Презентація на тему:
Життєвий шлях Д.І.Менделєєва

«Всего более четыре предмета составили моё имя, периодический закон, исследование упругости газов, понимание растворов как ассоциации и „Основы химии“. Тут моё богатство. Оно не отнято у кого-нибудь, а произведено мною…». Життєвий шлях Д.І.Менделєєва

Дмитро Іванович Менделєєв народився 27 січня (8 лютого) 1834) року в селі Верхні Аремзяни недалеко від Тобольська в сім’ї Івана Павловича Менделєєва,який в той час займав посаду директора Тобольської гімназії і училищ Тобольського округа. Дмитро був в сім’ї последним, сімнадцятою дитиною, з яких вісім вмерли ще в дитинстві (трьом з них батьки навіть не встигли дати ім’я).

Його дід по батьківській лінії, Павло Максимович Соколов, був священником села Тихомандриці Вишневолоцького Вишневолоцького повіту Тверської губернії, і тільки один з чотирьох його синів, Тимофій, зберіг прізвище батька, але як принято було в той час серед духовенства після закінчення семінарії трьом синам П. М. Соколова були дані різні прізвища: Олександру — Тихомандрицький (за назвою села), Василю — Покровський (по приходу, в якому служив Павло Максимович), а Іван, батько Дмитра Івановича, отримав прізвище сусідніх поміщиків Менделєєвих (сам Дмитро Іванович так пояснював його походження: «…дана отцу, когда он что-то выменял, как соседний помещик Менделеев менял лошадей»). Іван Павлович Менделєєв — батько Д. И. Менделєєва.

Закінчивши в 1804 році духовне училище, батько Дмитра Івановича Іван Павлович Менделєєв вступив на філологічний відділ Головного педагогічного інституту. В грудні 1818 року він був призначений директором училищ Тамбовскої губернії. З літа 1823-го по листопад 1827-го року сім’я Менделєєвих жила в Саратові, а в подальшому — повернулись до Тобольську, де Іван Павлович отримав посаду директора Тобольскої класичної гімназії. В рік народження Дмитра Іван Павлович осліп, що вимусило його вийти на пенсію. Для видалення катаракти він в супроводі дочки Катерини відправився до Москви, де в результаті вдалої операції лікаря Брассе йому було повернено зір. Але повернутися до работи він вже не зміг, і сім’я жила на його невелику пенсію. Марія Дмитрівна Менделєєва (дівоче прізвище Корнильєва), мати Д. И. Менделєєва

Дитинство Д. І. Менделєєва співпало з періодом перебування в Сибіру ссильних декабристів. А. М. Муравьйов, П. Н. Свистунов, М. А. Фонвізін жили в Тобольскій губернії. Сестра Дмитра Івановича, Ольга, стала дружиною бувшого члена Північної спілки Миколи Володимировича Басаргіна, і вони долгий час жили в Ялуторовські поряд з І. І. Пущиним, разом з яким вони надавали сім’ї Менделєєвих допомогу, яка стала доречною після смерті Івана Павловича. Також великого впливу на світогляд майбутнього вченого здійснив його дядько В. Д. Корнільєв ,у нього неодноразово і під час тривалого перебування в Москві жили Менделєєви. Василь Дмитрович бул управляючим у князів Трубецьких, і його будинок на Покровці був часто відвідуваний багатьма представниками культурного середовища, в числі яких на літературних вечорах бували літератори: Ф. Н. Глинка, С. П. Шевирьов, И. И. Дмитрієв, М. П. Погодін, Е. А. Баратинський, Н. В. Гоголь,

Дмитро Іванович був одружений двічі. В 1862 р. Одружився з Феозвой Микитівною Лещевою, уроженкою Тобольська (Пасербиця відомого автора «Конька-Горбунька» Петра Павловича Єршова). Дружина (Фіза) була старша його на 6 років. В цьому шлюбі народилось три дитини: донька Марія (1863 г.) — вона померла в дитинстві, син Володя (1865—1898) і донька Ольга (1868—1950). В кінці 1870 гг. Дмитро Менделєєв шалено закохався в Ганну Іванівну Попову, доньку донського козака із Урюпинська. В другому шлюбі у Д. І. Менделєєва народилося четверо дітей: Любов, Іван і близнюки Марія і Василь. Д. І. Менделєєв був тестем російського поета Олександра Блока, який був одружений на його доньці Любові.

Хроніка творчого життя вченого 1847 — вступив в тобольску гімназію. 1855 — закінчив фізико-математичний факультет Педагогічного інститута в Санкт-Петербурзі. 1855 — старший учитель природничих наук Сімферопольської чоловічої гімназії. 1855—1856 — старший учитель гімназії при Ришельєвському ліцеї в Одесі. 1856 — захистив дисертацію  — 10 жовтня присвоєна вчена ступінь магістра хімії. 1857 — 9 січня затверджений в званні приват-доцента Петербургського університету по кафедрі хімії. 1857—1890 — викладав у Петербургському університеті (з 1865 року — професор) 1859—1861 — знаходився в науковому відрядженні в Гейдельберзі

1860 — 3—5 вересня приймає участь в першому Межнародному хімічному конгресі в Карлсруе. 1865 — 31 січня на засіданні Ради фізико-математичного факультету Санкт-Петербургського університету захистив докторську дисертацію «О соединении спирта с водой», в якій були закладені основи його учення про розчини. Приймав участь в разробоці технологій запущеного в 1879 році першого в Росії завода по виробництву машинних масел в селищі Костянтинівський в Ярославскій губернії, який нині носить його ім’я. 1890 — покинув Петербургський університет

1893 рік — працював на хімічному заводі П. К. Ушакова (вподальшому — імені Л. Я. Карпова; п. Бондюжский, тепер м. Менделєєвськ) використав виробничу базу завода для отримання бездимного пороху (піроколлодія). 1899 — очолює Уральську експедицію, яка мала за мету стимуляцію промислово-економічного розвитку края. 1900 —приймає участь в роботі Всесвітньої виставки в Парижі; ним написана перша на російській мові — велика стаття про синтетичні волокна «Вискоза на Парижской выставке», 1905 — вступив в Союз Російського Народу.

Існує розповсюджена думка, що свою таблицю періодичних елементів Д. І. Менделєєв побачив уві сні. Це не так. Періодичний закон являється результатом багаторічної праці. Одного разу на питання, як він відкрив періодичну систему, Менделєєв відповів: «Я над ней может быть двадцать лет думал, а вы думаете: сидел и вдруг… готово» Д. І. Менделєєв. Перший рукописний варіант періодичного закону. 18 лютого 1869 року.

1869—1871 роках Д. І. Менделєєв ввів поняття про місце елемента в Періодичній системі як сукупність його властивостей в співставленні з властивостями інших елементів. В 1900 році Дмитро Іванович Менделєєв і Уільям Рамзай прийшли до висновку про необхідність включення в Періодичну систему елементів особливої, нульової групи благородних газів. Обкладинка першої публікації Д. І. Менделєєва «Хімічний аналіз ортита із Фінляндії». 1854

Повітряна куля «Російський», на якому Д. І. Менделєєв 7 серпня 1887 року здійснив політ для спостереження повного сонячного затемнення. В 1875 році він розробив проект стратостата об,ємом біля 3600 м³ с герметичною гондолою, Влітку 1887 року Д. І. Менделєєв здійснив свій відомий політ

Льодокіл, сконструйований на початку XX ст. Д. І. Менделєєвим. Модель за кресленнями вченого виконана під 1870-х років, Д. І. Менделєєв займався вивченням опору середовища

Д.І.Менделєєв у відрядженні , яке було присвячене перебудові уральських гірських заводів

Учасники II Метеорологічного конгресу. Рим. 1879. Д. І. Менделєєв у верхньому ряду — третій зліва

Менделєєв залишив більше 500 друкованих праць. Він є автором фундаментальних досліджень з хімії, хімічної технології, фізиці, метрології, повітроплаванню, метеорології, сільського господарства , економіки та ін.

Дякуємо за увагу