Презентація на тему:
Реаніматологія

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ Лектор: професор Тітов І.І.

Основні питання лекції ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ; ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ МІСЦЕВОЇ І ЗАГАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ; КЛІНІКА НАРКОЗУ; АПАРАТУРА ДЛЯ НАРКОЗУ; ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ;

Анестезіологія – походить від грецьких слів an – заперечення, aesthesis – відчуття і logos - наука. Таким чином, дослівно, анестезіологія – це наука, що вивчає способи усунення відчуттів В сучасному уявленні АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ – це самостійний розділ медицини, який розробляє питання теорії і практики знеболення і захисту організму від надмірних подразників, які викликаються оперативним втручанням. Іншими словами, це система захисту організму людини від операційної травми. Вона передбачає ряд заходів, які починаються до операції, продовжуються під час її і закінчуються в післяопераційному періоді

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ 15 ст. до н.е. - Стародавній Єгипет, папірус Еберса - перша відома згадка про застосування знеболення при операціях за допомогою мандрагори, беладони, опію,белени, індійської коноплі, цикути 4-5 ст. до н.е. - Гіппократ - писав "ослабить боль есть труд божественный” і застосовував для цього фізичні методи (стискання магістральних судин і нервів) 9-10 ст. - Авіцена - застосував для знеболення холод 13-15 ст. - Стародавні Китай, Рим, Греція - відкрили знеболюючі властивості етилового алкоголю 1200 р - Люліус - відкрив ефір 1540 р. - Кордус - синтезував ефір з алкоголю і сірчаної кислоти, а Парацельс встановив його наркотичні властивості 1680 р. - Роберт Бойль, 1704 р. - Ньютон, 1730 р. - Фробеніус - ще тричі відкривали ефір, дали йому сучасну назву і внесли до фармакопеї 1792 р. - Джозеф Прістлі - відкрив N2O, О2 та СО2 1800 р. - Деві - помітив знеболюючі властивості "веселячого газу" 1820-1828 рр. - Генрі Хікмен - підтвердив висновки Деві і рекомендував закис азоту для знеболення в хірургії 13.05.1842 р. - Лонг вперше виконав операцію під ефірним наркозом, однак не опублікував своє відкриття 11.12.1844 р. - Хорас Уеллс вперше провів наркоз закисом азоту

16.10.1846 р. - Томас Мортон вперше в світі прилюдно продемонстрував ефірний наркоз під час оперативного втручання. Ця дата вважається "Днем відкриття наркозу" 1847 р. - М.І.Пірогов - ендотрахеальний наркоз та спинно- мозкова анестезія в експерименті, ректальний та в/в наркоз в клініці 1847 р. - Сімпсон - перший хлороформний наркоз 1847 р. - Джон Сноу - перший професійний анестезіолог 1863 р. - Грін - морфін для премедикації 1868 р. - Ендрюс - наркоз N2O в комбінації з О2 1880 р. - Анреп - місцева анестезія кокаїном 1897 р. - Бір - спинальна анестезія 1904 р. - Н.П.Кравков - в/в гедоналовий наркоз 1905 р. - Ейнгорн - синтез новокаїну 1909 р. - Н.П.Кравков і С.П.Федоров - комбінований наркоз 1910 р. - Лілієнталь - інтубація трахеї за допомогою ларингоскопа

1911 р. - Легман - трихлоретиленовий наркоз 1922 р. - О.В.Вишневський - місцева інфільтраційна анестезія по методу тугого повзучого інфільтрату 1932 р. - Веезе - в/в гексеналовий наркоз 1934 р. - Уолтерс - циклопропановий наркоз 1936 р. - Ланді - в/в тіопенталовий наркоз 1937 р. - Гведел - класифікація стадій наркозу 1942 р. - Гріффітс і Джонсон - комбінований наркоз з кураре і ШВЛ 1949 р. - Лаборі і Гюгенар - штучна гібернація (нейровегетативна блокада) 1956 р. - Джонстон - фторотановий (галотановий) наркоз 1957 р. - Хауорд-Батт - атаралгезія 1959 р. - Мунделєєр та Де Кастро - нейролептаналгезія (НЛА) 1959 р. - Артузіо - метоксифлюрановий (пентрановий) наркоз

Томас Вильям Мортон Джон Сноу

ВПЛИВ ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ НА ОРГАНІЗМ Місцеві зміни: 1. Виникнення больового (ноцицептивного) подразнення 2. Некробіотичне пошкодження 3. Виділення місцевих вазоактивних речовин, гормонів та інших БАР 4. Розвиток місцевого набряку 5. Створення умов для інфекції 6. Специфічний вплив на органи дихання (рани грудної клітки), кровообіг (кровоточиві рани), ВЕО (опікові рани) та ін. . Загальні зміни: 1. Біль 2. Нейровегетативні і нейроендокринні порушення 3. Порушення обміну 4. Порушення дихання 5. Зміни кровообігу 6. Зміни реологічних властивостей крові (в’язкості, текучості).

БІЛЬ - це складне різконегативне емоційне відчуття, яке виникає при дії пошкоджуючих факторів на спеціальні рецептори Етапи формування больової реакції: 1. Перетворення патологічного впливу в електричний сигнал в больових рецепторах (ноцицепторах), тобто утворення больового імпульсу 2. Передача утвореного больового сигналу по аферентних нервових шляхах 3. Формування відчуття болю і відповідної психічної реакції, тобто "розшифровка", "осмислення" болю в центрах больової чутливості 4. Формування реакції-відповіді і передача її по еферентних нервових шляхах

ФОРМУВАННЯ І ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ БОЛЬОВОГО ІМПУЛЬСУ 1. Хімічні агенти: а) біогенні аміни (гістамін,серотонін) б) калікреїн-кінінова система (брадикінін) в) простагландини г) медіатори (АХ) д) цитокіни (ТНФ) є) вазоактивні речовини (ангіотензин, АДГ) ж) деякі іони (Са++, Mg++) 2. Механічні агенти: (безпосередня травма клітин) 3. Термічні агенти: (опіки, перегрівання) 4. Електричні агенти: (електрострум) РЕЦЕПТОР (НОЦИЦЕПТОР) НЕРВОВИЙ ІМПУЛЬС

ПЕРИФЕРИЧНІ НЕРВИ (нервові волокна) А мієлінові В мієлінові С безмієлінові Проводять біль від шкіри і слизових Проводять біль від внутрішніх органів ЗАДНІ КОРІНЦІ І РОГИ СПИННОГО МОЗКУ СПИННИЙ МОЗОК (Tractus spino-thalamicus) ЦЕНТРИ ПЕРВИННОГО БОЛЮ (РЕТИКУЛЯРНА ФОРМАЦІЯ, ЗОРОВИЙ БУГОР) ЦЕНТРИ БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ (лобні долі, задній центральний завиток)

ПРОВІДНІ ШЛЯХИ БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ Кора головного мозку Спино-таламічний тракт Задній корінець Спинномозковий вузол Внутрішні органи Кровоносні судини Скелетні м”язи Передній корінець Симпатичний вузол Рецептори шкіри В

ВПЛИВ БОЛЬОВИХ ІМПУЛЬСІВ НА ОРГАНІЗМ БІЛЬ ЗБУДЖЕННЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ЦЕНТРІВ ПІДКОРКИ Стимуляція симпатичної і парасимпатичної нервової системи 2. Гіперкатехоламінемія (адреналін, норадреналін) Гіперпродукція інших стресових гормонів (ТТГ, альдостерон, АДГ, цитокіни, простогландини, глюкагон) РОЗВИТОК АДАПТАЦІЙНОГО СИНДРОМУ СЕЛЬЄ

Серцево-судинна система: 1. Тахікардія 2. Підвищення АТ 3. Артеріолоспазм 4. Порушення мікроциркуляції 5. Згущення крові 6. Погіршення реологічних влативостей крові 7. Гіперкоагуляція Дихання: 1.Тахіпное 2. Бронхіолоспазм 3. Зниження ЖЄЛ 4. Наростаня дихальної гіпоксії Нирки: 1.Зниження діурезу 2. Затримка Na+ 3. Затримка Н2О 4. Накопичення азотистих шлаків Обмін речовин: 1.Гіперглікемія 2. Стимуляція неоглюкогенезу 3. Гальмування аеробного гліколізу 4. Розпад білків 5. Збільшення кислотності і розвиток метаболічного ацидозу Вторинні порушення функцій всіх органів і систем з розвитком поліорганної недостатності

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО МЕТОДІВ АНЕСТЕЗІЇ ЗАГАЛЬНІ (неспецифічні) КОМПОНЕНТИ АНЕСТЕЗІЇ ЧИМ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬСЯ Амнезія – виключення свідомості Загальні анестетики, седативні препарати, гіпноз 2. Аналгезія (an-заперечення, algos - біль) - виключення больової чутливості Загальні і місцеві анестетики, наркотичні і ненаркотичні аналгетики 3. Нейровегетативна блокада Загальні анестетики, центральні і периферичні холіно- і адреноміметики, нейролептики 4. Міоплегія - розслаблення м"язів Загальні і місцеві анестетики, міорелаксанти 5. Підтримка адекватної гемодинаміки Фармакологічні препарати та середники для регуляції ОЦК, ритму та сили серцевих скорочень, ЗПОС, мікроциркуляції, коагуляційних і реологічних властивостей крові та ін. 6. Підтримка адекват- ного газообміну Прохідність дихальних шляхів, оксигенація крові, допоміжна та ШВЛ 7. Регуляція обмінних процесів Корекція ВЕО, КЛР, енергетичного балансу, терморегуляція та ін.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО МЕТОДІВ АНЕСТЕЗІЇ СПЕЦІАЛЬНІ (специфічні) Вид операції Проблеми Методи їх вирішення Тора-кальні Пневмото-ракс ШВЛ, дренування плевральної порожнини, роздільна інтубація бронхів 2. Нейро- хірургічні ВЧТ Люмбальна пункція, осмо- і салуретики 3. Уроло- гічні Уремія Гемодіаліз

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ АНЕСТЕЗІЇ МІСЦЕВА ЗАГАЛЬНА (НАРКОЗ) 1. ПОВЕРХНЕВА (термінальна): а) змазуванням б) орошенням в) охолодженням 2. ІНФІЛЬТРАЦІЙНА: а) закрита б) відкрита 3. ПРОВІДНИКОВА (регіонарна): а) стовбурова (Оберста-Лукашевича) б) плексусна (новокаїнові блокади) в) паравертебральна г) перидуральна (епідуральна) д) спинно-мозкова (спинальна, інтрате- кальна) ВИДИ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ

ЗАГАЛЬНА (НАРКОЗ) 1. ІНГАЛЯЦІЙНИЙ: а) масочний б) ендотрахеальний 2.НЕІНГАЛЯЦІЙНИЙ: а) внутрішньовенний б) внутрішньо- м`язевий в) пероральний г) ректальний д) внутрішньо- порожнинний 3. КОМБІНОВАНИЙ: а) НЛА б) атаралгезія в) збалансований (дисоціативна або центральна аналгезія) г) електроанестезія д) акупунктурна аналгезія

ВИДИ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ

Поверхнева (термінальна) анестезія – передбачає попередження утворення больових імпульсів в нервових рецепторах (ноцицепторах), розташованих в шкірі або слизових оболонках Виконується методами: Змазування (2-5% розчини новокаїну, лідокаїну, паста “Емла” з вмістом прилокаїну та лідокаїну) Орошення (2-5% розчини новокаїну, лідокаїну, 10% аерозоль лідокаїну) Охолодження (розчин хлоретилу)

ІНФІЛЬТРАЦІЙНА АНЕСТЕЗІЯ – передбачає попередження утворення больових імпульсів в нервових рецепторах (ноцицепторах), розташованих в усіх тканинах на любій глибині Виконується 0,25-0,5% розчинами новокаїну або лідокаїну такими методами: Закритим – всі тканини, які будуть пошкоджені під час операції, пошарово інфільтруються анестетиком через проколи в шкірі, починаючи з “лимонної кірочки” Відкритим – інфільтрацію тканин розчином анестетика проводять поступово, поєднуючи її з розрізами

ПРОВІДНИКОВА МІСЦЕВА АНЕСТЕЗІЯ Стовбурова анестезія – перериває ноцицептивні імпульси на рівні стовбурів периферичних нервів 1-2% розчин новокаїну або лідокаїну вводять пері- або ендоневрально нервових стовбурів, які іннервують ділянку операції Блокада n.femoralis Анестезія по Оберсту-Лукашевичу

Плексусна анестезія (новокаїнові блокади) – перериває больові імпульси на рівні нервових сплетень, в проекцію яких вводять 0,25-0,5% розчин новокаїну або лідокаїну Ваго-симпатична блокада Паранефральна блокада ПРОВІДНИКОВА МІСЦЕВА АНЕСТЕЗІЯ

Паравертебральна анестезія – перериває больові імпульси на рівні спинномозкових нервів (стрілками вказано, куди вводять розчин 1% новокаїну або лідокаїну) ПРОВІДНИКОВА МІСЦЕВА АНЕСТЕЗІЯ

Пери-(епі-)дуральна анестезія – перериває больові імпульси в перидуральному просторі на рівні задніх (чутливих) корінців спинного мозку ПРОВІДНИКОВА МІСЦЕВА АНЕСТЕЗІЯ

ПРОВІДНИКОВА МІСЦЕВА АНЕСТЕЗІЯ Сакральна (каудальна) анестезія – варіант перидуральної, коли анестетик вводять в перідуральний простір через canalis sacralis Середники для перідуральної анестезії 1. 2-2,5% розчин тримекаїну 2. 2% розчин лідокаїну в 3. 0,5% розчин карбостезіну (бупівакаїну) 4. 2% розчин мепивакаїну 5. 1% розчин ропівакаїну 6. До них можна додавати: наркотичні аналгетики (морфін) в дозі = 1/10 звичайної

Середники для анестезії: 1. 1,5 – 2 мл 5% розчину новокаїну 2. 4 – 5 мл 2% або 2 мл 5% розчину лідокаїну 0,5 – 1 мл 1% розчину совкаїну 3 мл 0,5% розчину бупівакаїну 3-5 мл розчину ропівакаїну ПРОВІДНИКОВА МІСЦЕВА АНЕСТЕЗІЯ Спинно-мозкова (спинальна, інтратекальна) – блокує больові імпульси на рівні субдурально розташованих задніх корінців та провідних шляхів больової чутливості спинного мозку (tractus spino-thalamicus)

ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ СПИНАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ

ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ = Н А Р К О З Наркоз – штучно викликаний, потенційно зворотний стан організму, який характеризується втратою свідомості та пригніченням рефлекторної активності; При глибокому наркозі спостерігається також розслаблення м'язів, нейро-вегетативна блокада, пригнічення життєво-важливих функцій організму.

Етапи наркозу Підготовчий етап Індукція анестезії (ввідний наркоз) Етап підтримання анестезії Етап виведення з наркозу

ЕТАПИ ЗАГАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ 1. Підготовчий Віддаленої підготовки: 1.Виявити супутню патологію 2.Ліквідувати її або перевести в стан стійкої ремісії 3.Визначити ступінь опера- ційно-анестезіологічного ризику 4.Провести вибір методу знеболення 5.Провести психо-профілак- тичну роботу з хворим (або його родичами) Безпосередньої підготовки: 1. Санітарна обробка хворого 2. Підготовка ШКТ 3. Забезпечення психічної рівноваги і спокійного сну 4. Премедикація: а) наркотичні або ненаркотичні аналгетики б) нейролептики в) антигістамінні г) М-холінолітики

2. Ввідний наркоз (інгаляційними або неінгаляційними анестетиками) 3. Основний наркоз проводиться в стадії ІІІ1 інгаляційними або неінгаляційними анестетиками або їх комбінаціями, наркотичними або ненаркотичними аналгетиками, нейролептиками, гіпнотиками, седативними, стимуляторами альфа-2-рецепторів, антисеротоніновими, антипротеазними та антидофаміновими препаратами, міорелаксантами 4. Виходу з наркозу або пробудження 5. Ранній післянаркозний період – триває протягом 1 доби після операції, вимагає спостереження за хворим з боку анестезіологічної служби з метою корекції вітальних функцій і показників гомеостазу ЕТАПИ ЗАГАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ

Стадії наркозу І – анальгезії; ІІ – збудження; ІІІ – хірургічна стадія (ІІІ1-ІІІ4); IV – пробудження (токсична/агональна)

КЛІНІКА ЕФІРНОГО НАРКОЗУ

Моніторинг глибини наркозу

Моніторинг глибини наркозу

BIS- моніторинг Унеможливлення пробудження хворого під час операції (неврози, психози, для лікаря – судова справа) та надмірно глибокої анестезії (можливі когнітивні розлади); Підтримання “цільового” діапазону BIS – 40-60 під час операції; Економія ліків на 20-30%, швидке пробудження і відновлення хворого після операції; “Підстраховка” при навчанні для молодих анестезіологів.

Робоче місце анестезіолога Наркозна машина Препарати для наркозу Кардіомонітор поліфункціональний Інфузомати Шприцеві помпи Аспіратор (відсмоктувач, атмос) Стерильний столик і набір розчинів та ліків “на всі випадки життя” Обладнання для зігрівання хворого; Розхідні матеріали (катетери, маски, трубки і т. інш.)

Основні вузли наркозного апарату Ротаметри (дозування газів); Випаровувачі (дозування летких анестетиків); Адсорбер (адсорбція СО2); Система клапанів вдиху та видиху; Дихальний міх, мішок, респіратор; Дихальний контур (система внутрішніх трубок і шланги пацієнта); Монітор роботи наркозного апарату*; Додаткові опції (монітор пацієнта, капнограф, BIS,атмос)*

Які наркозні машини в Україні? Leon Chirana Draeger Ohmeda Полінаркон Наркон-П

ЗАГАЛЬНІ АНЕСТЕТИКИ ІНГАЛЯЦІЙНІ НЕІНГАЛЯЦІЙНІ ГАЗИ РІДИНИ ПОХІДНІ БАРБІТУРОВОЇ КИСЛОТИ НЕБАРБІТУРАТИ 1. Закис азоту (N20) 2. Цикло- пропан (С3Н6) 1. Диетиловий ефір 2. Фторотан (галотан, наркотан, флюотан) 3. Хлороформ 4. Трихлоретилен (трилен) 5. Метоксифлюран (пентран) 6. Енфлуран (етран) 7. Ізофлуран (форан) 8. Севофлюран 9. Десфлюран 1. Тіопентал натрію (пентотал) 2. Гексенал (евіпан натрію) 1. Кетамін (каліпсол, кеталар, кетанест) 2. Оксибутират натрію (ГОМК,Y-он) 3. Віадрил (пресурен, предіон,гідроксидіон) 4. Альтезін (альфатезін) 5. Сомбревін (пропанідід, епонтол) 6. Етомідат (гіпномідат) 7. Пропофол (діприван, рекофол, діпрофол) Релаксанти Дітілін Ардуан Інтубан Норкурон Есмерон

Основні типові ускладнення наркозу Технічні (неможливість маскової вентиляції, неможливість інтубації трахеї, відмова обладнання і т.д.); Алергічна реакція, анафілактичний шок; Ларингоспазм; Бронхоспазм; Аспірація вмісту шлунка в легені; Відновлення свідомості під час операції і наркозу;

Наркоз Часы скуки и мгновения ужаса …