X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Микола Гоголь. Повість “Тарас Бульба”. Гоголь і Україна. Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності і козацької звитяги в боротьбі за рідну землю

Завантажити презентацію

Микола Гоголь. Повість “Тарас Бульба”. Гоголь і Україна. Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності і козацької звитяги в боротьбі за рідну землю

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Тема Микола Гоголь. Повість “Тарас Бульба”. Гоголь і Україна. Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності і козацької звитяги в боротьбі за рідну землю.

Слайд 2

Епіграф уроку Переді мною прояснюються і проходять поетичними рядами часи козацтва… Чи малоросійські пісні, які в мене тепер під рукою, навіяли мені їх, чи на душу мою зійшло ясновидіння минулого, тільки я чую багато такого, що нині рідко трапляється… М. Гоголь – С. Шевирьову

Слайд 3

М. В. Гоголь – слово про письменника Микола Васильович Гоголь (1809-1852) – видатний російський письменник. Він народився у с. Великі Сорочинці на Полтавщині і походив із старовинного дворянського роду. Дитячі роки письменника пройшли у Василівці. Навчався у Ніжинській гімназії. Гоголь дуже любив український фольклор, збирав легенди і оповідання про минувшину. Згодом вони лягли в основу багатьох його творів. У 1830 році вийшли у світ “Вечори на хуторі біля Диканьки”, які одразу принесли славу Гоголю. Він увійшов у коло відомих письменників, познайомився з О. Пушкіним, В. Жуковським, О. Дельвігом. Однак далі життєва дорога письменника була тяжкою. Він зазнав матеріальних труднощів, однак найбільше його мучили творчі пошуки. Гоголь багато подорожував. Лише у дорозі він заспокоювався і відчував натхнення. В останні роки життя Гоголь тяжко хворів, страждав від нервового розладу. Митця не стало 21 лютого 1852 року.

Слайд 4

Історія створення повісті “Тарас Бульба” У 1835 р. побачила світ нова збірка М. Гоголя – “Миргород”. Там було вміщено й повість “Тарас Бульба”. Гоголь створював повість “Тарас Бульба”, коли у Василівці і близьких до неї селах ще ходили легенди про козаків. Дома Гоголь чув розповіді про миргородського полковника Матвія Гладкого, котрий повернувся із турецького полону і привів із собою майже двісті визволених із полону козаків. Письменник захоплювався Северином Наливайком, Яковом Остряницею та іншими героями, діяльність яких глибоко вивчав.

Слайд 5

Слайд 6

Історія створення повісті “Тарас Бульба” Повість “Тарас Бульба” вперше видано 1835 року. У 1839-1842 рр. її було значно перероблено. Повість стала самостійним твором і вже не сприймалася як частина збірки “Миргород”. Значно посилена ідея духовної єдності козаків. Вони показані не як банда розбійників чи зібрання лицарів, для яких головне – бійка, а як люди, об’єднані вірою, любов’ю до батьківщини, ідеєю волі. Готуючи до друку друге видання своїх творів у 1851-1852 рр., Гоголь знову вносив деякі зміни до твору. Однак завершити цю роботу він не встиг… Отже, до повісті “Тарас Бульба” Гоголь повертався протягом усього свого життя. Це свідчення того, яке місце посідала Україна в його душі, і якого значення він надавав українській історії.

Слайд 7

Прообрази героїв повісті “Тарас Бульба” Прообразом Тараса Бульби міг бути предок самого Миколи Васильовича Гоголя, Остап Гоголь – полковник Війська Запорозького, гетьман Правобережної України. Він мав двох синів – Остапа і Прокопа, які навчалися спочатку у Львові, а потім у Києві. Старший син козацького полковника загинув від рук поляків під Могилевом у 1671 р., а молодший, як і літературний персонаж, перейшов через три роки на бік ворога. Сам подільський полковник Остап Гоголь мало не загинув під час переправи через Дністер.

Слайд 8

Історія Запорізької Січі Ще у кінці XV — початку XVI ст. на дніпровських островах і за дніпровськими порогами почав селитися біглий люд із Русі — так звані “зимовики”. Зимовики жили в основному тим, що добували мисливством і рибальством. Для захисту від татарських набігів вони будували дерев’яні укріплення — січі. В середині XVI ст. православний магнат Дмитро Вишневецький з метою військових походів на Кримське ханство об’єднав різні казацькі угрупування, а також побудував на острові Мала Хортиця фортецю. Саме з іменем Дмитра Вишневецького історики пов’язують початок об’єднання січей. Центральним органом управління січей став Кіш. Кіш розташовувався за дніпровськими порогами і був недосяжним для коронного війська Речі Посполитої — звідси народилося назва “Запорозька Січ”. Так в XVI ст. з’явилася Запорозька Січ (острови, де вона разташувалася, були за порогами Дніпра) — незалежна військова міні-держава (на зразок Спарти). Проіснувала вона два століття, поки армія імператриці Катерини II її не знищила.

Слайд 9

Запорозька Січ (реконструкція)

Слайд 10

Історія Запорозької Січі Козаки – український лицарський орден, що складався з професійних воїнов, тобто еліта. Їхня місія – захист земель селян, купців, правителів. Серед них не було свинопасів, гречкосіїв. У випадку війни ті приєднувались до загонів козаків, озброюючись косами, вилами, ножами. Але на Січ не допускалися і не мали права голосу на Раді. Козацька старшина — вся з багатих знатних родів. Щоб записатися в козаки на Січі, претендент повинен був відповідати ряду вимог, наприклад — бути православної віри і не одруженим. Населення Запорожжя було чоловічим; жінок на Січ не допускали ні під яким приводом. Весною і літом чисельність козаків на Січі досягала від двох до шести тисяч. На зиму ж козаки, як правило, розходилися по “волостям”, а в самій Січі залишалось до тисячі козаків для охорони фортеці. Жили козаки практично в спартанських умовах. На Січі було 38 куренів (приблизно, по 50 козаків), в кожному — свій отаман – курінний. Зимою козаки в бій не йшли. В цей час вони займались духовними практиками, зокрема, медитували.

Слайд 11

Слайд 12

Зображення історії у повісті “Тарас Бульба” Запитання для учнів Чи вказує Гоголь точні дати подій у повісті “Тарас Бульба”? Згадки про які століття містяться у повісті? Які реальні імена і події називаються у творі? З якою метою автор уникає точності в описі подій? (У повісті “Тарас Бульба” немає точних дат. Події, описані у творі, могли відбуватися у досить широких межах – з XV до XVII cт. Гоголь зближує історичні часи, він створює у повісті умовний час, в якому сконцентрувалася вся історія українського козацтва.)

Слайд 13

Словникова робота Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття займає проміжне місце між романом та оповіданням. У повісті акцентується увага на аналізі одного чи кількох конфліктів і характерів (яких не так багато, як у романі), на описах. Велику роль у повісті відіграє голос автора або оповідача.

Слайд 14

Виразне читання в особах сцени зустрічі Тараса Бульби з синами Зустріч Тараса Бульби з синами. Малюнок Т. Г. Шевченка

Слайд 15

“А повернися-но сину! Ото кумедний ти який! Що це на вас за попівські підрясники? І отак усі ходять в академії?”

Слайд 16

Бесіда з учнями Чому письменник змінює традицію розпочинати твір з історичної довідки чи опису і починає відразу з діалогу? Що ви помітили незвичайного в цьому діалозі? Навіщо ж Тарас, який на словах визнає лише єдиний уклад – Запорозьку Січ, віддавав синів у бурсу? Чи дійсно він заперечує науку? Що ми ще дізнаємося про виховання синів Тараса?

Слайд 17

Робота з текстом Запитання та завдання для учнів Як автор підкреслює молодість синів старого Бульби? Як батько глузує з синів? Чому Тарас перевіряє синів на фізичну міць? Хто із синів бився з батьком і як показав себе? Як Тарас оцінює молодшого сина, який не брав участі у бійці? У чому виявляється батькова радість під час зустрічі з синами? Знайдіть у тексті простонародну лексику. Яка життєва філософія Тараса Бульби?

Слайд 18

Зустріч Бульби із синами. Картина невідомого художника ХІХ ст.

Слайд 19

“Та так, хоч ти мені й батько, а як будеш сміятися, то, їй-Богу, одлупцюю!” (Малюнок П. Соколова)

Слайд 20

Робота з текстом Читання опису дому Тараса з коментуванням Як називається цей вид опису? Яка роль інтер’єру в першому розділі повісті? Що в описі інтер’єру є типово українським? Які деталі інтер’єру хати вказують на те, що в ній живе козак? Що ми ще дізналися про звичаї у домі?

Слайд 21

Інтер'єр — в літературі вид опису, змалювання внутрішніх приміщень та предметів, які в них знаходяться і безпосередньо оточують персонажів твору. У художньому творі опис інтер’єру допомагає створити національний колорит. Словникова робота

Слайд 22

Слайд 23

К. Трутовський “Приїзд синів”

Слайд 24

Тарас святкує приїзд синів. Кадр із фільму “Тарас Бульба”

Слайд 25

Бесіда з елементами текстологічного аналізу Чим закінчився перший день перебування молодих бурсаків дома? Чи було це рішення Тараса нерозсудливим і поспішним? Доведіть свою думку. Чи змінив Тарас своє рішення, коли побачив синів? Порівняйте ставлення батька і матері до своїх синів. Хто кого більше любив? Чому розпач дружини не вплинув на Тараса? Зверніть увагу на те, з якою силою змальовано материнські страждання. Як автор ставиться до страждань матері? Якими словами передає своє ставлення?

Слайд 26

М. Дерегус “Мати із синами”