Презентація на тему:
Освітня галузь "Мови і літератури" в новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти

Нормативно-правова база Закон України “Про освіту ” (2010 р.) ; Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти ( 2011 р.) Державний стандарт початкової загальної освіти (2011 р.)

Які Постанови КМУ у зв’язку з цим втратять чинність? Втратить чинність з 1 вересня 2013 р., постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” щодо базової загальної середньої освіти. Втратить чинність з 1 вересня 2018 р., постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” щодо повної загальної середньої освіти.

Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти — з 1 вересня 2018 року.  

Цей Державний стандарт складається із: загальної характеристики складових змісту освіти; Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів II—III ступеня згідно з додатком 1; державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

Держстандарт 2004р. (стара редакція) Держстандарт 2011р. (нова редакція) 70 (інваріантна частина ) 30 (варіативна частина) 50 (інваріантна частина ) 50 (варіативна частина). Старша школа – профільне навчання, диференціація, факультативи Чітка наступність між початковою і базовою школою відсутні Узгодженість Перевантаження, розбалансованість Уведено комунікативну та діяльнісну (прикладну) лінію змісту освіти. Упровадження вивчення іноземної мови та ІКТ у початковій школі. Здоров´язберігаючі технології 2013р. – перейти до реалізації Держстандарту 2011р. Від знаннєвої парадигми до компетентнісної

Базовий рівень визначається обов’язковими вимогами до загальноосвітньої підготовки учнів згідно з цим Державним стандартом, а профільний — навчальними програмами, затвердженими МОНмолодьспортом. Варіативні навчальні програми розробляються з урахуванням потреб різних регіонів і науково-методичних пріоритетів учителя.

Інваріантна складова Базового навчального плану формується на державному рівні і є обов’язковою для реалізації в усіх навчальних закладах. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний. У старшій школі навчання є профільним. Співвідношення навчальних годин для вивчення обов’язкових предметів і предметів, самостійно обраних учнями для профільного навчання, становить орієнтовно 50 на 50 відсотків. Варіативна складова Базового навчального плану формується загальноосвітнім закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів.

Профільне навчання У старшій школі, де навчання є профільним, обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології. Освітня потреба старшокласників у профільному навчанні задовольняється шляхом створення мережі загальноосвітніх закладів різного типу, яка складається з однопрофільних і багатопрофільних ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл, що мають змогу повністю реалізувати профільність навчання, а також професійно-технічних навчальних закладів, коледжів

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного , діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.

Особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей: уміння вчитися; спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична; базові компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна; громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язбережувальна; предметні

Предметні компетентності: комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова, математична, проектно-технологічна, інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична, здоров’язбережувальна

Державний стандарт включає такі освітні галузі: “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”, “Мистецтво”, “Математика”, “Природознавство”, “Технології”, “Здоров’я і фізична культура”, зміст яких послідовно взаємозв’язаний із змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ “МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ”

розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій

Структура ґалузі

Основні завдання галузі в основній школі: формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, іноземних мов, мов і літератур національних меншин, світової літератури, любові до української мови і культури, а також поваги до інших мов і культур; ознайомлення з мовною системою і формування на її основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок; вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та читацької діяльності, різних сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня); формування комунікативної і літературної компетентностей; ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури; формування знань про специфіку художньої літератури як виду мистецтва, розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати літературний твір у літературному та культурному контексті, взаємозв’язку з іншими видами мистецтва; формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків учня; формування гуманістичного світогляду, духовного світу учня, його моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Основні завдання галузі в старшій школі: подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури, засвоєння через мову і літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей, формування духовного світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей; розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати та відстоювати власну думку, вести дискусію, оцінювати життєві явища, моральні, суспільні, історичні та інші проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне ставлення, досягати взаєморозуміння та взаємодії з іншими людьми; удосконалення базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок, узагальнення та поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище і про літературу - як мистецтво слова; вироблення вмінь орієнтуватися у різноманітній інформації українською та іншими мовами, у світі класичної і масової літератури, користуватися сучасними інформаційними комунікаціями (Інтернетом, системою дистанційного навчання тощо), провадити пошуково-дослідницьку діяльність; удосконалення під час провадження дослідницької діяльності навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їх емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури

Змістові лінії мовного компоненту

Завдання змістових ліній мовного компоненту:

Кількість годин на вивчення іноземних мов у навчальних закладах І-ІІІ ступенів за Типовими навчальними планами Тип закладу 1 клас 2 клас 3 клас 4 клас 5 клас 6 клас 7 клас 8 клас 9 клас 10 клас 11 клас ЗНЗ І іноземна мова 1 2 2 2 3 2 2 2 2 3 3 ІІ іноземна мова 2 2 2 2 2 Спеціалізований І іноземна мова 3 3 3 4 5 5 5 5 5 5 5 ІІ іноземна мова 2 2 2 2 2 3 3

Джерела: Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. N 1717 Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 24 Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392 Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. №462 Типові навчальні плани початкової школи, затверджені Наказом МОНмолодьспорт №572 від 10.06.11 року Типові навчальні плани початкової школи, затверджені наказом МОН України від 29.11.2005 р. №682 Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені Наказом МОНмолодьспорт №409 від 03.04.12 року Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. №132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. №66 Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затверджені наказом МОН України від 27.08.2010 р. №834