Презентація на тему:
О писанко! Ти символ України!

Підготувала вчитель української мови та літератури Розумівської ЗОШ І-ІІІ ст. Запорізького р-ну Запорізької обл. НАЗАРЕНКО С.П.

Радіє, радіє уся Україна! Радіє дорослий, радіє дитина –  Омріяне свято зійшло із небес, Правдивеє слово – Христос наш воскрес!  

Я писанка-красуня, Вся в рисках і квітках. Красу митців несу я, Їх славлячи в віках. Щоби моїм убранством  Втішалися малі, Мене кладуть у свято На пишному столі. Без мене наше свято Не буде тим, чим є, Бо писанка багато Всім радості дає.  

- це техніка воскового розпису трубочкою. Вона дає змогу проводити рівномірні лінії різної товщини, створювати різні орнаменти, зображення. Сферу яйця спочатку поділяють «меридіанами» та «паралелями» на окремі симетричні сектори, в яких створюють якийсь візерунок, що повторюється.

Тут кожна лінія — промінчиком з небес  Окреслює хвалу і славу Богу.  Христос Воскрес! Воістину Воскрес!  До вічності вказавши нам дорогу.

Розмалюю писанку, розмалюю, Коника гривастого намалюю. Писанка, писанка – Веселковий цвіт. Писанка, писанка – Мій дитячий світ.

Яєчко -розмальоване, барвисте, Ним тішиться і старець, і дитя, Творіння рук людських, святе і чисте, Маленький символ нашого життя. -яйце, розмальоване фарбою і пензлем.

 – це зварене яйце, зафарбоване в один колір Кольорам крашанок надавали великого значення, оскільки кожний колір щось символізував. Так, червоний означав радість життя, любов; жовтий – колір сонця, зірок – означав тепло, врожай; зелений – воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу; блакитний – символізував небо, здоров’я. 

Іноді в якості трафаретів до яєць прикріплювали листочки рослин, наприклад – петрушки. Також яйця обмотували листям дуба, берези, кропиви, і вже потім варили

 (шкрябанка, різьбянка)- це яйце, яке фарбують в один темний колір і на його поверхні гострим інструментом продряпують малюнок.

Запалену свічку трохи нахиляють над яйцем і накрапують віск. Коли воскові плямки застигають, яйце занурюють у фарбу. Як тільки фарба висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають – на кольоровому яйці залишаються світлі крапки.

(техніка витравлювання) Спочатку на біле яйце ми наносимо воском малюнок, який  в майбутньому хочемо бачити на писанці. Потім опускаємо її в розчин оцту. Від цього незамальовані частини яйця роз’їдає  та відбілює оцет, а там, де був віск, залишається намальований нами орнамент.

Хрестиком гладдю стрічками

Декоративні писанки - мальованки В хаті на осонні Сяду на ослоні. Сяду я скраєчку –  Розпишу яєчко. Розпишу я цвітом З краю і до краю –  Великодня радість Землю обіймає!

Декоративна дерев'яна

Писанка – це дивосвіт. Цю красу шанує світ. З року в рік і крізь віки Всіх чарують писанки

 Бісерні писанки робилися на дерев’яній основі, сточеній у бездоганний овал і просякнутій особливим смоляним розчином, на якому й трималися крихітні скляні намистини

  – яйце, покрите тонким шаром воску, в який втискають бісер. Ось була я білою, як стіна, А зробилась розцвілою, як весна.

Виріжіть із серветок вподобані мотиви і приклейте пензликом їх на яєчну шкаралупу

Яйце-Райце, дерев'яне, а зверху обковане міддю Металеве Шкіряне Наклеяне Порцелянове Оздоблене сухими квітами

У містечку Веґревілі (Канада), велику частину населення якого становлять канадські українці, знаходиться найбільший у світі пам'ятник у вигляді писанки. ЇЇ висота 10 метрів. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки .

Є пам'ятник писанці і в Румунії - в місті Сучаві. Як свідчить табличка, висота яйця складає 7,25 м, діаметр - 4,60 м, а вага - 1800 кг.

в Коломиї Івано-Франківської області

українській писанці в селі Доброгостів  Львівської області 

В Запоріжжі на острові Хортиця відкрили пам'ятник української писанки. Пам'ятник встановили на місці відкритого на острові святилища, що датується 3-2 тисячоліттям до н.е. яке також має контури яйця. 

  Стали діти у кільце. В кожного в руках яйце. Марті випало на славу Розпочати цю забаву, Дуже милу, престару Великодню гру. Ходить дівчина кільцем І постукує яйцем... Що не стукне – трісь і трісь, – Яйця тріскають чиїсь... Мартине – ціле, тверде, – Марта рада далі йде... Стук-стук-стук... І раптом – хрусь! Гру продовжує Петрусь. Стукнув всього Разів три І так само вийшов з гри. За Петром пішов Максим, Декілька дівчат за ним... В Олі писанка ціла, Оля в грі перемогла! А тепер, відомо всім, Всі за стіл до Олі в дім Їсти яйця, все що є... Просить цей, що виграє.   (М.Хоросницька) Катаючи та стукаючи яйця – досаждали злим духам, нечисті.

У «котка» грають так: з похилого місця, з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Правило, хто частіше попадає, той більше виграє.

На Великдень гойдалися на гойдалках, виводили Кривого танцю, співали веснянок, парубки співали дівчатам під вікнами волочебних пісень (схожих на колядки), обливалися водою – очищалися, щоб бути здоровим та гарним, топтали ряст на життя, починали “вулицю” – літні вечірні забави молоді.

Співаймо, друзі, в великоднім колі І Господа воскреслого молім, Щоб обновивсь весною щастя й долі  Наш Рідний край, наш Дім. 

Ясніє сонечко. Радіє світ увесь. Нехай у серці віра і добро панує, Хай щиру радість писанки дарують!