Леонід Глібов-український Езоп.
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Коротка біографія При народженні: Леонід Іванович Глібов Дата народження: 5 березня 1827 Місце народження: село Веселий Поділ Хорольського повіту Полтавської губернії Дата смерті: 10 листопада 1893 (66 років) Місце смерті: Чернігів
Дитячі роки Народився у селі Веселий Поділ Хорольського повіту. Його батько, Іван Назарович Глібов, був управителем кінськими табунами в маєтку поміщика Гаврила Родзянки. Дитинство провів у селі Горби Кременчуцького повіту, куди з Веселого Подолу перейшов на роботу його батько, забравши з собою сім`ю.
Ніжинський ліцей Ніженський ліцей вищих наук князя Безбородька, де він вчиться впродовж 1849 - 1855 років. Під час навчання в 1853 році на сторінках неофіційного відділу "Черниговских губернских ведомостей" він друкує близько тридцяти українських байок, започаткувавши новий напрям у своїй творчості
Перші проби пера Уже в перших класах гімназії він починає писати вірші російською мовою: його перша відома нам поезія "Сон" датована 1841 р. Частина написаних у гімназії поезій була надрукована 1847 р. в Полтаві окремою книжкою "Стихотворения Леонида Глебова". Замість очікуваних лаврів, перша книжка принесла авторові лише неприємності - інспектор гімназії зробив Глібову "внушение" та пригрозив карцером.
Захисник прогресивних педагогічних методів та ідей Після закінчення ліцею (1855) Глібов працює вчителем історії та географії в Чорному Острові на Поділлі, а з 1858 р. — у Чернігівській чоловічій гімназії, гаряче захищає прогресивні педагогічні методи. Навколо сім'ї Глібова групується чернігівська інтелігенція. 1861 р. письменник стає видавцем і редактором новоствореної газети «Черниговский листок». На сторінках цього тижневика часто з'являлися соціально гострі, спрямовані проти місцевих урядовців, поміщиків-деспотів, проти зловживань судових органів матеріали. За зв'язки з членом підпільної організації «Земля і воля» І. Андрущенком у 1863 р. Глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено над ним поліцейський нагляд.
Активна творча праця Два роки поет живе у Ніжині, а 1865 р. повертається у Чернігів і деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З 1867 р. він стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-„метелики“, друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей.
Шляхами творчості Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863 р., але майже весь тираж її був знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром. У 1872 р. вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а 1882 р. — третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони.
Друковані твори Першу збірку віршів «Стихотворения Леонида Глебова» він опублікував у Полтаві 1847 р. В українській літературі виступив 1853 р., надрукувавши кілька байок у «Черниговских губернських новостях». Відтоді його твори вміщувались у петербурзькому журналі «Основа», галицьких — «Зоря», «Дзвінок» та ін. 1863 р. у Києві видано збірку «Байки Леоніда Глібова». 1867 р. Редагує «Земский сборник Черниговской губернии». У країні Діяв Валуєвський указ, за яким заборонялося друкувати книги і газети українською мовою. Тільки в 1872 р. А. Глібову вдається видати у Чернігові другу книжку «Байок», а в 1876—1883 рр. видав книжки-метелики «для народного читання». З ліричних поезій найвідомішими є «Журба» («Стоїть гора високая»), що стали народними піснями.
Перші друковані видання У виданні, подано такі байки: «Там хороше, де нас нема», «Ягня», «Хазяйка і Челядки». Рік: 1903 Сторінок: 16
Видання початку XX ст. Байки Глібова видані у Херсоні, кооп. т-ва «Укр. книгарня». 1918 рік. Упорядник: С. Шульгин
До збірки ввійшло краще з творчої спадщини видатного українського поета Л. І. Глібова (1827—1893) — його байки, що здобули широку популярній у народі. 1979
Вислови,що стали народними Здається, байка просто бреше, А справді - правду ясну чеше. Коли любиш — люби серцем, а не язиком. Є каяття, та вороття немає Панібратство шкодить І доброго нінащо зводить. Іноді з’їси і не доволі, Зате живеш на волі. Дурний порядок – дурне й діло. З грошима й дурні прехороші! Ніколи не хвались, Поки гаразд не зробиш діла. Поки ти чим кому страшний, Усяк тебе і поважає; А тільки як-небудь спіткнись, – Дивись – Хто й поважав, той лає. На те щука в морі, Щоб трусивсь карась.
Літературна спадщина Літературна спадщина Л. Глібова різноманітна й багата. Байкарський доробок Л. Глібова нараховує понад 100 байок. Першу групу складають .переклади криловських творів, другу — оригінальні байки на сюжети й мотиви, запозичені у Крилова та на власні сюжети. В байках 50—60-х років засуджуються кріпосне право, безправне становище людини в експлуататорському суспільстві («Вовк та ягня», «Вовк і Кіт», «Громада» та ін.). Байки 70—90-х років спрямовані проти капіталістичних відносин, прислужництва («Сила», «Солом'яний дід», «Цуцик» таін.).
Картини народного життя в байках поета Письменник спромігся вдихнути нове життя у загалом традиційні сюжетні схеми й тематику, надавши їм колоритних національних рис та актуальних смислових нюансів. Байки письменника формують живу й динамічну картину українського народного життя з його колективним досвідом та мораллю.
Могила у Чернігові Помер 10 листопада 1893 р. в Чернігові, де його й поховано на території монастиря Святої Трійці (вул. Толстого, Болдина гора) .
Найбільша заслуга поета Найбільша заслуга Л. Глібова перед українською літературою в тому, що він продовжував писати рідною мовою, знаходив шлях до читача, у часи, коли було заборонено українське слово, виступав з викриттям національного гніту, проти соціальної несправедливості.
Схожі презентації
Категорії