Презентація на тему:
"Микола Васильович Гоголь"

Микола Васильович Гоголь 1 квітня 1809 4 березня 1852

МарІя Іванівна та Василь Афанасійович

Сім'я Батько письменника, Василь Афанасійович Гоголь-Яновський (1777-1825), слугував при Малоросійському поштамті , в 1805 г. звільнився з чинів коллежського асесора і одружився з Марією Іванівною Косяровською(1791-1868), яка була із сім’ї поміщиків. За приданим, вона була першою красунею на Полтавщині . Заміж за Василя Афанасійовича вона вийшла у віці 14 років. У сім’ї, окрім Миколая, було ще п’ятеро дітей.

Батьківський будинок у Васильївці

Васильївка Дитячі роки Гоголь провів в маєтку батьків Васильївці (інша назва - Яновщина). Культурним центром краю являлися Кибинці, маєток Трощинського (1754-1829), дальнього родича Гоголів, колишнього міністра, обраного в повітові маршали; батько Гоголя виконував у нього обов’язки секретаря. В Кибинцях знаходилась велика бібліотека, існував домашній театр, для якого батько Гоголя писав комедії, будучи також його дерижером та актором.

Ніжин У 1818-1819 Гоголь разом із братом Іваном навчався у Полтавському училищі, а потім у 1820-1821, брав уроки у полтавського вчителя Гавриїла Сорочинського, проживаючи у його квартирі. У травні 1821 вступив у гімназію вищих наук в Ніжині. Там він займався живописом, брав участь у спектаклях – як художник-декоратор і як актор, з особливим успіхом виконував комічні ролі. Випробовує себе у різних літературних жанрах (пише елегійні вірші, трагедії, історичні поеми, повісті). Тоді ж пише сатиру «Дещо про Ніжин, або Дурням закон не писаний » (не збереглось)

Ніжин. Гимназія вищих наук

Петербург Закінчивши гімназію у 1828 р. , Гоголь у грудні разом з іншим випускником Данилевським (1809-1888), їде до Петербургу. Відчуваючи грошову нестачу Гоголь робить перші літературні проби: на початку 1829 р. з’являється вірш «Італія» , а на весні того ж року під псевдонімом «В. Алов» Гоголь пише «ідилію в картинах» «Ганц Кюхельгартен». Поема викликала різкі та насішливі відголоси Н. А. Полевого і пізніше співчутливі відголос О. М. Сомова (1830 р.), що посилило тяжкий настрій Гоголя.

Творчість Гоголя поділяється н три цикли

Перший цикл У першому циклі Гоголь намалював норму, ідеал народної мрії про вільну людину, про світле життя людей, ідеал можливого і на землі людського існування, ідеал дещо архаїчний та стихійний, але зв’язаний з нормами життя, відображений в поезії народу.

До першого циклу відноситься збірка повістей «Вечора на хуторі поблизу Диканьки» До збірника входить: «Сорочинська ярмарка» «Майська ніч або утоплениця» «Зникла грамота» «Вечір проти Івана Купала» «Страшна помста» «Ніч перед Різдвом» «Іван Федорович, Шпонька і його тітка» «Зачароване місце»

Другий цикл   В другому циклі два обличчя : заворожуюча картина можливого і жорстока картина існуючого.

До другого циклу відноситься збірник повістей «Миргород». До збірнику входять такі повісті: «Старосвітські поміщики» «Тарас Бульба» «Вій» «Повість про те, як посварився Іван Іванович із Іваном Микифоровичем»

Третій цикл У третьому і останньому циклі, у пітербурзьких повістях, Гоголь вже не зображує ідеалів. Гоголь досі знає, що в глибині душі нещасних людей-жертв приховуються можливості воскрешення їх до всього великого; ще більш пристрасно він проповідує відродження словами ненависті до суспільної брехні.

Москва Після довгих подорожей у різних містах та країнах Гоголь переїжджає до Москви. У 1849-1850, Гоголь зачитує глави другого тому «Мертвих душ» своїм друзям. Загальне захоплення стимулює письменника , який працює тепер з подвійною енергією. Весною 1850 року Гоголь намагається вперше та востаннє влаштувати своє сімейне життя – робить пропозицію А. М. Вієльгорській, але отримує відмову.

Будинок №7 на Микитськом бульварі. Тут Гоголь прожив свої останні пять років

Останні місяці життя 1 січня 1852 р. Гоголь повідомляє Арнольді що другий том “Мертвих душ” закінчений. Але в останніх числах місяця виявились ознаки нової кризи, поштовхом до якої була смерть Е. М. Хом’якової, сестри Язикового, людини, духовно близької Гоголю. Його терзають відчуття близької смерті. 7 лютого Гоголь сповідується і причащається, а у ніч з 11 на 12 спалює рукопись 2-го тому. 21 лютого вранці Гоголь помирає у своїй квартирі в будинку Тализіна у Москві.

Похорони письменника відбулися при великій кількості людей на цвинтарі Свято-Данилівському монастиря, а у 1931 рештки Гоголя були перезахоронені на Новодівичему цвинтарі. Колишня могила Н. В. Гоголя в Свято-Данилівському монастирі у Москві.

Могила Гоголя на Новодівичему цвитнарі