Він народився 12 лютого 1809 в Шрусбері (Великобританія). Чарльз не мав систематичної біологічної освіти (два роки навчався на медичному факультеті в Едінбурзі, а потім впродовж трьох років - у Кембріджському університеті, де в 1831 р. закінчив богословський факультет), але дуже захоплювався природничими науками.

Наприкінці 1831 року по закінченні університету почалася п'ятирічна кругосвітня подорож Дарвіна на експедиційному судні королівського флоту "Бігл". Ця подорож була важливою подією в житті Чарльза, справжньою школою для нього. Інтенсивно працюючи як геолог, палеонтолог, зоолог і ботанік, він зібрав величезний і дуже цінний науковий матеріал, який зіграв виняткову роль в розвитку еволюційної ідеї.

За час подорожі Дарвін побував на острові Тенеріфе, островах Зеленого Мису, побережжя Бразилії, в Аргентині, Уругваї, на Вогняній Землі, в Тасманії, на Кокосових островах і зробив велику кількість спостережень. Йому належить низка цікавих палеонтологічних знахідок. Острів Тенеріфе Кокосові острови

. Проаналізувавши численні факти, Дарвін прийшов до висновку, що вимерлі і нинішні тварини мають спільне походження, але останні істотно змінилися. Причиною цього могли бути зміни, які відбувалися з часом на земній поверхні. Вони ж могли бути і причиною вимирання видів, останки яких знаходять в земних пластах.

Особливо цінний матеріал Чарльз Дарвін зібрав на островах Галапагоського архіпелагу. Дарвіна особливо вразила своєрідність фауни і флори Галапагосів. На архіпелазі зустрічається порівняно небагато видів, але для більшості з них характерна велика кількість особин. Конолофи зустрічаються лише на островах Галапагоського архіпелагу

Дарвін зібрав 26 видів наземних птахів, причому всі вони за винятком одного, зовсім унікальні і більше ніде не зустрічаються! Дарвін довів, що особливості будови дзьоба залежать від характеру їжі цих птахів (насіння рослин, комахи і т.п.).

Перебування Чарльза Дарвіна на Вогняній Землі і зустріч з тубільцями навели його на сміливу думку про тваринне походження людини.

Вивчення структури коралових рифів було основою для розробки Дарвіном теорії утворення коралових островів.

Після повернення з подорожі 2 жовтня 1836 року Дарвін детально обробляє і публікує зібрані геологічні, зоологічні і інші матеріали і працює над розробкою ідеї історичного розвитку органічного світу яка зародилася ще під час подорожі. Понад 20 років настирливо розвиває і обґрунтовує він цю ідею, продовжує збирати і узагальнювати факти, особливо з практики рослинництва і тваринництва.

У 1837 році Дарвін почав вести щоденник, в який заносив дані про породи домашніх тварин і сорти рослин, а також свої міркування про природний відбір. У 1842 році написав перший нарис про походження видів.

В 1859 році Дарвін опублікував працю "Походження видів шляхом природного відбору, або Збереження порід в боротьбі за життя", де показав мінливість видів рослин і тварин, їх природне походження від більш ранніх видів. У 1868 році Дарвін опублікував свою другу працю - "Мінливість домашніх тварин і культурних рослин", до якої увійшло безліч прикладів еволюції організмів.

У 1871 році з'явилася ще одна важлива праця Дарвіна - "Походження людини", де Дарвін привів аргументи на користь тваринного походження людини. Епохальна праця Ч.Дарвіна сім разів перевидавалася за життя автора, він швидко став відомий ученим інших країн і був перекладений на більшість європейських мов.

Як цілісне матеріалістичне вчення Дарвінізм здійснив переворот в біології, підірвав позиції креаціонізму і віталізму, здійснив величезний вплив на природничі і суспільні науки, культуру в цілому.

Проте ще за життя Дарвіна, разом з широким визнанням його теорії, в біології виникли різні течії антидарвінізму, що заперечували або різко обмежували роль природного відбору в еволюції і висували як головні сили, що приводять до видоутворення, інші чинники. Полеміка щодо основних проблем еволюційного вчення продовжується і в сучасній науці.