Презентація на тему:
Відношення дитини до свого здоров'я у різних вікових етапах

«Відношення дитини до свого здоров'я у різних вікових етапах» Підготувала практичний психолог ДНЗ №8 «Казка» м. Ковеля Халамай Ірина Миколаївна

Ставлення дитини до свого здоров’я зароджується і розвивається в процесі усвідомлення дитиною себе як людини і особистості.

Спочатку це ставлення проявляється у формі страху, який проявляється в дитини у зв’язку з неприємними маніпуляціями, які проробляють з ними дорослі. У міру накопичення досвіду, почуття страху змінюється почуттям тривожного очікування, а у старших дошкільнят воно змінюється цікавістю.

Ставлення дитини до того, що пов’язано з його хворобою, багато в чому залежить від ставлення до цього явища його батьків. Вони турбуються – турбується дитина і навпаки.

Діти в молодшому віці розуміють, що таке хвороба, але дати елементарну характеристику здоров’ю не можуть. Внаслідок цього ніякого відношення до нього у маленької дитини практично не складається.

У середньому дошкільному віці у дітей формується уявлення про здоров’я як «не хвороби». Ставлення до здоров’я як до чогось абстрактного. У їхньому розумінні бути здоровим – означає не хворіти.

У старшому дошкільному віці, ставлення до здоров’я істотно змінюється. Вони починають співвідносити заняття з фізкультурою із зміцненням здоров’я. У цьому віці діти починають виділяти і психічні і соціальні компоненти здоров’я.

Педагогічний процес передбачає розкриття істотних зв’язків і залежностей, які існують між станом здоров’я людини та її способом життя, рівнем знань про здоров’я, настроєм, стосунками з іншими людьми. Основне завдання навчально-виховної роботи – розвиток у дітей усвідомлення цінності здоров’я і здорового способу життя.

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС СПРЯМОВАНИЙ НА ВИКОНАННЯ ТАКИХ ЗАВДАНЬ: Систематизувати знання дітей про: *фізичну сферу здоров’я (будову тіла, функції органів тіла, засоби збереження здоров’я тощо); *психічну сферу здоров’я (почуття та емоції, керівництво ними); *соціальну сферу здоров’я (залежність стану здоров’я від умов життя; правила поведінки в суспільстві; негативний вплив шкідливих звичок на здоров’я тощо).

Сформувати вміння (навички): *у фізичній сфері здоров’я: самостійно піклуватися про власне здоров’я, орієнтуватися у показниках свого фізичного стану, використовувати знання про функції органів тіла в різних видах діяльності; *у психічній сфері здоров’я: зосереджуватися на приємних спогадах, використовувати їх для покращання настрою, контролювати негативні емоції; *у соціальній сфері здоров’я: оцінювати життєві ситуації, прогнозувати результати діяльності, наслідки поведінки, безконфліктно спілкуватися, піклуватися про хворих, з повагою ставитися до здорових. ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС СПРЯМОВАНИЙ НА ВИКОНАННЯ ТАКИХ ЗАВДАНЬ:

Розвинути установки до: *самостійного виконання оздоровчих процедур; *прояву позитивних емоцій у процесі здоров’я творчої діяльності; *дотримання здорового способу життя. ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС СПРЯМОВАНИЙ НА ВИКОНАННЯ ТАКИХ ЗАВДАНЬ:

Одним із актуальних завдань у практиці роботи дошкільних навчальних закладів є забезпечення кваліфікованої допомоги у наданні дітям знань про основи здоров’я, виробленні навичок збереження, зміцнення і відновлення фізичного, психічного і соціального здоров’я дітей. Важлива місія у цій діяльності належить вихователям дошкільних навчальних закладів.

Навчально-виховний процес з формування у дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров’я педагогам доцільно будувати на таких принципах: науковості (усі відомості, що пропонуються дошкільникам, повинні ґрунтуватися на науковому фактичному матеріалі); доступності (наукова інформація має бути адаптована до сприймання дітьми дошкільного віку, логічно структурована); наочності (інформацію, що надається дітям, доцільно супроводжувати демонстрацією наочного матеріалу, проведенням дослідів, прикладами з життя дітей, літературних джерел, використанням художнього образного слова тощо); системності (нові знання повинні базуватися на загальних знаннях, які вже мають діти, сприяти формуванню в дошкільників уявлень і понять щодо фізичної, психічної та соціальної сфер здоров’я); урахування індивідуальних особливостей дітей (обов’язково враховувати індивідуальні можливості особистості); - активності особистості (теоретичні знання доцільно закріплювати в практичній діяльності, створивши умови для самостійного пошуку дітьми фактичного матеріалу щодо формування складових здоров’я).

Для формування компетентності дітей у сфері фізичного здоров’я необхідно: щоденно планувати і проводити освітню роботу, використовуючи дидактичні ігри, посібники, художні та фольклорні твори, ілюстрації, створювати умови для самостійного визначення дітьми функцій органів тіла, а саме: * проводити досліди, експерименти, * пропонувати для виконання проблемні завдання відповідно до теми, що вивчається під час виконання вихованцями гігієнічних і процедур, у ході сюжетно-рольових ігор „Сім’я”, „Дитячий садок”, „Лікарня”, „Перукарня” закріплювати назви органів тіла і правила догляду за ними.

ПЕДАГОГАМ ДОЦІЛЬНО: кожні два тижні оновлювати комплекс вправ із коригувальної гімнастики та проводити її з дітьми з метою формування правильної постави, зміцнення стоп, м’язів тіла; постійно спонукати дошкільників контролювати поставу в однолітків та рідних, пояснювати вплив постави на стан внутрішніх органів людини; у процесі спілкування доводити вихованцям доречність щоденного виконання фізичних вправ і дотримання рухового режиму, розкривати їх роль у розвитку організму дитини; підтримувати бажання дошкільників організовува- ти рухливі ігри, придумувати власні загально розвивальні вправи; спонукати слабоактивних дітей включатися в ігри, розваги.

Старших дошкільників слід привчати до самостійного виконання загартовуючих процедур, пропонувати виконувати їх з членами родини. Під час щоденних прогулянок акцентувати увагу дітей на властивостях сонця, повітря і води, які сприяють підтримці здоров’я.

ПЕДАГОГАМ ВАРТО: акцентувати увагу дітей на культурі споживання їжі; давати дошкільникам поняття про доцільність дотримання режиму харчування; пояснювати дітям значення окремих продуктів для зміцнення і збереження власного здоров’я; у старших дошкільників доцільно формувати елементарне уявлення про функціонування системи травлення; навчати дітей правилам безпеки життєдіяльності, закріплюючи їхні знання у процесі моделювання життєвих ситуацій здоров’язберігаючого змісту; постійно здійснювати медико-педагогічний контроль за станом фізичного здоров’я вихованців; повідомляти батьків про результати обстеження дітей.

Середовище, у якому перебувають діти, бажано максимально наблизити до домашньої обстановки. Проводити різноманітні заходи, що сприяють збереженню психічного здоров’я дошкільників.

Педагог не повинен залишати поза увагою жодної з проблем, що виникають у дітей і вирішувати їх в індивідуальному порядку, доброзичливо і спокійно.

У роботі з дітьми із заниженою самооцінкою допомагати виділяти власні сильні якості, формувати позитивне ставлення до себе.

Вихователь має надавати дошкільникам можливість за власним бажанням повторювати, моделювати, аналізувати з товаришами ситуації, які сприяють формуванню соціального здоров’я.

Для збагачення досвіду діяльності в колективі і позитивного ставлення до однолітків, доцільно впроваджувати види діяльності, які потребують співпраці вихованців. Вихователям, у свою чергу, необхідно постійно демонструвати бажану поведінку.

Під час самостійної художньої діяльності бажано пропонувати дітям складати казки і створювати малюнки про те, що допомагає бути здоровим, про чуйність і байдужість, про звички, які зберігають, і які руйнують здоров’я, про дружбу тощо.

Батьків слід запрошувати до участі в просвітницьких і оздоровчих заходах, що проводяться в дошкільному навчальному закладі: батьківських зборах, дискусіях, консультаціях, бесідах, практичних заняттях; Днях здоров’я, Днях відкритих дверей, туристичних походах, спортивних розвагах тощо.

При цілеспрямованому вихованні, навчанні, ставлення дітей до свого здоров’я як найбільшої цінності в житті стає основою формування у дітей потреби в здоровому способі життя. У свою чергу, наявність цієї потреби допомагає вирішити найважливішу психологічну та соціальну задачу-становлення у дитини позиції творця щодо свого здоров’я і здоров’я оточуючих.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!

Презентацію підготувала практичний психолог ДНЗ №8 «Казка» м. Ковеля Халамай Ірина Миколаївна Для роботи використано ресурси інтернету