Презентація на тему:
ВОСЬМЕ ДИВО СВІТУ

Підготувала бібліотекар ЕЗОШ № 4 Липська О.

Статуя Колоса Родоського знаходилася на о. Родос. ЇЇ було споруджено в 302 р. до н. е., після того, як мешканці цього острова перемогли свого ворога. Іншим ворогом був македонський цар Деметрій І Поліоркет. Багато днів і ночей провів Деметрій біля острова, але так і не зміг його захопити. Навіть облогові машини – останнє досягнення тодішньої техніки - йому не допомогли. Саме з цього приводу й вирішили родосці спорудити величезну статую бога сонця Геліоса – захисника Родосу. Адже саме цей бог, вважали родосці, й допоміг їм захистити свою землю. 12 років тривало спорудження Колоса Родоського – цим займався відомий на ті часи архітектор Харес. Нарешті, у 280 році до н.е. Колос був збудований. Під час спорудження статуї архітектор Харес використав дуже хитрий прийом: з її “зростанням” збільшувався й земляний пагорб, що оточував майбутнього Колоса. Цей пагорб закривав його від очей родосців, тому до самого “народження” Колоса ніхто не знав, яким він буде. Але недовго проіснував пам ‘ятник. Під час землетрусу в 220 р. до н. е. він був зруйнований. Уламки Колоса пролежали на землі ще більше тисячі років. І лише у 977 р. н.е. їх купив якийсь купець.

Фароський маяк (або Олександрійський) побудований архітектором Состратом Кнідським. Мав він величезні розміри і знаходився на о. Фарос, що неподалік м. Олександрія – столиці Єгипту. За переказами, це місто побудував у 332р. до н. е. відомий полководець Олександр Македонський. У ті часи Олександрія була одним із найвідоміших міст світу. Головною гордістю столиці був Фароський маяк, який вказував мореплавцям, куди пливти, щоб не потрапити на мілину. Гавань біля Олександрії була дуже жвавою, але надзвичайно незручною. Ріка Ніл, що протікала поруч, була замулена, тому кораблі часто попадали на мілину. Будівництво маяка тривало 5 років і завершилося у 280 р.до н.е. На берегах Нілу з‘явився маяк, висота якого становила 125 метрів. Але Фароський маяк був ще й фортецею, у якій перебував військовий гарнізон, а також спостережним пунктом, оскільки з його башт можна було побачити ворожі кораблі задовго до їхньої появи біля берегів міста. Маяк був триповерховим. Нагорі була величезна статуя грецького бога морів Посейдона, висота якої була 7 метрів. Розміщувалися на маяку ще й інші статуї, які прикрашали його вежі. Одна із них протягом усього дня поверталася за сонцем і вказувала на нього рукою, увечері ця скульптура опускала руку.

В V віці до н.е. громадяни Олімпії вирішили побудувати храм Зевса. Храм було збудовано у 430 р. до н.е. із величезних кам’яних блоків, його обступали масивні колони. Впродовж декількох років після закінчення будівництва в храмі не було достойної статуї Зевса, хоча доволі швидко вирішили, що вона необхідна. В якості творця статуї був вибраний знаменитий афінський скульптор Фідій. Висота Зевса в храмі - 17 метрів.

Крез вирішив побудувати храм на честь богині Місяця, покровительниці тварин та молодих дівчат. Греки назвали її Артемідою, а римляни - Діаною. Храм був збудований із вапняка і мармура. Несучі конструкції храма складали біля 120 мармурових колон. Гігантські колони сягали в висоту 20м. Їх ставили на місце за допомогою блоків, після чого скріплювали металевими штирями. В центрі храма стояла статуя Артеміди. Це був один із найвеличніших храмів класики, який набагато перевершував розмірами Парфенон, збудований пізніше в Афінах. Платформа, на якій він стояв, сягала 131 м в довжину і 79 м в ширину.

Висячі сади були однією із самих відомих диковинок стародавнього міста Вавілон. Проте, хоча археологи й знайшли, як на їх думку, руїни садів, доказати, що це саме вони, неможливо. Ми знаємо тільки одне: сади дійсно існували, тому що люди бачили і описали їх.

Цю споруду називають 4-м дивом світу. Вона була збудована царицею Артемізією ще в 352 р. до н.е. на честь свого померлого чоловіка, царя Мавсола. Ця велична споруда була дуже красивою і проіснувала вона майже 1800 років. В 1522р. н.е. її зруйнували крестоносці. Збереглися статуї Мавсола та його дружини Артемізії, а також - величезна колісниця.

«Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід.»

Ця грандіозна Єгипетська піраміда є найдавнішим із Семи див стародавніх часів. Крім цього, це єдине із чудес, яке збереглося до наших днів. Недарма кажуть: «Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід.» В часи свого створення Велика піраміда була найвищою спорудою в світі, і держала вона цей рекорд майже 4000 років.

Є ще одне, не менш дивовижне чудо світу. Воно відоме всім нам, але ми так звикли до нього, що рідко замислюємося над його цінністю. Це – книга. « Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перла виносить.» (І.Франко) А як усе розпочиналося? Повернімося до витоків.

Одними з перших були так звані «глиняні книги». Існували цілі бібліотеки, заповнені ними. Таку дивну бібліотеку без жодного аркуша паперу було знайдено серед руїн стародавнього міста ассирійців – Ніневії. Ця бібліотека належала ассирійському цареві Ассурбаніпалу (YII ст. до Р.Х.) Кожна книга складалася з сотень глиняних плиток-сторінок, кожна була пронумерована і мала свою назву.

«Книги-стрічки» Придумали їх стародавні єгиптяни у ІІІ тис. до Р.Х. Ці книги мали вигляд довгої стрічки – кроків 100 завдовжки. Рядки записували в сотні стовпчиків. Робили цю незвичайну книгу з матеріалу, виготовленого з рослини папірус. «Книги з воску» Вони були винайдені ще в часи древніх римлян і існували майже до Великої французької революції. Така книга складалась з декількох дощечок із дірочками, з’єднаних шнурками. Перша та остання дощечки воском не покривались, це була палітурка. Писали по воску загостреним кінцем сталевої палички, яка називалась стило, а тупим кінцем можна було витирати напис.

Берестяна книга – виникла в Русі- Україні в ХІ ст. і використовувалась для письма аж до ХY ст. «Книги із шкіри» У папірусу і воску з’явився суперник – пергамент. Папірус і воскові дощечки у ІІ ст. до Р.Х. були витіснені книгами зі шкіри.

Перші паперові фабрики з’явилися у ХІІІ ст. Першою друкованою книгою вважають текст, відтворений у Кореї в період з 704 по 751 рік. Книгодрукування виникло на Далекому Сході в ХІ ст., а в Європі – у ХY ст., коли Йоганн Гуттенберг у м. Майнує, що у Німеччині, надрукував 42-рядкову Біблію.

Першодрукарем у нашій країні став Іван Федоров, який у 1564 р. надрукував свою першу книжку «Апостол» у м. Львові, тут біля ратуші стоїть пам’ятник нашому славному першодрукарю.

До нас ще дійшло написане на пергаменті «Остромирове Євангеліє». Чим тільки не писали люди! І гострим каме- нем, кісточками, і металом, глиною та гуся- чими перами, а пізніше – різними ручками.

Вчені підрахували, що в 1600р. побачили світ всього 6078 видань, протягом наступного століття їх кількість зросла удвічі, ще через століття – на 40% ( у 1800 р. – 18646). Уже в ХІХ ст. число надрукованих книг збільшилося майже вдесятеро. Кількість книг , яку може прочитати людина за все життя, не перевищує 6-8 тисяч, якщо читати щодня по 50 сторінок. Найбільшою в світі вважається “Суперкнига”, видана в Денвері (США) в 1976. Її розміри – 2,74 на 3, 07 м, вага – 252,6 кг. У книзі 300 сторінок.

Найменша книга “Мурахи” надрукована в 1980 р. в Японії, Її розміри – 1,4 на 1,4 сантиметра. У Політехнічному музеї в Москві зберігається унікальна книга поезій Т.Шевченка. Її створив український умілець Микола Сядристий. У книзі 12 сторінок, площа кожної – 0,6 кв.мм. Вона зшита павутинкою, обкладинка – з пелюсток безсмертника, під мікроскопом можна прочитати і самі тексти. Один компакт-диск вміщує 250 тис. сторінок тексту. На компакт-дисках площею близько 4м можна вмістити тексти всіх книжок світу. Нині пристрій розміром із ніготь людської руки може зберігати інформацію рівну за обсягом 100 книгам по 500 сторінок кожна.

Щосекунди у світі з’являється 45 книг. А якими вони бувають? Довгий час найменшою вважали книгу,видану в Італії 1505 р., де було надруковано маловідомий лист Галілея до своєї коханої. Розміри книги – 6 х 10,5 мм. Та на Всесвітній виставці “Експо -67” у Монреалі Золоту медаль присудили книзі, яку створив Микола Сядристий. Вона у 500 разів менша від поштової марки! А на кінці сірника можна розмістити 7 подібних книг. Перлиною слов’янської поліграфії є байки І.Крилова, надруковані 130 років тому. Ця книга трохи більша за звичайну марку.

Підручники теж мають свої рекорди. Перевіреним століттями підручником вважають книгу вчителя V ст. Марціана Капелли, який жив і викладав у римській Африці. Цей посібник включав 7 дисциплін: граматику,діалектику, арифметику, геометрію, музику, риторику, астрономію. За ним училися понад 1000 років – доки латина вважалася “шкільною” мовою. Підручник цей був обов’язковим, як Буквар у наших школах.

Ось як багато ми дізналися про книги. Ми розпочинали розповіддю про сім чудес світу. А чи знаєте ви, що символом Всесвіту є восьмигранник? Отож є і восьме диво?! І цим дивом є книга. Книга. Вічно живий, часом напрочуд близький, інколи далекий світ наполегливої людської думки.