X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Державне управління та вимоги євроінтеграційного процесу

Завантажити презентацію

Державне управління та вимоги євроінтеграційного процесу

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

* Державне управління та вимоги євроінтеграційного процесу

Слайд 2

* Анкета Чи впливає європейська інтеграція на систему державного управління? Якщо так, як саме? Чи збільшуються або зменшуються вимоги до державних службовців? Чи зачіпає європейська інтеграція Вас безпосередньо, чи вимагає якісних змін у Вашій професійні діяльності?

Слайд 3

* Що таке європейська інтеграція?

Слайд 4

* Європейська інтеграція охоплює Економічну співпрацю і кооперацію Політичне співробітництво Співробітництво у військовій і безпековій сферах Транскордонне і міжрегіональне співробітництво Наукову кооперацію Культурну та освітню співпрацю Міжлюдські контакти Інші напрями ?

Слайд 5

* Європейська інтеграція передбачає інтеграцію в європейські структури: Європейський Союз Рада Європи ОБСЄ Болонський процес; інтеграцію в європейський безпековий простір, європейський авіаційний простір, європейський адміністративний простір та інші форми інтеграції.

Слайд 6

* Держава, яка намагається стати повноправним членом ЄС, повинна адаптувати національне законодавство у таких сферах: Вільне переміщення товарів Свобода у наданні послуг Законодавство про підприємства Сільське господарство Транспортна політика Економічний та монетарний союз Соціальна політика і зайнятість Промислова політика Наука та дослідна діяльність Телекомунікації Регіональна політика Захист прав споживачів і охорони здоров’я Митний союз Спільна зовнішня політика і політика безпеки Бюджет та фінансовий контроль Відповідність стандартів промислової продукції. Вільне переміщення робочої сили Вільне переміщення капіталів Конкурентна політики Рибне господарство Податкова політика Статистика Енергетика Малі та середні підприємства Освіта та навчання Політика і галузі культури і аудіовізуальному секторі Екологія Юстиція та внутрішні справи Зовнішні відносини Зовнішня торгівля Охорона прав інтелектуальної власності

Слайд 7

* Чи може європейська інтеграція не впливати на систему державного управління? Чи може вона відбуватися за умови існування нереформованої системи влади, неефективного управління, без політичного лідерства, без підтримки з боку державних службовців усіх рівнів?

Слайд 8

* Досвід держав Центральної та Східної Європи, що отримали членство в ЄС у 2004 та 2007 роках

Слайд 9

* Копенгагенські критерії були сформульовані Європейською Радою у Копенгагені у 1993 р. як умови членства в ЄС для країн Центральної та Східної Європи: Політичний критерій – вимагає стабільності інституцій, які мають забезпечити демократію, верховенство закону, права людини, включаючи захист національних меншин Економічний критерій – вимагає наявності функціонуючої ринкової економіки, здатної конкурувати та витримувати тиск ринкових сил на внутрішньому ринку ЄС “Членський" критерій - передбачає здатність в повному обсязі скористатися правами та виконати зобов’язання, які походять з права ЄС і пов’язані із членством у Співтоваристві (інакше кажучи, вжити заходів для адаптації, імплементації, застосування та дотримання країною-кандидатом усього acquis communautaire), а також відданість цілям політичного, економічного та валютного союзу.

Слайд 10

* Мадридський критерій Згодом стає очевидним, що виконання вищезазначених критеріїв залежить від інституційної і адміністративної спроможності країн-кандидатів, тому Копенгагенські критерії було доповнено і поглиблено ще одним критерієм – інституційним Інституційний – Мадридський – критерій членства в ЄС вимагає від країн-кандидатів створення належних управлінських інституцій та судових органів, підсилення їх адміністративної спроможності, що має не тільки прискорити адаптацію національного законодавства до норм і правил ЄС, але гарантуватиме впровадження і дотримання законів і надасть новим членам ЄС скористатися перевагами членства (наприклад, отримати фінансову допомогу від Структурних фондів).

Слайд 11

* Чому Копенгагенські та Мадридський критерії вперше з’являються під час розширення ЄС на Схід?

Слайд 12

* Типові недоліки систем державного управління, які гальмують процеси європейської інтеграції: Немає усвідомлення призначення і ролі держави в умовах ринкової економіки; держава намагається регулювати усі сфери суспільного життя, зверху донизу; переважають вертикальні ієрархічні адміністративні структури Держава намагається контролювати, а не надавати послуги Нераціональний розподіл функцій між різними відомствами: деякі функції дублюються, інші, навпаки, випали із поля зору; Немає відкритості і прозорості; Традиційна адміністративна культура побудована на принципах закритості і не передбачає горизонтальної взаємодії, не вироблені механізми узгодження позицій і розв'язання конфліктів; Немає чіткого розподілу відповідальності між різними відомствами, немає персональної відповідальності керівника міністерства, відомства за помилки в роботи або скоєні посадові злочини; Велика увага приділяється процедурним технічним питанням, замість вироблення політики і узгодження стратегії; Урядові (державні) програми і стратегії часто протирічать одна одній і залишаються деклараціями; Комунікація і координація – традиційно слабке місце.

Слайд 13

* Типові недоліки державної служби в країнах посткомуністичного табору: Державні службовці служать керівникові або державі, не громадянам; Низька мотивація для вступу на державну службу; Відсутні / недосконалі системи управління людськими ресурсами; Формальний підхід до підвищення кваліфікації; Питання добору, призначення на посади, просування на державній службі, оцінювання роботи державних службовців і оплати їх праці не врегульовані і вирішуються суб'єктивно, залежно від доброго / поганого ставлення керівника; Немає стандартів та нормативів, які б дозволили об'єктивно оцінити роботу державного службовця; тому, з одного боку, державний службовець не захищений від свавілля керівника, з іншого боку, важко довести, що державний службовець не відповідає своїй посаді; Немає відкритості і прозорості у вищезазначених питаннях, що створює умови для зловживань як на користь державного службовця, так і проти нього.

Слайд 14

* Досвід старих держав-членів ЄС Чи існують єдині в ЄС вимоги до організації систем державного управління та державної служби? Чи вимагає європейська інтеграція європеїзації державного управління?

Слайд 15

* Державне управління не входить до сфери компетенцій ЄС: на відміну від митного права або політики конкуренції, системи державного управління держав-членів ЄС не підлягають гармонізації або регулюванню з боку ЄС. Системи державного управління держав-членів ЄС мають суттєві відмінності, включаючи систему організації влади і адміністративно-територіальний устрій; їх функціональні особливості зумовлені історичним розвитком або національними традиціями. Серед держав-членів ЄС є унітарні і федеральні держави; держави, які замість традиційних трьох (центрального, регіонального та місцевого), мають чотири рівні управління (наприклад, Польща та Італія), або два (центральний і місцевий), як, наприклад, Мальта.

Слайд 16

* Європейська інтеграція та європеїзація З поширенням і поглибленням інтеграції увага до питань управління взагалі і окремих управлінських функцій збільшується. Активізація співробітництва між державами-членами та між ними і органами Європейського Співтовариства вимагає більш ефективних форм управлінської діяльності на усіх рівнях.

Слайд 17

* Європейська інтеграція та європеїзація Також, цілком природнім є те, що держави, які тісно співпрацюють, впроваджують європейське законодавство, реалізують спільну європейську політику з часом розвивають спільні риси. Їх системи державного управління спираються на спільні принципи і стандарти; держави запозичають одна в одній механізми координації при впровадженні політики європейської інтеграції і виробленні урядових рішень. Паралельно з процесом європейської інтеграції відбувається процеси європеїзації.

Слайд 18

* Європейська інтеграція та європеїзація Європеїзація – адаптація або пристосування внутрішнього національного законодавства, процедур, норм, стандартів до норм і правил ЄС. Чим більше держави інтегровані, тим більше вони європеїзовані, адже тісніша співпраця, постійні контакти, робота у спільних органах і взаємозалежність між партнерами вимагають гармонізації і адаптації норм, процедур, структур і систем, що приводить до їх зближення, схожості та інколи конвергенції.

Слайд 19

* Європейська інтеграція та європеїзація В наслідок процесів євроінтеграції і європеїзації утворюється Європейський адміністративний простір – середовище, в якому держави-члени ЄС можуть ефективно взаємодіяти і співпрацювати.

Слайд 20

* Європейський адміністративний простір: Європейські принципи державного управління: Відкритість Активна участь громадян Підзвітність Результативність Узгодженість; Спільні стандарти наприклад, гарантія доступу до урядових документів, обов'язкові громадські консультації, організація бюджетного процесу, внутрішній та зовнішній фінансовий аудит, нормативна база для проведення державних закупівель; впевненість Схожі механізми координації політики, вироблення та впровадження урядових рішень.

Слайд 21

* Європейський адміністративний простір: Наприклад, спільні принципи, покладені в основу організації державної служби в державах-членах ЄС: неупередженість і доброчесність державних службовців незалежність державних службовців від політичного керівництва державний службовець служить народові, а не керівництву розподіл адміністративних та політичних посад

Слайд 22

* Європейський адміністративний простір: Спільні норми і принципи адміністративного права: управління згідно із законом, або верховенство права; правова впевненість і захист легітимних очікувань; пропорційність; недискримінація; право бути вислуханим у процесі адміністративного провадження та прийняття рішення; право на дієву систему державного управління, здатну ефективно реалізувати законодавство Співтовариства;