X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
"Країни світу"

Завантажити презентацію

"Країни світу"

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Презентація на тему: Країни світу Виконав: учень 10 - Б класу Карпин Роман

Слайд 2

Сучасна політична карта Європи

Слайд 3

Загальна характеристика європейського регіону Розпад СРСР і всього комуністичного блоку ускладнив політичну карту Європи, в якій можна виділити такі субрегіони — країни Західної, Центральної та Східної Європи. У Західній Європі (25 країн) знаходяться економічно розвинуті країни, причому чотири з них входять до "великої сімки": ФРН, Франція, Великобританія та Італія. Однак більше невеликих держав з населенням до 10 млн. осіб. Є п'ять "карликових країн": Андорра, Монако, Сан-Маріно, Ліхтенштейн, Ватикан (папська держава — теократична монархія), Гібралтар — британське володіння (спірна територія з Іспанією). Країни Західної Європи об'єднані не лише географічним положенням, а й тісними економічними та політичними зв'язками. Досить пригадати Європейський Союз (ЄС), до якого входить 15 країн. До держав Центральної та Східної Європи (19 країн) належать колишні соціалістичні держави — Польща, Угорщина. Болгарія, Румунія, Чехія, Словаччина, Албанія, республіки, які утворилися після розпаду Югославії (Словенія, Хорватія, Македонія, Боснія і Герцеговина, Югославія у складі Сербії і Чорногорії), держави Балтії — Литва, Латвія, Естонія, а також нові незалежні держави — Україна, Молдова, Білорусь, Росія. Сучасна політична карта Європи сформувалась в основному в XX ст., причому дуже великий вплив на її формування справили дві світові війни. Політична карта Європи зазнала значних змін. Досить пригадати лише деякі з них: розпад СРСР, утворення СНД, об'єднання двох німецьких держав, "оксамитові революції" в країнах Східної Європи, розподіл Чехословаччини на Чехію і Словаччину, громадянська війна в Югославії і розпад її на декілька держав. Досі зберігаються осередки напруженості в таких регіонах Європи, як Ольстер (Північна Ірландія), в Албанії, ряді країн СНД.

Слайд 4

Федеративна республіка Німеччина. Географічне положення Німеччина — могутня індустріальна держава не тільки Західної Європи, а й світу. Вона входить до «Великої сімки», яка відіграє визначну роль у світовій економіці й політиці, є членом ООН, ЄС, ОЕСР, НАТО. Форма правління і державний устрій. За формою правління Німеччина - парламентська республіка, в якій законодавча влада належить однопалатному і парламенту (бундестагу — палаті депутатів), виконавча влада — уряду, очолюваному федеральним канцлером. В адміністративно-територіальному поділі виділяють 16 земель, кожна з яких має власні органи самоврядування. Після Другої світової війни в 1949 р. Німеччина була розділена на дві окремі країни — ФРН та НДР, які в 1990 р. об'єдналися в одну країну. Географічне положення. Об'єднання Німеччини сприяло поліпшенню як її економіко-географічного, так і геополітичного положення. Визначальною особливістю географічного положення є те, що ФРН розташована в центрі Західної Європи, на перехресті найважливіших торговельно-транспортних магістралей. ФРН межує з 9 державами. Природним кордоном на півночі є Балтійське та Північне моря, що сприяють розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Міжнародні річкові магістралі Рейну та Дунаю також відіграють значну роль у розвитку внутрішніх і зовнішніх торговельно-економічних зв'язків.

Слайд 5

Природні умови і природні ресурси. Населення і міста Природні умови і ресурси. Рельєф країни є переважно рівнинним: на півночі — низовини (Північнонімецька низовина), у центральній частині — височини і масиви старих зруйнованих гір (Рейнські, Рудні, Гарц, Шварцвальд), на півдні - плоскогір'я (Баварські Альпи, Баварське плато). Німеччину називають країною родючих земель, повноводних річок і густих лісів. Клімат — помірний, з помірно теплим літом і м'якою зимою та достатньою кількістю опадів. Найбільші річки — Рейн, Везер, Ельба, Дунай. Чверть поверхні країни покрита лісами, переважно на гірських масивах та височинах. Німеччина використовує мінеральних ресурсів набагато більше, ніж видобуває. Основні її корисні копалини — кам'яне (Рурський та Саарський басейни) і буре вугілля, калійна і кам'яна солі, гіпс, польовий шпат, крейда, графіт. Населення. За кількістю населення ФРН посідає 1-ше місце в Європі. Середня густота населення — 230 осіб/км2. У ніональному складі переважають німці (95 %). Серед інших національностей є датчани, поляки, голландці, турки таін. Основна релігія — християнство (на півдні переважають католики, на півночі — протестанти). ФРН має певні демографічні проблеми. Починаючи із 70-х років XX ст., смертність у країні переважає над народжуваністю. Депопуляції населення вдається уникнути завдяки постійному притоку іммігрантів. За їхньою кількістю Німеччина посідає 1-ше місце в Європі(9% населення). Німеччина - одна з найбільш урбанізованих країн світу. В містах проживають 86% її населення. У ФРН — найбільша кількість міських агломерацій в Європі. Серед них: Ессен (6,5 млн осіб), Франкфурт-на-Майні (3,6 млн), Берлін, Дюссельдорф (по 3 млн), Кельн (2,9 млн). Варто виділити район Руру, де велика концентрація міських агломерацій привела до утворення Рурського мегаполісу. У різних сферах економіки країни зайнято 40 млн населення, з них 58 % — у сфері послуг, 38% — у промисловості та будівництві, 4% — у сільському господарстві.

Слайд 6

Господарство. Паливно-енергетична промисловість. Чорна металургія  ФРН є однією з найбільш високорозвинутих країн світу (18 % світового обсягу ВНП) і провідним індустріальним «локомотивом» у Європі (30 % обсягу ВНП країн ЄС). Промисловість Німеччини — сучасна і потужна. За обсягом промислового виробництва вона посідає 4-те місце в світі після США, Китаю та Японії. Основними галузями спеціалізації країни є машинобудування та хімічна промисловість. Паливно-енергетична промисловість працює на власному кам'яному і бурому вугіллі, яке видобувається у Рурському (80 %) і Саарському басейнах (10%), та імпортних нафті (з Близького Сходу, Північної Африки) і газі (із Росії та Норвегії). Центрами нафтопереробки є Кельн, Інгольштадт, Гамбург. Основна частка електроенергії виробляється на ТЕС, зосереджених в промислових центрах (Дюссельдорф, Штутгарт, Гамбург, Кельн, Маннгейм). ГЕС побудовано у верхній течії Дунаю, на його правих притоках та річках Майні, Ельбі, Везері, Рейні та ін. АЕС (їх 19), що працюють в основному в межах великих агломерацій, дають ЗО % електроенергії. Чорна металургія працює на власному паливі та імпортній залізній руді (зі Швеції, Іспанії, Алжиру, Бразилії, Канади, України). Третина її продукції експортується. Основні центри зосереджено в районах Руру і Саару. Заводи повного циклу є в Баварії, Нижній Саксонії та Бремені. Кольорова металургія практично не має промислових запасів сировини для свого розвитку. Проте Німеччина посідає значне місце в Європі з виробництва алюмінію (Ессен, Гамбург), міді (Гамбург, Дуйсбург, Айслебен), свинцю, цинку.

Слайд 7

Хімічна промисловість. Машинобудування і металообробка. Сільське господарство Хімічна промисловість використовує власну (кам'яну і калійну солі) та імпортну (нафту, фосфорити, сірку) сировину, відходи металургії. Основою виробництва галузі є продукція побутової хімії, солі, мінеральні добрива, синтетичні волокна, пластмаси, синтетичний каучук. За експортом хімічної продукції ФРН посідає 1 -ше місце в світі. Понад 30 % продукції, що виробляється, йде на експорт. Найбільші центри: Галле, Дюссельдорф, Кельн, Лейпциг, Берлін, Дрезден та ін. Машинобудування і металообробка розвинуті в багатьох містах ФРН. Відомі своєю продукцією німецькі автомобільні корпорації: "Даймлер-Бенц" у Штудгарті, "Фольксваген" у Вольфсбурзі, "Адам Опель" у Рюссельхеймі, "Форд" у Кельні, "БМВ" у Мюнхені. Основні райони багатогалузевого машинобудування - Штутгартський, Нижньорейнсько-Рурський та РейнськоМайнський. Там виробляють обладнання для різних галузей промисловості, сільського господарства, промислову і побутову електротехніку, електроніку. В усьому світі відомі німецькі точні прилади, оптика та морські судна. Великі центри машинобудування: Берлін, Франкфурт-на-Майні, Нюрнберг, Гамбург, Кельн, Бремен, Лейпциг, Магдебург, Дрезден. Третина галузей промисловості Німеччини спрямована на виробництво споживчих товарів: продуктів харчування, одягу, тканин, взуття, поліграфічної продукції, музичних інструментів, мисливської зброї тощо. На весь світ славляться німецьке пиво, швейні та трикотажні вироби, фарфор. Сільське господарство добре розвинуте. Основною його галуззю є тваринництво. Воно дає дві третини валової продукції галузі. на рівнинах розводять велику рогату худобу молочного напряму, в передгір'ях - свиней, а в гірських районах - овець. у структурі рослинництва переважають садівництво, виноградарство, овочівництво, картоплярство, буряківництво, тютюнництво, хмельництво. Із зернових переважно вирощують пшеницю, ячмінь, жито, овес, кукурудзу. Проте значну кількість продукції сільського господарства (зерно, овочі, фрукти, олію, м'ясо) Німеччині доводиться експортувати. Рибальство розвинуто в акваторіях Балтійського та Північного морів. Основа галузі — виловлювання тріски, сайри, лосося, мідій.

Слайд 8

Транспорт. Зовнішньоекономічні зв'язки Транспорт країни добре розвинутий і має високий технічний рівень оснащення. Основна частина пасажиро- та вантажоперевезень припадає на автомобільний, залізничний та водний транспорт. Протяжність автошляхів становить 540 тис., залізничних колій — близько 44 тис. кілометрів. Річки ФРН з'єднано каналами, що утворюють єдину транспортну систему. Морський транспорт відіграє значну роль у зовнішньоекономічних перевезеннях. Важливі порти країни: Росток, Вісмар, Любек, Кіль. У портах країни 20% усіх вантажоперевезень припадають на Гамбург. У ФРН функціонують 28 аеропортів. Найбільші з них — у Франкфурті-на-Майні, Берліні. Протягом останнього десятиріччя значного розвитку набув трубопровідний транспорт. Зовнішньоекономічні зв'язки. За загальним зовнішньоторговельним товарооборотом ФРН посідає 2-ге місце в світі (після СШA). На весь світ відомі торговельні ярмарки, що відбуваються в Ганновері, Франкфурті-на-Майні, Лейпцигу. ФРН — значний експортер капіталу і зброї, а також найбільший в Європі імпортер робочої сили. Основу експорту становлять продукція машинобудування, чорної металургії (залізо, сталь), легкої промисловості, сировина (буре вугілля). Основні торговельні партнери ФРН: країни ЄС, СШA, Японія, Канада. Німеччина — регіон міжнародного туризму. З 1992 р. було встановлено дипломатичні відносини між ФРН та Україною. Тісні зв'язки мають міста Мюнхен і Лейпциг зі своїм містом-побратимом Києвом. Німецька діаспора в Україні становить близько 100 тис. осіб. ФРН належить до найбільших торговельних партнерів України. В окремі роки товарооборот між двома країнами досягав близько 2 млрд доларів США. Україна ввозить з Німеччини набагато більше товарів, ніж відправляє до неї. Німеччина зробила великий внесок у розвиток світової науки, техніки, культури. Водночас історія її формування як держави знає і важкі, трагічні для світу сторінки. Політика захоплення земель та їх колонізація проводилися періодично, починаючи з X ст., і тривали майже до середини XX ст. Саме з Німеччини поширився фашизм. Звідси розпочалася найбільш кровопролитна за весь період історії людства Друга світова війна, шо привела до великих змін на політичній карті світу. Нині Німеччина на весь світ славиться працелюбністю своїх громадян, найвищою якістю товарів. 

Слайд 9

Велика Британія. Економіко-географічне положення Площа — 244,8 тис. км2. Населення — 60,4 млн осіб. Конституційна монархія — унітарна держава з автономними утвореннями (Англія, Шотландія, Уельс, Північна Ірландія, острів Мен і Нормандські острови). Столиця — Лондон. Велика Британія — острівна країна у північно-східній частині Атлантичного океану, яка від материкової частини Європи відокремлена протокою Ла-Манш. Крім острова Велика Британія, до її складу входять північно-східна частина острова Ірландія та ряд невеликих островів. На заході держава межує з Ірландією, що понад 700 років була колонією Великої Британії. її Найближчі сусіди на материку — Франція та Бельгія. Велика Британія є членом ЄС, НАТО та інших інтеграційних об'єднань, що сприяє розвитку загальноєвропейського співробітництва. Велика Британія є центральною державою Співдружності — політичного та економічного об'єднання країн і територій, що раніше входили до Британської Імперії (49 держав і територій). До складу Співдружності входять 14 держав, серед них такі високорозвинені, як Канада, Австралія, Нова Зеландія*. Розташування Великої Британії на островах сприяє розвитку морського транспорту та виходу до міжнародних морських торговельних шляхів. Тунель, що прокладений у найвужчому місці протоки Ла-Манш, з'єднує Велику Британію з материком. Це суттєво поліпшує її ЕГП.

Слайд 10

Населення За кількістю населення країна посідає друге місце серед європейських держав після Німеччини. Для Великої Британії здавна характерний низький природний приріст населення, що на сьогодні становить більш як 1 на 1000 осіб за рік. Декілька років спостерігалося навіть незначне скорочення кількості населення держави. Зараз у Великій Британії кількість населення повільно з