Презентація на тему:
Позаатмосферна астрономія та астрофізика

Позаатмосферна астрономія та астрофізика

У грудні 2005 року завершився масштабний іжнародний проект «Коронас-Ф», присвячений дослідженням Сонця з використанням фотометра ДИФОС, створеного за участю спеціалістів ГАО НАНУ.  Дані орбітальних досліджень зіставлялися з результатами синхронних наземних спостережень. Отримані результати розширюють теоретичні та експериментальні уявлення фізики Сонця.

Метою міжнародного експерименту «Коронас-Фотон» (ХНУ МОНУ) є продовження комплексних досліджень Сонця на перспективному спеціалізованому супутнику та вивчення впливу сонячної активності в різних діапазонах довжин хвиль на електромагнітну та радіаційну обстановку довкола Землі. Українськими учасниками експерименту розробляється супутниковий телескоп електронів і протонів СТЕП-Ф для вивчення динаміки високоенергетичних заряджених часток магнітосферного та сонячного походження.

Метою проекту «Інтерферометр»  (РІ НАНУ) є спостереження об’єктів ближнього та дальнього космосу за допомогою радіотелескопа РТ-70, який є однією з найбільших у світі антенних систем.  Розроблено та впроваджено на РТ-70 нові елементи сучасного приймально-реєстраційного комплексу сантиметрово-дециметрового діапазонів хвиль, проводиться підготовка телескопа до нових перспективних досліджень (місія «Радіоастрон»).

Проект «Астро» (ГАО НАНУ). Розробляються унікальні прилади для перспективних астрономічних досліджень.  Використання цих приладів дозволить вивчати властивості газово-аерозольного шару планетних атмосфер, безатмосферні тіла Сонячної системи, інтенсивність випромінювання Сонця в УФ-діапазоні, здійснювати моніторинг Землі. Здійснено підготовку та виготовлення обладнання для проведення лазерного атмосферного комунікаційного супутникового експерименту. Реалізація результатів робіт матиме суттєве значення для дослідження природи кліматичних змін.

Космічна біологія, фізика невагомості, технологічні дослідження

В рамках проекту «Сегмент» проводиться підготовка до реалізації на борту Міжнародної космічної станції циклу космічних експериментів (КЕ) для вивчення впливу невагомості на живі об’єкти, фізико-хімічні процеси та властивості речовин.  Результатом робіт стане отримання принципово нових знань в галузі фізики, біології, медицини, а також створення перспективних космічних і наземних технологій. 

Завдання проектів медико-біологічного профілю «Клітина» і«Космобіологія» (ІБ НАНУ) – вивчення гравічутливості живих істот на різних рівнях їх організації, механізмів адаптації до умов мікрогравітації, розробка космічного обладнання та біотехнологій. У цій області космічної науки Україна посідає одне з провідних місць у світі. У виконанні досліджень задіяно низку профільних організацій Національної академії наук, Академії медичних наук, університети. 

Системні дослідження У рамках проекту «Система» (ІТМ НАНУ-НКАУ) розроблено можливі сценарії розвитку космічної діяльності України, методику оцінки ефективності проектів З(Н)КПУ. Сформовано проект нової Загальнодержавної космічної програми України на 2008-2012 рр. з його економічним обґрунтуванням, проект Програми співробітництва між Україною і Російською Федерацією в космічній сфері.

У проекті «Система-1» (ННК ІПСА НТУУ «КПІ» МОНУ та НАНУ) перспективи розвитку космічної діяльності в Україні розглянуто із застосуванням методології технологічного передбачення. На цій основі розроблено нові концепції побудови сценаріїв майбутнього космічної галузі, створено інформаційну платформу та інструментарій сценарного аналізу у вигляді комплекса математичних, програмних, логічних та організаційно-технічних засобів. 

Роботи за проектом «Освіта»(НЦАОМУ) роблять внесок у вирішення нагальної для галузі проблеми підготовки молодих спеціалістів. Його мета – залучення студентів та старших школярів до роботи над конкретним космічним проектом – створенням українського молодіжного супутника (УМС).